Олександр Квіташвілі: Система обов'язкового медичного страхування повинна базуватися не на державному фонді
О. Квіташвілі
Міністр охорони здоров'я України Олександр Квіташвілі думає, що вже в квітні МОЗ почне закуповувати вакцини і ліки для лікування СНІДу та туберкульозу через структури ООН. Грузинський реформатор виступає категорично проти приватизації лікарень в їх нинішньому стані, і категорично наполягає на легалізації грошей, які пацієнти несуть лікарям.
"Цей пакет законопроектів є нашим зобов'язанням перед Міжнародним валютним фондом", - зокрема, сказав в інтерв'ю РБК-Україна міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі.
РБК-Україна: Після призначення на пост міністра охорони здоров'я ви називали одним із ключових питань вирішення проблем з непрозорістю і затягуванням державних закупівель ліків. Парламентський комітет з питань охорони здоров'я спільно з Міністерством охорони здоров'я розробило законопроект, згідно з яким МОЗ зможе закуповувати ліки у міжнародних структур ООН. Однак, з цього ж питання в Раді внесено кілька альтернативних законопроектів. Так коли можна чекати початку закупівель ліків у структур ООН?
Олександр Квіташвілі: Я не хочу в деталях розбиратися у всіх внесених законопроектах. Верховна Рада повинна сама вирішити, який з них брати. Я так розумію, що всі автори цих законопроектів керувалися благими намірами.
Наскільки я знаю, зараз зустрічається робоча група, яка має розробити узгоджений законопроект, який дасть можливість МОЗ і Кабміну закуповувати ліки, зокрема для лікування СНІДу та туберкульозу, а також вакцини через структури ООН.
Це лакмусовий папірець, який покаже, наскільки законодавча влада готова підтримувати процес реформ.
Новий механізм закупівель через структури ООН дозволить нам відійти від колишніх стандартних схем тендерів, які багато років існували в Україні. Перевагою цих закупівель буде те, що їх поставки будуть здійснюватися вчасно і за графіком. Країна не буде закуповувати ліки при ненормальному режимі, приміром, у кінці грудня, коли закінчується фінансовий рік.
Перевагою роботи через структури ООН, зокрема, ВООЗ, ЮНІСЕФ, ЮНЕЙДС, є те, що вони працюють з постачальниками і виробниками відразу для більш ніж 100 країн. Це дозволяє їм купувати ліки за низькими цінами. Разом з тим, структури ООН купують лише ті препарати, які пройшли багаторічні клінічні дослідження. Тому ми виграємо по співвідношенню ціна-якість, плюс отримуємо поставки ліків вчасно.
Загалом, тепер практика тендерних закупівель відрізнятиметься від попередніх років. Вони будуть проходити відкрито в режимі онлайн - це буде мікс електронних і відритих торгів. В їх організації нам будуть допомагати міжнародні експерти.
Друга проблема, з якою ми зіткнулися при проведенні торгів і у вирішенні якої будуть допомагати міжнародні експерти, це підрахунок реальних потреб України в тих чи інших препаратах. Зараз у нас з цим існують складності. В останні кілька років закупівлі здійснювалися виходячи не з потреб, а з суми, яка була закладена у держбюджеті. Вирішувати цю проблему будемо, наприклад, шляхом створення електронних реєстрів пацієнтів з тими чи іншими захворюваннями.
Думаю, що в квітні ми вже почнемо тендерні процедури.
РБК-Україна: Громадські організації "Пацієнти України" та "Центр протидії корупції" заявили, що мета альтернативних законопроектів - нівелювати саму ідею закупівлі ліків у міжнародних донорів, розмив процедуру і зробивши її нездійсненною. А керівник другий організації у своєму блозі звинуватив першого заступника Олександра Павленко в явному підіграванні альтернативних законопроектів. Обвинувачення базується на те, що Олександра Павленко раніше співпрацювала з фармкомпанією "Дарниця", власник якої Гліб Загорій - один з авторів альтернативних законопроектів. Що ви можете сказати у відповідь?
Олександр Квіташвілі: Я не знайомий з цими заявами. Наскільки я знаю, в останні роки "Дарниця" взагалі не брала участі у тендерах.
Я б попросив всіх, хто критикує нас, спочатку почитати законопроекти або поспілкуватися з нами. У всіх варіантах законопроектів є норма про те, щоб дозволити закупівлю ліків і медвиробів у структур ООН.
РБК-Україна: тобто, пропозиція альтернативних ініціатив ви не розглядаєте як саботаж?
