Мінтрансзв"язку: Канал Дунай-Чорне море почне працювати до кінця 2008 р.
Канал Дунай-Чорне море буде запущений в експлуатацію до кінця 2008 р. Про це журналістам повідомив міністр транспорту і зв'язку України Йосип Вінський. За його словами, в цьому проекті були допущені "певні непродумані дії і в 2007 році робота за цим проектом не йшла". Також він повідомив, що до кінця року буде повністю відновлено судноплавство не тільки річкових, але і морських кораблів української частиною дельти річки Дунай. Міністр підкреслив, що "Дунай - це вікно до Європи і виходу до ЄС". Він підкреслив, що необхідно завершити будівництво автодоріг, які виходять на Румунію, і вирішити питання "по залізничному виходу через територію України на Дунай". Раніше міністерство транспорту і зв'язку України зверталося до уряду щодо виділення 50 млн грн для виконання робіт по добудові каналу Дунай-Чорне море, а саме робіт по поглибленню каналу на всьому протязі до 7,2 м. За інформацією держпідприємства ДП "Дельта-Лоцман", щоб виключити замулювання підхідної частини каналу біля виходу гирла Бистре до моря планувалося будівництво спеціальної захисної греблі. У 2007 р. на ці цілі були передбачені бюджетні кошти у розмірі 38,1 млн грн. Також планувалося розширення днопоглиблювальних робіт і в Старостамбульському гирлі Дунаю. У навігаційному забезпеченні Дунаю погодилася брати участь і Румунія, що зобов'язалася заздалегідь встановити 9 буїв додатково до встановлених Україною аналогічних навігаційних знаків в гирлі найбільшої водної магістралі Європи. Нагадаємо, рішення про будівництво в українській частині дунайського гирла Бистре глибоководного каналу Дунай - Чорне море уряд прийняв 12 травня 2004 р. Протяжність каналу - 170,36 км, довжина морського підхідного каналу - 3,3 км, проектне осідання судна - 5,85 м. Противники будівництва відзначають, що Українське дунайське пароплавство володіє всього 5-а суднами з осіданням 6,9 м. Тому заглиблювати канал виключно під власні судна недоцільно. Крім того, експерти сумніваються, що проект можна буде окупити за заявлені 8–9 років. Фінансування першої черги каналу - забезпечення глибин до 5,8 м і виходу на 24% проектну потужність склало 13 млн дол. за рахунок засобів ДП "Дельта-Лоцман". Зважаючи на тривалий простій в реалізації проекту в 2005-2006 рр., що зумовило часткову втрату глибин, завершення проекту оцінювалося фахівцями в 48 млн дол. Відзначимо, що проект неодноразово піддавався критиці з боку екологічних організацій, які вважають, що судноплавний транзит тут економічно не вигідний, оскільки в цьому місці постійно накопичується мул, наносячи значні збитки унікальній природі Дунайського заповідника. У серпні 2006 р. Україна розкритикувала підсумковий документ міжнародної комісії, що вивчала український проект відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море. А саме, приведений у ньому факт, що Україна не проінформувала Румунію про майбутнє відновлення судноплавства. За даними української сторони, така інформація була надана ще в 2002 р. Технічні характеристики були передані Румунії в 2004 р. Румунська сторона, у свою чергу, ніяк не відреагувала на ці розрахунки, що в Україні зрозуміли як згоду Румунії на проведення робіт. Крім того, в 2004 р. саме Румунія звернулася до міжнародного співтовариства з проханням створити комісію з вивчення впливу проекту на навколишнє середовище. Україна погодилася на проведення моніторингу в гирлі Дунаю. Тоді ж фахівці уклали, що розбіжності України і Румунії з приводу розвитку судноплавства на Дунаї лежать не в екологічній, а в економічній площині. Румунія практично монополізувала право судноплавства в дельті Дунаю, а відкриття судноплавства по каналу Швидке створює альтернативу для річкових перевезень і позбавляє румунську казну мільйонних прибутків.