Мінюст знайшов спосіб звільнити Наталю Корчак

Міністерство юстиції зробило перші кроки для зміни керівництва Національної агенції з питань запобігання корупції. Про це РБК-Україна розповів міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, розпочалась розробка законопроекту, який змінить структуру НАЗК та контроль за його діяльністю: в агентстві з'явиться директор, буде введений зовнішній контроль по типу такого, який передбачено для НАБУ. В першому читанні цей законопроект може бути проголосований вже у квітні, сподівається Павло Петренко.

Приводом для реформування НАЗК став систематичний збій у роботі сайту електронного декларування, що поставило під загрозу можливість сотень тисяч чиновників вчасно прозвітувати про свої статки. Відповідальність за несвоєчасну подачу декларації може сягнути від штрафу розміром 42,5 тис. гривень і аж до двох років позбавлення волі. Премє'р-міністр Володимир Гройсман порекомендував очільниці НАЗК Наталі Корчак і решті його членам подати у відставку. Корчак іти у відставку відмовилась.

Про те, коли уряду вдасться перезавантажити Нацагенство із запобігання корупції, та як Мінюст збирається усунути з посади нинішню очільницю органу, читайте в матеріалі РБК-Україна. 

Розмова на підвищених тонах

"Ви заспокойтеся і просто сумлінно робіть свою роботу. Але я підкреслюю, те, що ви робите своєю безглуздістю і бездіяльністю, ви самі не здатні організувати свою роботу, роботу вашого сайту, і таким чином ви ставите всіх людей (декларантів, - ред.) перед загрозою двох років в'язниці. І таких людей сотні тисяч, - заявив Гройсман на засіданні уряду в середу, 29 березня. - Я вам раджу всім (членам НАЗК, - ред.) зібратися сьогодні, написати заяви і піти у відставку".

Так голова уряду відреагував на сезонну проблему. Декларанти - посадовці, депутати, представники центральних та місцевих органів влади - не могли подати свої декларації через сайт НАЗК. Провину покладають в уряді, й не тільки там, на голову Нацагенства Наталію Корчак. Своєї винни вона не вбачає, і закиди з боку прем’єра розцінила як тиск та бажання заблокувати роботу органу. Йти у відставку чиновниця на відріз відмовилась.

Корчак також не бачить вини агентства у тому, що сайт для подачі декларацій не працює. "Не піду я у відставку. А чому я повинна йти у відставку?.. Це не питання грошей, ці нерви не варті цих грошей. Питання не в цьому, питання в іншому: є просто небажання, щоб наш орган працював", - сказала вона після засідання уряду. "В мене питання до прем'єр-міністра: а за його каденцію, за рік роботи в органі, який уже налагоджений, має приміщення, якість нашого українського життя людей змінилася? - зробила випад Корчак в бік Гройсмана.

Вимагає відставки членів НАЗК не тільки уряд. Ще вранці 29 березня свої вимоги звільнити членів НАЗК оприлюднили чотири громадські організації: Transparency International Ukraine, АвтоМайдан, "Центр протидії корупції" і Реанімаційний пакет реформ. Активісти звернули увагу, що протягом року роботи НАЗК свідомо саботувало роботу реєстру декларацій, збої в якому стали носити системний характер. Вони також обурені тим, що НАЗК не спромоглося забезпечити проведення перевірки декларацій чиновників першої хвилі декларування. "Одночасно із цим, очевидним є використання НАЗК для вибіркового переслідування окремих декларантів та навіть активістів. Так, із усіх топ-посадовців НАЗК ініціювало притягнення до відповідальності за пов’язані з корупцією порушення тільки народного депутата Сергія Лещенка (за викладання лекцій в Києво-Могилянській академії) та колишню очільницю одеської митниці Юлію Марушевську (за отримання премії у сумі 500 гривень)", - йдеться у заяві. Відтак громадськість запропонувала Кабміну змінити законодавство, встановити одноосібне керування НАЗК і якнайшвидше провести конкурс з обрання нового керівництва органу.

Відставки Корчак вимагають також і члени НАЗК. 30 березня на засіданні агентства з проханням подати у відставку до очільниці Нацагенства звернулися її колеги - Руслан Радецький та Руслан Рябошапка. Більш ніж годинна дискусія у присутності ЗМІ завершилася нічим. "Відповідь була такою ж як і прем’єру: "Я у відставку не піду, а ви робіть, що хочете, я буду тут головою"", - розповів РБК-Україна член НАЗК Руслан Рябошапка. Сама ж Корчак зауважила, що голова органу обирається строком на два роки, а жодних підстав для її дострокової відставки нема.

