Міністри без приставки. Як Зеленський зміг здобути перемогу над Радою

Верховна рада під тиском президента Володимира Зеленського змогла повернути виконуючим обов'язки міністрів широкі повноваження. Це означає не тільки свободу дій для Юрія Вітренка в кріслі глави Міненерго, але і тактичну перемогу Банкової у протистоянні з парламентом і особисто спікером Дмитром Разумковим. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

У Володимира Зеленського є очевидні складнощі у стосунках з Верховною радою в цілому і фракцією Слуги народу зокрема, про що вже писало РБК-Україна. Найбільш показовий приклад останніх місяців – дві невдалі спроби призначити Юрія Вітренка главою Міністерства енергетики та першим віце-прем'єром. При цьому обидва рази підтримати кандидатуру Вітренка депутатів від "Слуги народу" закликав особисто президент. І обидва рази безрезультатно.

Подібні ситуації багаторазово траплялися і при попередніх президентах і були хоч і неприємними, але не критичними. Звичайним виходом було призначення "непрохідного" через Раду кандидата на посаду в.о. міністра рішенням Кабміну. Він отримував фактично всі необхідні повноваження і міг перебувати в цьому статусі невизначено довго. Приміром, Уляна Супрун більше трьох років керувала МОЗ саме в якості в.о.

Але в листопаді минулого року була прийнята норма, яка суттєво обмежила повноваження "тимчасових міністрів". Незабаром в.о. глави Міносвіти Сергію Шкарлету вдалося позбутися цієї приставки, ставши повноцінним керівником міністерства.

А ось кандидатуру Вітренка в третій раз вносити у Раду поки так і не зважилися – не вистачає голосів. В першу чергу – в самій же монобільшості, де проти нього виступає умовна "група Ігоря Коломойського". Але саме питання стало вже занадто принциповим для Офісу президента.

Президентський сигнал

Вирішити проблему спробували минулого тижня, через поправки до законопроекту, який повертає конкурси на вакансії в держслужбі. Узгоджені з Банковою норми передбачали, що в.о. міністрів отримують більш широкі повноваження, зокрема, можливість підписувати фінансові документи, але лише протягом 60 днів.

Як передбачалося, це дало б можливість Вітренку в статусі в.о. голови Міненерго розблокувати виплату зарплат тисячам шахтарів. Цей аргумент представники "Слуги народу" найчастіше озвучували публічно.

Але розгляд законопроекту в минулий вівторок, 16 лютого, проходив у дуже хаотичній атмосфері, окремі узгоджені правки не знаходили підтримки в залі, і прямо на ходу винаходилися якісь альтернативи.

Зрештою, як розповідають джерела РБК-Україна в монобільшості, після того, як фінальний текст ухваленого документа був проаналізований юристами, виявилося, що поставлених цілей він не досягає.

"Юристи, зокрема якась дуже крута команда Вітренко, сіли розібралися і пояснили, що закон так працювати не буде. І якщо зараз Вітренко призначать в.о., то це буде порушенням закону", – пояснив співрозмовник в команді Зеленського.

У підсумку президенту довелося екстрено ветувати законопроект, внести свої поправки та ініціювати позачергове засідання Ради, призначене на 23 лютого. Причому на Банковій запропонували кардинальний варіант – взагалі прибрати обмеження повноважень в.о. міністрів. І перебувати на посаді вони знову змогли б скільки завгодно.

На зустрічі з керівництвом фракції СН минулого тижня Зеленський і зовсім пригрозив розпустити парламент, якщо його поправки не будуть прийняті, розповіло джерело РБК-Україна в лавах "слуг". Втім, інший співрозмовник видання допустив, що про реалізацію цієї загрози не йшлося – президент просто хотів дати зрозуміти депутатам, наскільки це питання принципове.

У підсумку, пропозиції президента набрали 267 голосів "за", з яких "Слуга народу" – цілих 226, серед інших проголосувала і "група Коломойського". Підтримали ініціативу також депутатські групи "Довіра" і "За майбутнє". Як припустив співрозмовник видання у фракції, на позицію депутатів, які орієнтуються на олігарха, могла вплинути вчорашня історія з затриманням НАБУ Володимира Яценка – екс-топ менеджера "Приватбанку" в часи, коли він належав Коломойському.

