Мінфін Греції: Уряд країни відмовився від проведення референдуму
Міністерство фінансів (Мінфін) Греції проінформувало Євросоюз (ЄС) про відмову влади країни від плану проведення референдуму з питання прийняття нової міжнародної програми допомоги, повідомляє Reuters.
Повідомляється, що міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос в телефонному режимі повідомив голову Єврогрупи Жан-Клоду Юнкеру, комісара по фінансам і заступника голови Єврокомісії Оллі Рена і міністра фінансів Німеччини Вольфганга Шойбле про відмову проводити референдум.
"Венізелос повідомив своїм співрозмовникам про рішення не проводити референдум", - говориться в заяві грецького Мінфіну.
Заява грецького Мінфіну прозвучала після того, як на прем'єр-міністра Греції Георгіса Папандреу обрушилася як зовнішня, так і внутрішня критика за ініційований ним референдум. Також вчора представник вищого виконавчого органу ЄС Кароліна Котова заявила, що якщо Греція покине зону євро (що може трапитися, якщо б греки на референдумі відкинули нову програму допомоги республіці), країні доведеться покинути ЄС. "Згідно з чинним законодавством, країна не може залишити зону євро і при цьому залишитися в Євросоюзі", - зазначила Котова.
При цьому Коттова додала, що всі виступають за те, щоб Греція залишилась в зоні євро. "Для цього є всі необхідні інструменти, були досягнуті домовленості. Інші варіанти не розглядаються", - констатувала представник ЄС.
Вчора Папандреу скликав екстрене засідання Кабінету міністрів у зв'язку з розколом, що утворився в уряді і приводом до якого став оголошений раніше Папандреу всенародний референдум. Прем'єра не підтримали як мінімум два міністри кабінету Папандреу, серед них міністр фінансів Евангелос Венізелос. Він вчора заявив, що членство Греції в єврозоні не може залежати від підсумків майбутнього референдуму по кредитній програмі ЄС.
"Місце Греції в єврозоні - історичне завоювання нашої країни, яке не може бути поставлено під сумнів, - сказав міністр в ефірі місцевих телеканалів.
Папандреу заявив, що готовий створити коаліційний уряд з опозицією, щоб уникнути посилення політичної кризи. Він дав зрозуміти, що відмовиться від проведення референдуму, ідея якого викликала негативну реакцію кредиторів і критику опозиції.
Крім того, прем'єр готовий піти у відставку і передати владу тимчасовому уряду, але це відбудеться після винесення вотуму довіри його кабінету міністрів.
Соціологічні опитування показують, що понад половина греків виступає проти прийняття умов нової програми. Раніше передбачалося, що референдум в Греції може бути проведений 5 грудня.
Після цього канцлер ФРН Ангела Меркель і Президент Франції Ніколя Саркозі чітко дали зрозуміти, що грецький референдум фактично стане народним вибором - залишається Греція в зоні євро чи ні. Господар Єлісейського палацу також підкреслив, що Європа зможе надати Греції черговий кредитний транш тільки після оприлюднення підсумків голосування. Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле також попередив Грецію, що якщо пропонований їй план порятунку від банкрутства буде відкинутий на референдумі, Афінам, можливо, доведеться залишити єврозону.
Лідер грецької опозиції Антоніс Самарас в четвер закликав до створення перехідного уряду з мандатом для негайного проведення дострокових виборів у країні. Він також заявив, що поточний парламент повинен схвалити пакет допомоги, запропонований Євросоюзом минулого місяця. На думку Самараса, глави Нової демократичної партії, шостий транш Євросоюзу для порятунку Греції повинен бути прийнятий максимально швидко до проведення дострокових виборів. Партія Самараса імовірно отримає найбільшу кількість голосів, якщо вибори будуть проведені найближчим часом.
Нагадаємо, 27 жовтня 2011 р. європейські лідери погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції. Згідно з цим планом, власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50%дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг країни до 120% ВВП до 2020 р. При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Імовірно, мова йде про забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA. В інтерв'ю німецьким ЗМІ керуючий директор Міжнародного інституту фінансів (IIF) Чарльз Даллара висловив думку, що на обмін грецьких держпаперів з втратою 50% вартості дадуть згоду 90% банків.
Але всю ідилію, встановлену самітом ЄС, порушила заяву Папандреу, що в республіці буде проведений референдум по новій угоді про борги, що була досягнута з європейськими лідерами на саміті. Зокрема, на загальне голосування грецький уряд винесе питання про готовність громадян прийняти політику жорсткої економії бюджетних коштів в обмін на новий пакет допомоги ЄС. "Ми довіряємо нашим громадянам, ми віримо в їх розсудливість, ми віримо в правильність їх рішення", - заявив Папандреу, виступаючи перед членами правлячої Соціалістичної партії. Крім проведення референдуму, Папандреу мав намір винести на голосування парламенту питання про довіру уряду і політичного курсу, якого він дотримується. Проте після заяв деяких депутатів із правлячої партії PASOK, які повідомили, що в ній також існує розкол з приводу референдуму, позиції кабінету Папандреу є дуже слабкими.
Після заяви Папандреу експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch випустили реліз, в якому сказано, що намір грецьких властей провести референдум з питання про економічні і фінансові умови в рамках нової програми допомоги Афінам з боку ЄС і МВФ, яка зокрема передбачає реструктуризацію грецької заборгованості за участю приватного сектора (PSI), ставить під загрозу фінансову стабільність єврозони.
Сьогодні в Каннах проходить засідання "великої двадцятки". Як повідомив агентству Reuters джерело, близьке до переговорів, лідери G20 обговорювали наслідки можливого виходу Греції з єврозони і вартість дефолту країни. Ймовірно, європейські лідери на саміті змогли переконати грецький уряд відмовитися від проведення такого ризикованого для майбутнього Греції заходу.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро. Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи дуже непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.