По словам Рябошапки, саме Корчак лобіювала, аби адміністратором системи е-декларування було визначено ДП "Українські спеціальні системи". Варто зауважити, що після двох днів "захисної тактики", яка зводилася до пояснень про тиск на НАЗК та бажання заблокувати роботу органу, Корчак перейшла до наступу. Вчора ввечері агентство опублікувало заяву, в якій очільниця органу заявила про загрозу зриву кампанії електронного декларування та звинуватила в цьому саме "Українські спеціальні системи". "Як керівник Національного агентства, вбачаю в діях посадових осіб Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а також ДП УСС ознаки службових злочинів, які дискредитують саму ідею запобігання корупції, електронного декларування доходів і потребують відповідного правового реагування", - додала Корчак.

За словами Рябошапки, він зараз бачить два варіанти розвитку подій. Перший - Корчак під тиском уряду, громадськості і частини складу органу подає у відставку, і члени НАЗК обирають собі нового голову. В іншому випадку, член НАЗК не бачить можливості далі працювати під керівництвом нинішньої очільниці. "Я не бачу можливості працювати під головуванням абсолютно профнепридатної людини. Це більше терпіти не можна, якщо вже це виходить на рівень уряду, і на уряді люди вже просто сміються. Гіршої дискредитації органу бути не може", - додав Рябошапка. При чому зауважив, що сам не претендує на крісло очільника. За його словами, не збирається далі продовжувати працювати під керівництвом Наталі Корчак і Руслан Радецький.

Мінюст змінює склад

Тим часом, в Міністерстві юстиції не чекають на добровільну відставку голови НАЗК. Там вирішили позбутися її через зміну законодавства. Мінюст готує зміни до закону "Про запобігання корупції", які дозволять запустити новий конкурс з обрання керівника НАЗК. Персональні претензії щодо роботи системи е-декларування є й у міністра юстиції Павла Петренко. Через неналежну роботу сайту він зумів подати свою електронну декларацію тільки з восьмої спроби.

Перше засідання робочої групи за участі представників громадськості, яка буде працювати над змінами до закону, має відбутися вже сьогодні. В уряді є уже і певне бачення, яким має бути оновлене керівництво НАЗК. Так, пропонується запровадити замість колегіального способу прийняття рішень одноосібне керівництво. Відтак структура керівництва НАЗК виглядатиме за наступною схемою: перший рівень – директор, другий рівень – його заступники. "Повинен бути запроваджений одноосібний формат керівництва НАЗК для того, щоб був один керівник, який несе персональну відповідальність за всі напрямки роботи, щоб не було цієї колективної безвідповідальності, коли кожен із членів НАЗК розповідає, що він за проблеми не відповідає", - пояснює РБК-Україна міністр юстиції Павло Петренко.

Також планується запровадити здійснення зовнішнього аудиту, аналогічного до того, який має здійснюватися щодо роботи Національного антикорупційного бюро. Так, у випадку негативного висновку зовнішнього аудиту, який планується проводити щороку, уряд отримуватиме юридичні підстави для звільнення керівника органу. Відтак, в законі буде заповнена прогалина щодо механізму усунення керівництва у разі невиконання ним своїх функціональних обов’язків. Слід нагадати, що зараз, за законом, уряд не може звільнити керівництво НАЗК – відставка може відбутися, наприклад, за власним бажанням керівника НАЗК та його заступників, а також за рішенням суду.

Також планується запозичити модель по формуванню конкурсної комісії з відбору нового керівництва за зразком відбору керівництва НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За словами Петренка, попередньо планується, що законопроект з відповідними змінами буде розглянутий на засіданні уряду вже в наступну середу, 5 квітня, та схвалений в парламенті в першому читанні до початку "місячних весняних канікул" - 14 квітня. Відтак, ймовірно, що до середини літа НАЗК зможе отримати нове керівництво. "Я думаю за декілька місяців (буде обрано нового керівника НАЗК, - ред.). Ми будемо ставити досить такі стислі терміни щодо проведення конкурсів. В принципі, нове керівництво зможе усунути ці проблеми до кінця року. Щоб уже до нової хвилі декларування, яка буде 1 квітня 2018 року, ми забули про нинішні проблеми, як про поганий сон. Якщо ми в квітні маємо фіналізований закон, оголошення конкурсу, десь з середини літа може бути нове керівництво", - пояснив Петренко РБК-Україна.

Поки в Мінюсті не впевнені, чи треба продовжувати термін подачі декларацій ще на місяць для тих декларантів, які не змогли прозвітувати про свої доходи через неналежну роботу реєстру. Хоча ще в середу міністр юстиції Петренко заявляв, що це буде зроблено обов’язково. Пояснюють, що рішення буде прийнято станом на вечір 31 березня, коли буде зрозуміла картина, чи є особи, що не змогли подати декларацію.

