МОЗ обіцяє українцям безкоштовні медикаменти

Міністерство охорони здоров'я обіцяє надати українським пацієнтам сотні ліків безкоштовно. Для цього відомство пропонує Кабінету міністрів оновити Національний перелік основних препаратів, які українці будуть отримувати у лікарнях. До нового списку увійдуть 345 найменувань діючих речовин ліків, а не торгових марок. Чиновники стверджують, що при формуванні нового Нацпереліку, був врахований основний список пріоритетних препаратів ВОЗ. Але у пацієнтських організаціях відзначають, що це далеко не так, і до нового документу МОЗ не включив низку життєво важливих для пацієнтів і дорогих препаратів. У результаті, прийняття Нацпереліку у такій редакції може призвести до дефіциту ліків у медустановах, впевнені експерти.

Пропонують оновити

Міністерство охорони здоров'я пропонує уряду оновити Національний перелік основних ліків, які пацієнти зможуть безкоштовно отримувати у лікарнях та інших медичних установах.

"За допомогою Національного переліку ми створюємо в країні базу для гарантованого забезпечення всіх громадян основними ефективними та якісними препаратами, які їм необхідні для лікування, - запевнила журналістів в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. - На госпітальному етапі (у лікарнях, - ред.) всі ліки, включені до Національного переліку, будуть безкоштовними, а на амбулаторному - вартість буде відшкодована за допомогою реімбурсації".

Проект Нацпереліку може бути переданий до Кабміну вже наприкінці січня. Зараз документ обговорюється громадськістю. Його дія поширюватиметься на всі закупівлі ліків за гроші місцевих бюджетів для комунальних і державних медустанов. Причому, купувати препарати, не включені до Національного переліку, лікарні зможуть лише за умови повного забезпечення ними своїх потреб у ліках у рамках затвердженого списку. За даними дослідницької компанії Proxima Research, тільки за 9 місяців минулого року лікарні, які отримують фінансування з місцевих бюджетів, закупили медикаментів на 2,4 млн гривень.

Якщо Кабмін затвердить нову редакцію Нацпереліку до кінця місяця, його дія не поширюватиметься на закупівлі ліків МОЗ за кошти до 1 квітня 2019 року. Це дата закінчення терміну дії закону, яким визначено механізм держзакупівель препаратів за допомогою міжнародних організацій.

Зараз в Україні діють два документи, прийняті у 1996 і 2009 роках відповідно, що регулюють купівлю медикаментів для лікарень. У цих двох переліках міститься близько тис. назв, як діючих речовин, так і торгових марок.

"Багато з них не мають доведеної ефективності і не використовуються у міжнародних протоколах лікування. Тому було прийнято рішення про необхідність формування нового єдиного Нацпереліку основних лікарських засобів", - розповіла РБК-Україна голова Експертного комітету МОЗ з відбору та використання основних лікарських засобів (розробник проекту Нацпереліку) Олександра Олещук. Якщо новий національний перелік ліків буде прийнятий, то перелік 2009 року буде кардинально змінений, а 1996 року - анульований.

До проекту Нацпереліку включені 345 найменувань діючих речовин ліків, а не назви торгових марок медикаментів. Зроблено це для того, щоб не допустити дискримінації виробників, які випускають препарати під різними торговими марками, але з використанням однакових речовин.

За словами експерта фармринку Аліни Ткаченко, препарати, включені до нової версії Нацпереліку, розроблені давно, на них вже створено велику кількість аналогів, і тому вартість їх невисока у порівнянні з останніми, більш ефективними розробками.

Рівняння на ВОЗ

Проект нового Нацпереліку заснований на пріоритетних для лікування захворюваннях і станах, розповіла РБК-Україна Олександра Олещук. До таких відносяться хвороби системи кровообігу, шкіри, органів почуттів і дихання, злоякісні новоутворення, травми та отруєння, інфекційні захворювання, цукровий діабет, цироз, хронічне захворювання нирок та інші.

Крім того, пріоритетними Експертний комітет рекомендував вважати захворювання, на лікування яких держава надає соціальні гарантії. Наприклад, ДЦП, наркоманію, інфекційні захворювання, профілактика яких передбачена вакцинацією, стани, що потребують проведення гемодіалізу. Також до Нацпереліку будуть включені препарати для лікування орфа (рідкісних) захворювань.

Аліна Ткаченко уточнила РБК-Україна, що до нового Нацпереліку потрапили і досить сучасні препарати, такі як, наприклад, будесонід - препарат для лікування деяких видів хвороб легенів. "Перевага цього препарату у тому, що він надходить до організму з інгаляцією, ефективно усуває запалення у бронхах і при цьому не викликає важких побічних ефектів, провокованих введенням внутрішньовенних гормонів. Це критично важливо для лікування дітей", - зазначила вона.

Базою для нового списку став Приблизний перелік основних лікарських засобів ВОЗ, який є орієнтиром для забезпечення населення медичною допомогою.

До українського Нацпереліку також будуть включені діючі речовини, які поки що не зареєстровані у нашій країні, але зазначені у базовому переліку ВОЗ як препарати з доведеною ефективністю, безпекою та економічною доцільністю при лікуванні захворювань. Мова йде, наприклад, про дефероксамін - антидот при отруєнні препаратами заліза, фомепізол - антидот при отруєнні метиловим спиртом, дапсоне - ефективний препарат для лікування уражень шкіри.

