Михайло Охендовський: Відчуття швидких парламентських виборів у мене немає

Зараз, коли термін повноважень більшості членів Центральної виборчої комісії закінчився, але вони продовжують виконувати свої обов'язки, в ЦВК вирішили виступити з новаторськими пропозиціями. А саме - замінити паперовий протокол з результатами голосування на виборчих дільницях електронним, і змінити форму бюлетеня. 

Про це в другій частині інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Центрвиборчкому Михайло Охендовський (перша частина інтерв'ю -  тут). Комп'ютеризацію виборчих дільниць у ЦВК оцінюють в 550 млн. гривень. При цьому Михайло Охендовський переконаний, що для держави це вигідна пропозиція - на техніці можна заощадити і використовувати ноутбуки, які були закуплені коли ділянки обладнали відеокамерами. Однак головна перевага в тому, що цю систему можна використовувати на шести виборах поспіль. Ії введення призведе до того, що попередні результати виборів стануть відомі вже вранці наступного, після голосування, дня.

Перспективу позачергових виборів - парламентських або президентських - голова Центрвиборчкому, за його словами, "не відчуває". А ось те, що чергові вибори глави держави та Ради (вони, як відомо, відбудуться в 2019 році) він, як і раніше, проведе на посаді голови ЦВК - цілком допускає. Хоча вважав би за краще спостерігати за ними "по телевізору, сидячи на дивані". 

- Ви виходите з того, що в найближчі кілька років виборча система в Україні не зміниться, і наступні вибори до парламенту будуть проведені за чинною змішаною системою. Чому ви в цьому впевнені?

- Я – прагматична людина. Протягом багатьох років посли найбільших держав, представники іноземних місій зі спостереження за виборами, наших і зарубіжних неурядових організацій рекомендують Україні прийняти виборчий кодекс, заснований на моделі відкритих виборчих списків. Вони ж наполягають на необхідності зміни закону про вибори народних депутатів з тим, щоб парламент формувався на основі пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Вторять цим рекомендаціям і багато наших політиків. Відкритих опонентів відкритих списків серед них знайти вкрай складно. Навіть в угоді про формування парламентської коаліції відповідне зобов'язання присутнє ще з 2014 року. Але, ні виборчий кодекс, ні нова редакція закону про вибори досі не прийняті. Навіть серйозних спроб розглянути ці питання в парламенті поки не було. Очевидно, варто задуматися – а чи може це взагалі відбутися в найближчому майбутньому?

З 2012 року – після десятирічної перерви – Верховна Рада знову обирається по змішаній системі. Половина депутатів – в одномандатних округах на основі мажоритарної виборчої системи відносної більшості. Друга половина – в багатомандатному загальнодержавному окрузі на підставі пропорційної виборчої системи із закритими партійними списками та 5-відсотковим виборчим бар'єром. Хто б що не говорив, але об'єктивно пропорційна модель з відкритими списками не потрібна ні тим, ні іншим. За вкрай рідкісними винятками, до яких можна віднести нечисленних політиків, готових і тих які прагнуть вести кампанії в умовах внутрішньопартійної конкуренції. Але модель з відкритими списками передбачає, в тому числі, і її!

Середньостатистичний мажоритарник точно знає, як отримати депутатський мандат у своєму окрузі. Такий же списочник розуміє, яке місце в списку його партії дозволить йому знову стати депутатом. Формально-юридично все, звичайно, трохи не так, але де-факто перші отримують мандати, завоювавши симпатії виборців, другі – лідерів партій. Лідерам партії змішана система також вигідна. Завдяки їй вони можуть ще до голосування приблизно розуміти і майбутній склад своєї фракції і можливу структуру всього парламенту.

Відкриті ж списки зроблять результати виборів набагато менш прогнозованими. Та й роль лідерів партій у розподілі мандатів істотно знизиться. Адже вже не буде можливості розподілити мандати за рахунок закритого виборчого списку або партійного висування в округах. Багато з тих, хто голосує в парламенті, готові на це піти?