Олександр Квіташвілі: Немає, оскільки по всіх законопроектах вказана норма, що ліки можна буде купувати через організації системи ООН. Різниця в документах полягає в термінології та деяких несуттєвих моментів.
Для мене дуже важливо, щоб законопроекти були визначені два моменти.
По-перше, щоб у законі було прямо написано, що Моз має право закуповувати ліки і медвироби через міжнародні організації системи ООН, а не які-небудь міжнародні фонди. Ми не хочемо залишити лазівку для того, щоб хтось зареєстрував на якихось островах фонд, а потім через це фонд брав участь у закупівлях.
По-друге, це внесення поправок у закони про держзакупівлі про те, щоб ми могли закуповувати ліки за даною схемою. Це два принципових моменти для мене.
РБК-Україна: Накопичуються проблеми і в сфері реєстрації та контролю якості ліків. Наскільки відповідає дійсності інформація про те, що замість нещодавно пішов з посади голови Державної служби з лікарських засобів Михайла Пасічника прийде його колишній керівник Олексій Соловйов?
Олександр Квіташвілі: Я попросив Михайла Пасічника піти, щоб керівництво нового відомства прийшли люди зі свіжим поглядом. Але Соловйова я не розглядав навіть у теорії. Я не знаю хто це такий.
РБК-Україна: Нещодавно на сайті Моз був опублікований законопроект, який передає функції реєстрації ліків від Моз - Держлікслужбі. Чому МОЗ хоче віддати цю функцію?
Олександр Квіташвілі: Зараз ми говоримо не про передачу тих чи функцій якомусь органу, а про реформу реєстрації та ліцензування ліки, медвиробів, апаратури і навіть будівельних стандартів для лікарень, які були прийняті багато років тому.
Йде обговорення не тільки з допомогою сайту Моз, але ми зустрічаємося і в робочих групах з експертами, представниками фармбізнесу, щоб обговорити параметри реформи. Ми хочемо, щоб всі реформи, всі законопроекти, які були прийняті всім фармсообществом. Всі повинні відчувати себе комфортно в законодавчому середовищі. В іншому випадку вони будуть шукати лазівки, щоб обійти вимоги.
Є різні приклади реформування даної системи - в деяких європейських країнах функції реєстрації та контролю об'єднані під дахом одного відомства, в деяких - роз'єднані, у третіх система працює взагалі за іншими принципами. Ми хочемо вибрати найкращу.
Ми хочемо, щоб в Україні була створена система реєстрації та ліцензування з урахуванням української специфіки, але і щоб вона відображала європейські стандарти. По іншому - не вийде. Адже ми хочемо стати частиною Європи, тому все законодавство має бути синхронізоване з європейським, всі держустанови повинні синхронно працювати з європейськими. Така реформа дозволить не тільки захищати українців від неякісних ліків, але і дозволить сильної української фармпромисловості працювати на європейському ринку.
РБК-Україна: Але представники фармгалузі стверджують, що у них вже проблеми. Нібито, Моз затягує з реєстрацією і перереєстрацією декількох сотень препаратів. Це правда?
Олександр Квіташвілі: Це неправда. Я кожен другий день підписую документи про реєстрацію. Ми намагаємося налагодити нормальний процес: якщо якась папір заходить в Моз, то вона як можна швидше з нього виходить.
Але з реєстрації є деякі кроки, які необхідно пройти. Ми намагаємося пройти правильно. Якщо документи зависають, то тільки тому, що ми вирішили додатково звернутися до експертів.
Але нічого вручну навмисно для затримок з реєстрацією або перереєстрацією не робиться. Я сам стежу за цим, дивлюся за цими списками.
РБК-Україна: Ви займалися розпродажем лікарень, коли керували охороною здоров'я в Грузії. Коли варто очікувати приватизації лікарень в Україні?
Олександр Квіташвілі: Я ніколи не говорив, що в Україні скоро будуть приватизовані лікарні. До приватизації дуже далеко. Чому?
Якщо у вас є вільні гроші, то я б не радив купувати українські лікарні зараз, оскільки, в основному, нинішні лікарні - це старі амортизований будівлі. При цьому вони функціонують на дві третини за рахунок неформальних платежів з боку населення, з кишені пацієнтів. Тільки третина на своє утримання лікарні отримують з державного і місцевих бюджетів. Тому сьогодні буде непривабливо їх приватизувати. Це не дасть ніякого ефекту.
Необхідно зробити так, щоб у інвесторів з'явився інтерес для вкладень у розвиток медицини в Україні. Всі передумови для цього є, адже це величезна країна з великим населенням. І я впевнений, що з боку інвесторів буде дуже великий інтерес. Але поки про це говорити рано.
