Мінфін Німеччини: Участь держави в Стабфонді єврозони не перевищить нинішні 211 млрд євро
Фонд порятунку єврозони (EFSF) не буде розширено з 440 млрд євро, і участь Німеччини в фонді не буде перевищувати нинішніх 211 млрд євро. Про це повідомив представник Міністерства фінансів Німеччини Мартін Коттхаус, передає Reuters.
За словами Коттхауса, в Європі багато "продуктивних і позитивних" розмов напередодні саміту у вихідні. Більшість розмов зав'язані навколо того, як максимально ефективно використовувати стабфонд єврозони розміром в 440 млрд євро. "Немає ніяких дискусій з приводу розширення фонду в 440 млрд євро, все, вистачить вже", - сказав Коттхаус.
За його словами, очікується, що рішення про боротьбу з кризою в регіоні надійде в найближчі дні. Він також додав, що міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле не називав якихось конкретних цифр розширення EFSF. Однак пояснив, що Шойбле, можливо, називав гіпотетичну цифру розширення фонду на зустрічі партійних лідерів у Берліні у вівторок.
Британська газета Guardian повідомила в середу, що Франція і Німеччина домовилися збільшити фонд допомоги єврозони до двох трильйонів євро, проте європейські чиновники, зокрема міністр фінансів Австрії і два інших високопоставлених чиновника єврозони, спростували повідомлення і запевняють, що подібного рішення не було і не передбачалося."Я думаю, схема збільшення гнучкості фонду EFSF потребує значного доопрацювання", - сказала міністр фінансів Австрії Марія Фектер.
Також, спростовуючи повідомлення Guardian, один високопоставлений чиновник єврозони на умовах анонімності сказав: "Це неправильно. Не було досягнуто ніякої угоди".
Друге джерело сказав, що це не простий випадок збільшення потужності фонду порятунку з 440 млрд євро до більш високої цифри. "Наївно думати, що ви можете провести ці розрахунки і отримати в результаті гарну, круглу цифру в 2 трлн євро. Це далеко не так просто насправді", - сказав він.
Лідери єврозони зустрінуться в Брюсселі в неділю, щоб обговорити ситуацію в Греції, і, як очікується, домовляться про формі збільшення за допомогою "плеча" фонду EFSF.
Раніше, 18 жовтня, прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу закликав депутатів грецького парламенту, які поки ще не визначилися, проголосувати за непопулярний план скорочення держвидатків.
Прем'єр також сказав, що виключає можливість виходу своєї країни з єврозони в результаті боргової кризи.
Голосування по законопроекту, який передбачає найзначніші за останні роки скорочення бюджетних витрат, має відбутися у вівторок. Профспілки збираються знову вивести людей на вулиці.
Нагадаємо, 21 липня 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакету фінансової допомоги. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування, причому Європа виділить свою частину через стабілізаційний фонд EFSF на термін мінімум 15 років і за ставкою близько 3,5%. Крім того, фінансовий сектор погодився взяти участь у новій програмі порятунку республіки. Визначено, що внесок банків та інших інституційних інвесторів у програму допомоги складе близько 37 млрд євро в 2011-2014 рр.
Криза суверенних боргів вибухнула в Європі в минулому році, коли Афіни, які сильно заборгували, більше не змогли позичати гроші на відкритому ринку і були змушені просити допомоги у міжнародних кредиторів. У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія і Португалія, на краю обриву виявилася і третя економіка Європи - Італія.
Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, який виділяє кредити членам валютного блоку, які зазнають фінансових труднощів, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.