Простий здоровий глузд підказує нам, що без якихось тектонічних змін, подібних тим, які в 2004 році включили у політиків інстинкт самозбереження і змусили обраний за змішаною системою парламент проголосувати за перехід до пропорційної моделі з закритими списками одночасно з внесенням змін до Конституції, 226 голосів за впровадження відкритих виборчих списків у нинішньому скликанні навряд чи стануть реальністю Так, на відкриті списки є певний "суспільний попит". Але його виразниками є лише кілька спеціалізованих організацій та з десяток політиків, а не мільйони наших співгромадян. І не потрібно звинувачувати їх у тому, що сума, зазначена в квитанції за комунальні послуги для них незрівнянно актуальніше моделі виборчої системи. Реального чинника, здатного спонукати депутатів позбутися звичного способу свого обрання, зараз немає. І бюро добрих послуг України в особі наших іноземних партнерів тут навряд чи допоможе.

Звідси й очевидний висновок: парламентські вибори 2019 року, з украй високою часткою ймовірності, пройдуть по тій же системі, яка застосовувалася в 2012 і в 2014 році. По системі, мажоритарний компонент якої на двох останніх парламентських виборах і деяких проміжних, створив благодатний грунт для ряду огидних проявів і викликав величезну кількість справедливої критики.

Так не буде розумним, прийнявши неминуче, зробити необхідне для того, щоб звузити поле для можливих маніпуляцій і спокус на наступних виборах парламенту?

Немає ідеальних виборів, як немає і ідеальних виборчих систем. Але навіть в українських реаліях майбутні вибори можна зробити краще, нескладним чином реформувавши закон. В якості першого, але не єдиного кроку ми пропонуємо комп'ютеризувати всі без винятку виборчі дільниці.

- Що значить реформувати виборче законодавство? Що, крім комп'ютеризації, ви маєте на увазі під реформуванням?

- Що від виборів до виборів викликає найбільшу недовіру нашого суспільства з одного боку, і що повинно викликати найбільшу довіру з іншого? Їх результати. Люди повинні бути впевнені в тому, що кожен голос був порахований саме так, як він був відданий на виборчих дільницях. Буде ця впевненість – вибори перестануть бути джерелом суспільного неспокою, протестів, пікетів і мітингів. До цього потрібно прагнути.

Спокійно і організовано проводити голосування ми давно вміємо. Але що відбувається після його завершення? Максимум до трьох-чотирьох годин ночі з неділі на понеділок дільничні виборчі комісії закінчують підрахунок і складають свої протоколи. Штаби великих партій підсумки цього підрахунку знають практично моментально – дані з кожної ділянки їх спостерігачі надсилають їм звичайними смс-повідомленнями. Нескладні комп'ютерні програми дозволяють швидко систематизувати всі дані. Але для громадськості єдиним джерелом інформації про хід підрахунку голосів і зміст протоколів дільничних комісій є ЦВК. А ЦВК протягом ще декількох днів не може повідомити попередні результати обробки 100 відсотків протоколів дільничних виборчих комісій. І чим більше часу проходить з моменту завершення голосування, тим нижче рівень довіри до результатів виборів. Питання – що ж відбувається з результатами, чому їх не оголошують? – цілком закономірні.

Чому так відбувається? Тому що застосовувана нами з 1998 року система «Вибори», має дворівневу архітектуру – рівень окружних комісій і рівень ЦВК. Дані в ЦВК можуть надійти тільки з окружної комісії. Можливості отримувати дані безпосередньо з виборчих дільниць у нас зараз немає.

Закінчивши підрахунок голосів і склавши протоколи, члени дільничних комісій привозять ці протоколи в окружні. Там стоять у довгій черзі, очікуючи прийому протоколу на засіданні окружної комісії. Тільки після цього математично коректний протокол з кожної ділянки вводиться в систему "Вибори" і ми можемо бачити його зміст. Виявлені на цій стадії помилки зумовлюють необхідність уточнення протоколу, іноді – перерахунку голосів. Такі процедури можуть займати кілька днів. Весь цей час дані про зміст протоколу конкретної дільничної комісії у ЦВК не видно. Таких дільничних комісій – тисячі. Ми вже не раз стикалися з тим, що саме на стадії передбаченої законом процедури уточнення протоколу дільничної комісії можуть відбуватися серйозні маніпуляції з його змістом. Іноді самі окружні комісії навмисне не приймають протоколи з дільниць. Підсумкові цифри протоколів іноді переписуються, підписи членів дільничних комісій під спотвореними даними підробляються. Адже це не секрет. Отримуючи таку інформацію, ЦВК завжди реагує. Але єдино можливою формою нашої реакції, як показали рішення судів на виборах 2014 року, є звернення в правоохоронні органи. Розслідування деяких порушених тоді кримінальних справ триває досі.