Треба добре збудувати систему охорони здоров'я - в усьому світі збудований мікс з державної і приватної медицини. Це призводить до посилення конкуренції. Гроші повинні йти за пацієнтом - будь-то в державні клініки чи приватні.
Але держава повинна нести відповідальність за вибудувану систему, воно має бути головним гравцем у системі охорони здоров'я. Віддавати все в приватні руки не можна. Це одна з функцій держави - захищати своїх громадян від усього, включаючи інфекції, хвороби і т. д.
РБК-Україна: По всій видимості, одним з таких елементів повинно стати загальнообов'язкове медстрахування. Нещодавно Моз опублікував у себе на сайті відповідний законопроект. У експертів викликало здивування, що він практично ідентичний тексту, який обговорювався ще при попередній владі півтора року тому. Ви будете користуватися напрацюваннями колишніх міністрів охорони здоров'я?
Олександр Квіташвілі: Ні, цей законопроект був оприлюднений за ініціативи Міністерства соціальної політики.
Я можу тільки висловити свою думку. Я буду намагатися не підтримувати такі закони, які свідомо працювати не будуть. Цей законопроект один з таких. Він передбачає створення фактично державного страхового фонду, гроші в який будуть йти як в чорну діру.
Щоб дійти до введення обов'язкового медстрахування треба зробити ще багато. Не можна людей зобов'язати страхуватися, коли немає нормальний мережі, немає страхових компаній, немає системи розрахунків за послуги. Тому оприлюднений законопроект є абсолютно не ідейним і не працюють. Неправильно його зараз приймати, оскільки немає базису для його розробки.
Я думаю, що говорити про розробку законопроект про введення обов'язкового медстрахування можна буде лише до кінця 2015 р. При цьому, система обов'язкового медичного страхування повинна базуватися не на державному фонді.
Замість передбачуваного введення нового податку з роботодавців варто піти по іншому шляху наповнення страхового фонду - необхідно стимулювати роботодавців купувати своїм працівникам стразовой поліс. Наприклад, це можна буде зробити за рахунок віднесення покупки страховки у витрати підприємства та скасування її оподаткування. У цьому напрямку треба працювати, щоб у роботодавця з'явився інтерес до нової реформи.
РБК-Україна: Давайте поговоримо ще про один проект, реалізація якого припинилася. Кілька років в Україні проходив пілотний проект з реформування системи охорони здоров'я в чотирьох регіонах - Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та Києві. Проте дія відповідного законопроекту закінчився наприкінці минулого року. Чому Верховна Рада не продовжила його дію?
Олександр Квіташвілі: Я був у всіх пілотних регіонах, окрім Донецької області. Це дуже хороші програми, дуже багато хорошого було зроблено. У цих регіонах вже зроблено 60-70% від того, що ми хочемо реалізувати.
На жаль, за якимось дивним обставинами ми не змогли в кінці грудня продовжити дію закону на 2015 р. Але зараз у парламентському комітеті з питань охорони здоров'я вже готовий законопроект, який буде продовжувати дію пілотного проекту до кінця поточного року. Крім того, ми розширюємо пілот ще на чотири області - Запорізьку, Волинську, Полтавську і Рівненську. Це можливо буде зробити за рахунок того, що Світовий банк надає Україні кредит у розмірі близько 215 млн дол. на прискорення реформи системи охорони здоров'я.
Пілотні проекти стали хорошим базисом для продовження реформи системи охорони здоров'я. У цих регіонах будемо виправляти прогалини, хороші напрацювання розвивати.
Нічого кардинально міняти не будемо, будемо розвивати вже стартували ініціативи.
Чому пілоти не були більш успішними? У них не було фінансової складової, лікарням не дали фінансової свободи. В іншому випадку, в пілотних проектах могли б просунутися далі в реформуванні.
У березні Кабмін буде вносити в парламент пакет законопроектів, які спрямовані на те, щоб поміняти статус лікарень і саму систему їх фінансування, зокрема, легалізувати неформальні платежі від пацієнтів. Зараз велика частина цих платежів йде через благодійні фонди - всі розуміють, що гроші де-факто є, але де-юре їх у лікарень немає. Це буде той компонент, якого не вистачало в попередні роки пілотним областям.
Даний пакет законопроектів є нашим зобов'язанням перед Міжнародним валютним фондом, закріпленим у недавньому меморандумі між Україною і МВФ для отримання кредитів від цього фонду.