"Критична більшість наших депутатів згадали, що вони знаходяться в президентській фракції, а не в опозиційній до президента. Був конкретний вибір: є пропозиції президента, є позачергове засідання, яке скликав президент і є його сигнал, що фракція повинна підтримати його пропозицію", – сказала РБК-Україна заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук.

Депутат також зазначила, що Раді варто було б припинити розглядати поправки до законопроектів, які не належать до їх суті. І кожен законопроект повинен мати якийсь конкретний предмет.

Справді, повноваження в.о. міністрів були скорочені через законопроект, що передавав майно ОТГ в рамках децентралізації. А повернути все назад вийшло через законопроект, який повертав конкурси на держслужбу, скасовані через пандемію.

А вже під час розгляду важливих і спірних законів численні правки нерідко вносяться з голосу, одні поправки відхиляє зал, інші "враховуються редакційно". В результаті до моменту фінального голосування лише кілька членів профільного комітету мають повне уявлення про те, за що саме голосує Рада. Та й то не завжди. Історія з повноваженнями в.о. міністрів тому доказ.

"Магія простих рішень"

У цілому, вся ця історія однозначно закінчилася успішно для Банкової. Насамперед, вдалося показати, що у президента ще зберігається досить впливу на своїх депутатів, щоб вичавити з них 226 голосів "за" принципове питання.

Також вдалося вирішити і проблему з керівником Міненерго. У "Слузі народу" не відкидають варіант, що кандидатуру Вітренка внесуть в зал в третій раз, але нагальної потреби в цьому вже немає. Паралельно вдалося зняти і потенційне соціальне невдоволення в шахтарському середовищі.

Крім того, Банкова здобула тактичну перемогу у перманентному кулуарному протистоянні з головою ВР Дмитром Разумковим. Саме його в ОП вважають головним двигуном сценарію, через який довелося йти на президентське вето, скликання позачергового засідання та інші труднощі. А свого критичного ставлення до кандидатури Вітренка спікер ніколи не приховував.

"Це боротьба президента з Разумковим. Для президента це принципове питання, він угледів в цьому спробу спікера перенести центр впливу в парламент. Щоб з Радою рахувалися, а не йшли обхідними шляхами, призначаючи в.о.", – пояснило джерело, близьке до Офісу. РБК-Україна звернулося за коментарем до депутатів з оточення спікера, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримало.

Критики президентських пропозицій якраз і напирали на те, що Банкова хоче таким чином залишити парламент не при справах.

"Створюється механізм, який позбавляє парламент однієї з основних конституційних функцій: формування Кабміну, призначення міністрів і контролю за їх діяльністю. Ми отримаємо ситуацію, коли у нас будуть в.о. у великій частині міністерств, і їх буде призначати сам Кабмін. Порушується конституційний баланс влади, система стримувань і противаг", – сказав виданню депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко.

Як підкреслив депутат, владі набагато простіше призначити в.о. міністра через сам Кабмін, ніж вносити кандидатури до Верховної ради, домовлятися з фракціями і т. д. – такий підхід він назвав небезпечною "магією простих рішень". При цьому Власенко скептично ставиться до обіцянок "слуг народу" в найближчому майбутньому все ж вирішити проблему "тимчасових міністрів".

Як заявив перший заступник голови фракції СН Олександр Корнієнко, в профільному комітеті буде розроблений відповідний законопроект. Можливо, якщо крісло глави якогось міністерства буде порожнім, то частину функцій передадуть прем'єру, частину – всьому Кабміну, розповів нардеп.

"Обмеження повинні бути, в.о. не може перебувати на посаді півроку або два роки, але це повинно бути прописано, щоб ми не паралізували діяльність міністерства. Профільний комітет все це нормально пропише", – уточнила виданню Євгенія Кравчук.

Втім, спокуса залишити можливість у ручному режимі комплектувати Кабмін все ж велика. З урахуванням того, що продавлювати потрібні рішення нерідко вдається лише крайніми заходами: погрозами виключити незгодних з фракції, як у випадку із законопроектом про референдум, або зовсім розпустити парламент.

До того ж, претензії вже накопичилися до багатьох міністрів, давно розповідають джерела РБК-Україна у владі. І кадрові ротації зупиняє, в тому числі, і неможливість зібрати в Раді 226 голосів за призначення нового міністра.