Кажуть, після публічної перепалки Гройсмана з Корчак, прем’єр-міністр доручив залучити технічну допомогу від уряду, тож роботу реєстру вдалося налагодити, і він працює безперебійно. "Якщо станом на 31 березня комусь об’єктивно не вдасться подати декларацію, то напевно пропишемо в законі, що люди, які будуть подавати декларацію після 1 квітня, умовно кажучи до 1 травня, не будуть притягатися до кримінальної відповідальності. Це стосуватиметься тих, у кого є "чорновики", які вони подали, але не змогли направити в систему", - заявив міністр виданню.

Не виключають у Мінюсті і проведення аудиту роботи чинного НАЗК. І у випадку, якщо будуть виявлені порушення закону, чинні члени Нацагенства понесуть відповідальність. "Питання не тільки в Наталії Корчак. Я не думаю, що в неї був якийсь злий умисл. Питання взагалі до самого колегіального складу цього органу. Їх там чотири члени, які всі незалежні. Коли стоїть питання про відповідальність за той чи інший напрямок, всі розповідають, що вони за проблеми не відповідають. Є питання до професійності і інституційної неспроможності керівництва всього органу", - пояснює міністр та додає, що, окрім функціональної неспроможності та непрофесійності, НАЗК навіть не налагодило належну комунікацію з Міністерством юстиції.

Тінь Яценюка

Конфлікт щодо неспроможності та непрофесійності членів НАЗК – не єдиний між агенцією та міністерством. 29 березня Наталія Корчак заявила журналістам, що Павло Петренко ніби то провів до законодавства зміни, які дозволили уникнути електронного декларуванню своєму соратнику, лідеру "Народного фронта", екс-прем'єру Арсенію Яценюку.

"Я закликаю, щоб ви ретельно почитали ті зміни, які внесли до закону про декларування. І зверніть увагу на прикінцеві положення. Зверніть увагу на пункт 5, де вказано про неподачу декларацій осіб, які звільнилися за попередній період часу, - заявила Корчак. - Можливо, вся ця історія і пов’язана з тим, що нас – НАЗК – уже бояться. Можливо, пан Петренко захищає свого друга і того, хто очолював попередній уряд?".

Петренко на ці закиди реагує без зайвих емоцій та пояснює, що очільниця НАЗК погано володіє профільним законодавством. "Коли людина не має сил визнати свою помилку і або виправити її, або піти у відставку і визнати, що дійсно не вдалося, і починає розповідати, що це все політичний тиск, це не личить нікому. Я не знаю, що пані Корчак мала на увазі, коли вона робила ці закиди. Напевно, їй треба все ж таки почитати, за рік роботи керівником НАЗК, свій один профільний закон - закон України "Про запобігання корупції", який визначає обов’язки всіх - і колишніх, і чинних чиновників подати декларацію. Тому тут питання не в "Народному фронті". Тут немає жодної політики. Тут є питання управлінської неспроможності", - зазначив міністр РБК-Україна.

І профільний парламентський комітет із запобігання корупції, і громадські активісти повністю підтримують ідею Петренка щодо негайного запуску конкурсу з відбору нового керівництва. Причому запуск конкурсу "з нуля" не повинен жодним чином блокувати роботу системи. Всі єдині в необхідності запровадження одноосібного керівництва органу, а відтак - одноосібності понесення відповідальності, аудиту роботи керівництва та запровадження механізму відставки керівника НАЗК.

Також важливим питанням має стати незалежність конкурсної комісії з відбору нового керівника. "Дуже важливо, щоб конкурсна комісія була сама незалежною - від Адміністрації президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради. Щоб вона могла обрати незалежну людину", - пояснює голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін та додає, що строки роботи конкурсної комісії мають бути максимально зжаті, аби не пізніше кінця липня НАЗК отримало нового голову.

На думку голови парламентського комітету із запобігання корупції Єгора Соболєва, аби відбір нового очільника агенства пройшов чесно, відкрито та незалежно, до роботи конкурсної комісії обов'язково мають бути залучені представники іноземних держав, які допоможуть виключити будь-який політичний тиск на процес добору. "Значна проблема, щоб знову люди Порошенка та Арсенія Яценюка не обрали тих самих. І тому, я думаю, треба залучити іноземні уряди - ЄС, Великобританію, Сполучені Штати - до обрання нового керівництва НАЗК. Так як ми робили під час обрання директора НАБУ, антикорупційного прокурора. Так, як ми плануємо обрати антикорупційний суд", - зауважив депутат.