Мінськ вимагає 130 млн дол. за ратифікаційні грамоти Договору про держкордон
Мінськ, який ратифікував Договір про державний кордон, не віддає ратифікаційні грамоти і вимагає від Києва виплати 130 млн дол. нібито наявного держборгу. Пише "Комерсант-Україна" з посиланням на джерела в дипломатичних колах.
За даними джерела, конфлікт між Києвом і Мінськом вже призвів до зриву двосторонніх переговорів на вищому рівні. У минулу п'ятницю, 28 травня, в Батурині Чернігівської обл. планувалося провести зустріч президентів України і Білорусі Віктора Януковича і Олександра Лукашенка. Обласна ДАІ навіть розповсюдила попередження про те, що дорога від білоруського кордону до Батурина буде перекрита, але візит так і не відбувся.
Також, за словами джерела в Адміністрації Президента України, зустріч готувалася до останнього моменту, і лише напередодні було ухвалено рішення її відмінити. "Мінськ дав зрозуміти, що не має наміру завершувати процедуру ратифікації та набуття чинності угоди про держкордон. У таких умовах зустріч на вищому рівні не мала сенсу, і ми домовилися про її скасування", - сказав український дипломат.
Нагадаємо, Договір про державний кордон був підписаний в 1997 р. і в той же рік ратифікований Україною. Білорусь ж протягом 13 років блокувала його ратифікацію. Мінськ вимагав, щоб спочатку Київ погасив борг українських господарюючих суб'єктів перед Білорусією, що накопичився до 1992 м. Київ зі свого боку відмовлявся визнавати за собою цей борг.
В кінці 2009 р. президенти О.Лукашенко і Віктор Ющенко повідомили про вирішення проблеми. В обмін на списання боргу Україна пообіцяла продавати Білорусі електроенергію зі знижкою для реекспорту до Литви. Незабаром договір про держкордон вступив до білоруський парламент, у квітні ц.р. документ ратифікували обидві його палати, а 21 травня підписав О.Лукашенко. Сторонам залишалося обмінятися ратифікаційними грамотами, проте Мінськ відмовився проводити цю формальну процедуру.
Джерела стверджують, що узгоджена в листопаді 2009 р. схема компенсації залишилася нереалізованою. "Білорусь купує електроенергію за ціною оптового ринку. Це дуже дешево, і вони отримують хороші прибутки від реекспорту. Але вони хотіли брати ще дешевше. А ми не можемо надати додаткову знижку через обмеження, які накладає законодавство", - пояснив один зі співрозмовників .
Залишається неузгодженою також сума не визнаного Україною держборгу. У різні періоди на переговорах називалися різні цифри, до 226 млн дол. Торік джерело в переговорній групі стверджувало, що президенти узгодили компенсацію у розмірі 50 млн дол., однак сьогодні ця домовленість не діє. "Білоруси кажуть про борг в 130 млн дол., але я стверджую: забудьте, ми точно не будемо відшкодовувати таку суму", - заявив один з українських дипломатів.
Варто нагадати, що Україна і Білорусь підписали у 2003 р. двосторонній протокол, відповідно до якого був визначений обсяг фінансових зобов'язань України на рівні 134 млн дол. Українська сторона в листопаді 2003 р. пропонувала Білорусі на 80% погасити заборгованість шляхом облаштування кордонів і будівництва прикордонних переходів.
Договір про державний кордон між Білоруссю і Україною передбачає створення спільної комісії для проведення демаркації. Документ визначає поняття держкордону на суші, воді, в надрах і повітряному просторі. Умови проходження зафіксовані в протоколі-описі проходження лінії держкордону і в альбомі топографічних карт.
Зазначимо, голова Державного прикордонного комітету Білорусі Ігор Рачковський заявив, що тривалість робіт з демаркації білорусько-українського кордону може скласти до десяти років. За даними ДПК, для фінансування робіт з демаркації в 2010-2020 рр. буде потрібно поетапно виділити з бюджету близько 51 млрд. руб.