В Експертному комітеті МОЗ сподіваються, що наявність таких препаратів у Нацпереліку буде стимулювати фармвиробників подавати заявки на реєстрацію ліків з цими речовинами в Україні. "Адже це відкриває можливості участі у держзакупівлі, прогнозування обсягів виробництва та продажу, співпраці з державою на принципах прозорості. Це тільки розширить доступ наших громадян до ефективного лікування хвороб", - зазначила Олександра Олещук.

Але у новому Нацпереліку українці не знайдуть деякі препарати, які вже стали популярними, такі як, наприклад, "Актовегін" або "Амізон". Адже їх ефективність і безпека не доведена, пояснили РБК-Україна в Експертному комітеті.

Забуті ліки

Втім, введення державою переліку ліків для лікарень не означає, що пацієнти будуть безкоштовно отримувати у медустановах дорогі препарати. "Припустимо, до лікарні поступив пацієнт з апендицитом. Для операції потрібні засоби для наркозу, а після - антибіотики і знеболювальні. Ідея нового переліку полягає у тому, що потреба у препаратах, які до нього включені, повністю лягає на державу. Але тут важливо розуміти, що він отримає безкоштовно найдешевші препарати. Якщо ж пацієнт захоче використовувати більш дорогі аналоги, то тоді доведеться самостійно купувати їх в аптеці", - уточнила Аліна Ткаченко.

Але навіть введення оновленого Нацпереліку не гарантує українським пацієнтам наявність у лікарнях усіх необхідних ліків. Так, за словами виконавчого директора благодійного фонду "Пацієнти України" Ольги Стефанішиної, у проекті не враховано цілу низку життєво важливих препаратів.

"Якість самого проекту стала для нас сюрпризом. Основною метою документу було оновлення Нацпереліку, щоб залишити у ньому життєво важливі препарати і прибрати зайві, не є критичними у лікуванні пацієнтів. Однак Експертний комітет з незрозумілих причин не включив до проекту Нацпереліку препарати, які є навіть у базовому переліку ВОЗ", - зазначає Ольга Стефанишина.

Як приклад вона наводить таку діюча речовину як софосбувір, який використовується для лікування гепатиту. За інформацією керівника організації "Пацієнти України", у проекті також відсутні деякі важливі препарати для лікування пацієнтів з ВІЛ, гемофілію, ювенільний ревматоїдним артритом, муковісцидозом, рідкісними захворюваннями.

А співзасновник фонду "Таблеточки" Ірина Литовченко зазначила, що у проекті Нацпереліку відсутні 44 з 120 назв, що використовуються зараз для онкологічних хворих.

"Тобто, приблизно третина препаратів не увійшли до проекту Нацпереліку. Зокрема, немає базових протипухлинних та протигрибкових медикаментів. Приміром, немає ліків, які використовується при пересадці кісткового мозку. Без нього не можна проводити таку операцію", - розповіла вона РБК-Україна.

Однак Олександра Олещук уточнила, що Експертний комітет дійсно не вніс до проекту Нацпереліку деякі препарати, у тому числі, і софосбувір. "У ньому немає ліків, які несуть надважке фінансове навантаження на державний бюджет, або, якщо таке навантаження поки неможливо прорахувати. Насамперед, це інноваційні лікарські засоби, наприклад, софосбувір, таргетна терапія для лікування онкологічних захворювань (одна з останніх технологій лікування онкологічних захворювань, - ред.)", - пояснила вона позицію комітету.

Але Ірина Литовченко до цієї позиції ставиться скептично. "Не всі з цих 44 препаратів входять до базового ВОЗовського переліку, але більшість все-таки там присутні. Крім того, не всі препарати, які не включені до Нацпереліку дуже дорогі, - розповіла вона РБК-Україна. - До прикладу, до нього не потрапив жоден з чотирьох протигрибкових препаратів, які використовуються в онкології. Туди не потрапив ні найдешевший - за 2 тис. гривень за упаковку, ні найдорожчий препарат - за 30 тис. гривень. Ці ліки вкрай важливі для українських онкологічних хворих. Багато онкопацієнтів вмирають саме через грибок та інші інфекції, ліки від яких зобов'язані бути у національному переліку".

Тим не менш, у Експертному комітеті запевняють, що ці дорогі інноваційні ліки мають всі шанси потрапити до нового Нацпереліку. За словами Олександри Олещук, це відбудеться, якщо "буде подана заявка на включення, наведено докази ефективності та безпеки, і виробником запропонована ціна, посильна для держбюджету".

При внесенні діючих речовин до Нацпереліку буде також враховуватися ряд показників. А саме: дані порівняльного аналізу між витратами на ліки і їх ефективністю, безпечністю, здатністю покращувати якість життя пацієнта.

Якщо Експертний комітет не внесе до нового Нацпереліку відсутні, на думку пацієнтських організацій, ліки до 2019 року, це означає, що багато пацієнтів ризикують залишитися без медикаментів. Адже з 2019 року всі закупівельники препаратів за бюджетні кошти в Україні будуть зобов'язані купувати ліки тільки з Нацпереліку.

Разом з тим, існує ризик того, що Експертний комітет не встигне за два роки внести до Нацпереліку відсутні препарати. "За нашими підрахунками, до Нацпереліку необхідно внести близько 200 речовин. Термін розгляду заявки на один препарат від трьох до шести місяців. У комісії працює трохи більше 10 осіб. Цих ресурсів, очевидно, недостатньо для вчасного наповнення Нацпереліку. Тому логічно внести максимальну кількість препаратів на початковому етапі, - зазначає Ольга Стефанішина. - Ми звернулися до членів комітету і до керівництва МОЗ з проханням внести якомога більшу кількість діючих речовин зараз. В іншому випадку, цей Нацперелік несе великий ризик для пацієнтів залишитися без життєво важливих ліків".