Ми пропонуємо просте рішення. Наявність на кожній виборчій дільниці комп'ютера дозволить членам дільничної комісії, закінчивши підрахунок голосів, скласти електронний протокол, завірити його своїми електронними цифровими підписами, а вони застосовуються усе ширше і скоро стануть невід'ємною частиною життя багатьох наших співгромадян, і відразу ж передати протокол у ЦВК. Минаючи окружну комісію. Кожен такий електронний документ буде глобально унікальним. Підробити його буде практично неможливо, а його зміст – неможливо спотворити. Узагальнені дані про результати підрахунку голосів ЦВК зможе продемонструвати в лічені хвилини після отримання електронного протоколу з останньої ділянки.

Все це досить просто. І вимагає порівняно невеликих фінансових витрат.

Дільничні комісії будуть позбавлені необхідності доставляти свої протоколи в окружні. Довіра до електронних протоколів, буде набагато вища, ніж до паперових. Самі файли можна передавати в ЦВК навіть по незахищених каналах зв'язку, з допомогою звичайних мобільних модемів. Наявність 10-12 електронних цифрових підписів вже саме по собі – достатня гарантія неможливості спотворення містить у файлі інформації. Кожен зможе перевірити достовірність і автентичність будь-якого протоколу, оскільки передбачається їх негайна публікація в інтернеті.

Сума витрат, необхідних для організації і впровадження такої системи – близько 550 мільйонів гривень. Але, навіть з урахуванням старіння обладнання та розвитку інформаційних технологій, її можна використовувати на шести поспіль загальнонаціональних виборах! Основний компонент загальної вартості – понад 400 мільйонів – придбання комп'ютерів. Але на цьому компоненті можна заощадити, використовуючи комп'ютери, які входили до складу програмно-апаратних комплексів системи відеоспостереження на виборах 2012 року. Навіть застарівши, вони все ще можуть використовуватися для формування протоколів передачі даних в ЦВК. Ці комп'ютери передані місцевим органам виконавчої влади. Вони можуть бути тимчасово надані дільничним комісіям.

Інші компоненти вартості такої системи набагато дешевше. За нашими розрахунками оплата телекомунікаційних послуг обійдеться близько 14 мільйонів гривень, розробка програмного забезпечення – близько 10...

- 500 мільйонів гривень країна зможе знайти, але...

- ...При цьому зауважу – і самі вибори стануть на 500 мільйонів дешевше! Кожні загальнонаціональні вибори подешевшають приблизно наполовину. А комп'ютерну систему можна буде використовувати без істотних змін не на одних виборах, а мінімум на шести. Економічна ефективність очевидна.

- Україна, тільки за 2016 рік пережила як мінімум чотири масштабні хакерські атаки – їм піддалися обленерго, Мінфін, Міноборони. Американські вибори також продемонстрували, що робота хакерів може бути успішною...

- Наскільки мені відомо, на американських виборах втручання хакерів в роботу систем підрахунку голосів не було. Нібито, мав місце злом серверів однієї з партій, що дозволило отримувати дані, що дискредитують її кандидата. Але проблем з підрахунком голосів там не було. Самі системи підрахунку не були скомпрометовані. Проведені в кількох штатах це підтвердили перевірки.

- Я все-таки закінчу свою думку – чи не призведе тотальна комп'ютеризація виборчого процесу до збільшення шансів на втручання в систему, а значить, на спотворення народного волевиявлення?

- Я розумію ці побоювання. Але відповідь – ні. Не призведе.

Підробка електронного протоколу, не кожного із 30 тисяч, а хоча б одного, навіть не стільки практично неможлива, скільки економічно недоцільна. Теоретична ймовірність, звичайно, існує завжди. Але це займе дуже багато часу – набагато більше, ніж необхідно для встановлення результатів виборів. За нашими оцінками вже в 5-6 годин ранку понеділка після дня голосування ЦВК зможе надати громадськості попередні дані про зміст усіх 100% протоколів дільничних комісій. Звичайно, десь у протоколах можуть бути допущені помилки. Але їх кількість за умови електронного формування та застосування нескладних внутрішніх алгоритмів перевірки буде в рази меншою, ніж при заповненні протоколів на паперових бланках. Звичайно, на якихось ділянках може знадобитися повторний підрахунок голосів. Але загальну картину результатів виборів усі будуть знати не через два тижні після дня голосування, а буквально наступного дня вранці.

