Мінекономіки ФРН: ЄЦБ не повинен друкувати гроші, щоб допомогти проблемним країнам
Міністр економіки ФРН Філіп Реслер виступає проти надання Європейському центробанку (ЄЦБ) центральної ролі у вирішенні боргової кризи. На його думку, ЄЦБ не повинен друкувати гроші, щоб допомогти проблемним країнам зони євро, хоча подібний крок міг би допомогти в короткостроковій перспективі, передає Reuters.
"Одночасно подібні дії ЄЦБ можуть послабити мотивацію країн провести необхідні для стабілізації єврозони реформи", - попередив він.
На думку Реслера, саме різна прибутковість по державних облігаціях різних країн зони євро є вирішальним мотивом для урядів держав регіону вжити заходів з реформування власних економік.
У свою чергу, член Керуючої ради організації Хосе Мануель Гонсалес-Парамо заявив, що ЄЦБ є кредитором останньої інстанції для банків, а не для держав єврозони. Відповідаючи на питання про можливість зменшення кількості країн єврозони, представник ЄЦБ відзначив, що валютний блок як структура має сенс лише у своєму поточному складі з 17 держав.
Як повідомили напередодні представники організації, ЄЦБ не може проводити більш активні інтервенції, сприяючи вирішенню боргової кризи в єврозоні. Основну роль у виведенні регіону з кризи повинні взяти на себе країни - члени блоку.
За словами представників Керуючої ради ЄЦБ, інтервенція, якої вимагає від організації світова громадськість, буде мати лише обмежений і тимчасовий ефект, вона не зможе замінити фундаментальних кроків, спрямованих на поліпшення стану державних фінансів країн - учасниць валютного блоку.
Незважаючи на інтенсифікацію кризи, ЄЦБ наполегливо відмовляється від проведення "шокової терапії", яка могла б привести інвесторів до тями і заспокоїти фінансові ринки.
Аналітики відзначають ще один важливий момент, який може грати роль в такій позиції ЄЦБ. Справа в тому, що на зміну Жан-Клоду Тріше, який очолював ЄЦБ до 31 жовтня, прийшов італієць Маріо Драги, який не хоче своїми діями ставити під сумнів позицію організації як незалежної структури.
Зазначимо, 3 листопада ц.р. ЄЦБ знизив облікову ставку до 1,25%. Засідання ЄЦБ по обліковій ставці стало першим під головуванням Маріо Драгі, який змінив на цій посаді відомого Жан-Клода Тріше. Раніше італієць обіцяв продовжувати монетарну політику свого попередника.
Драгі на прес-конференції після рішення банку за ставкою сказав, що спадні ризики для економіки єврозони посилилися, і на 2012 р. висока ймовірність значного зниження прогнозу щодо економічного зростання. Він вказав, що в найближчі місяці інфляція в єврозоні буде перевищувати 2%, проте в 2012 р. темпи зростання споживчих цін значно скоротяться.
"Зберігається напруженість на фінансових ринках, вона, ймовірно, уповільнить темпи економічного зростання в єврозоні в II півріччі 2011 р. і початку 2012 р. Економічний прогноз як і раніше схильний до виключно високої невизначеності і посилюється низхідним ризикам. Частина цих ризиків вже матеріалізувалася, що робить дуже ймовірним значне зниження прогнозів по росту ВВП на 2012 р. В даний час ми спостерігаємо повільне зростання в напрямку до м'якої рецесії до кінця року", - сказав Драгі на прес-конференції.
Останнім часом на перший план вийшли побоювання різкого уповільнення економічного зростання в єврозоні. На початку жовтня Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступив із закликом до ЄЦБ знизити ставку рефінансування, якщо знижувальні ризики для економічного зростання не ослабнуть. Крім того, на думку МВФ, ЄЦБ, можливо, доведеться відновити операції із забезпечення банків ліквідністю на більш тривалі терміни, якщо обстановка на ринку міжбанківського кредитування буде погіршуватися. Ще одним кроком ЄЦБ, на думку експертів МВФ може стати "обіцянка продовжувати скупку держоблігацій країн єврозони до тих пір, поки це буде необхідно".
У своєму звіті за 31 жовтня 2011 р. організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) порадила розвиненим країнам G20 утримувати процентні ставки на нинішньому рівні, а Центробанкам єврозони по можливості знижувати їх. Центральні банки повинні продовжувати забезпечувати достатню ліквідність для полегшення напруженості фінансового ринку, говорилося в звіті ОЕСР.
Відзначимо, в кінці жовтня європейські лідери погодили план порятунку єврозони. Глави країн ЄС домовилися про добровільну списання приватними кредиторами 50% від суми боргу по грецьких облігаціях. Як заявив Президент Франції Ніколя Саркозі, угода, яка досягнуто з кредиторами, дозволить зробити списання близько 100 млрд євро. В даний час сукупний державний борг країни перед приватними і національними кредиторами складає близько 350 млрд євро. За оцінкою французького лідера, подібні заходи дозволять Греції до 2020 р. знизити рівень держборгу до 120% від ВВП. Крім цього Саркозі заявив, що EFSF буде збільшено приблизно до 1 трлн євро.