- В сусідніх країнах такий досвід вже є – за підрахунком голосів на виборах президента Молдови можна було спостерігати в прямому режимі на сайті їх центрвиборчкому.

- В Україні зовсім інша логістика. У Молдові – трохи менше двох тисяч виборчих дільниць. У нас – трохи менше 30 тисяч. У багатьох країнах Європи дані про результати підрахунку голосів вже давно передаються прямо з ділянок. У нас досі – тільки з окружних комісій. Комп'ютеризація кожної виборчої дільниці, застосування сучасних інформаційних технологій для менеджменту результатів виборів – вже не просто привабливе рішення. Це і давно назріла необхідність.

При цьому, в разі прийняття наших пропозицій, ми самі будемо ініціювати максимальний громадський контроль за розробкою, впровадженням системи, навчанням всіх її користувачів і практичним застосуванням. Сумнівів у достовірності даних про результати підрахунку голосів що обробляються і передаються не повинно бути ні в кого.

Ми вже провели кілька раундів обговорення цієї ідеї як всередині комісії, так і з залученням зовнішніх експертів. Критики говорять про те, що паперовий протокол – це офіційний документ, підписаний членами дільничної виборчої комісії. А справжність цих підписів хтось хоч раз перевіряв? У 2014 році в ЦВК не раз подавалися кілька комплектів протоколів з однієї і тієї ж комісії – з різними даними, різними підписами членів дільничної комісії, але їх однаковими прізвищами. Про порушених за нашим зверненням кримінальних справах та ефективності їх розслідування я вже говорив. Результатів досі немає. ЦВК змушена брати до уваги ті протоколи дільничних комісій, які подаються разом з підсумковим протоколом окружної. Сумніви у справжності паперових протоколів виникали вже не раз. Застосування юридично значущих електронних протоколів грунту для таких сумнівів не залишить.

- Ініціативи, про які ви розповіли, повинні бути оформлені, пройти через Верховну Раду, і як ви розумієте, одним з перших виникне питання – хто заробить на комп'ютеризації, чи немає в цій ініціативі корупційної складової? Чи готовий парламент до такої новації?

- Ми впевнені, що, з точки зору здорового глузду, необхідність впровадження наших пропозицій незаперечна і саме тому ймовірність їх прийняття повинна бути достатньо високою. Якщо ж судити з точки зору доцільності таких змін для наших політиків – імовірність значно нижче.

За майже 20 років існування ЦВК як незалежного державного органу нас дорікали багато в чому. Але в корупції при здійсненні закупівель за державні кошти – ніколи. Випадки нецільового використання бюджетних коштів на моїй пам'яті жодного разу не фіксувалися у звітах Рахункової палати, яка регулярно перевіряє ЦВК.

Про економічну ефективність наших пропозицій ми вже говорили. Додам, що головний компонент в ціні будь-яких виборів – близько 80 відсотків – це оплата праці членів дільничних комісій. Комп'ютеризація виборчих дільниць і застосування електронних протоколів, за нашими попередніми підрахунками, дозволить на 15 днів скоротити строк повноважень дільничних виборчих комісій, відповідно скоротивши період, за який потрібно платити зарплату їх членам.

Вибори стануть дешевше, вони стануть прозорішим, зрозумілішим, будуть викликати більше довіри. Пропозиції ЦВК, як мінімум, мають право бути почутими.

В кінці березня за підтримки офісу Ради Європи в Україні та інших наших партнерів ми плануємо провести міжнародну конференцію з теми сучасних технологій менеджменту результатів виборів. Очевидно, буде необхідно апробувати систему на точковому локальному проекті – при проведенні проміжних виборів в одному з одномандатних округів. Перше застосування дозволить виявити можливі ризики, які на загальнонаціональних виборах допустити не можна. Але, я впевнений, вонон покаже і незаперечні переваги такої системи.

- Коли і яким чином ви маєте намір цю ініціативу формалізувати і довести її до парламенту, президента і Кабінету міністрів?

- ЦВК не є суб'єктом законодавчої ініціативи. Але комісія уповноважена готувати пропозиції, спрямовані на вдосконалення виборчого законодавства і подавати їх у Верховну Раду. Це питання може бути включене до порядку денного одного із засідань комісії вже в лютому. Попередньо воно вже обговорювалося неодноразово. Я ні в якому разі не дозволив би собі виступати з такою ініціативою, не будучи впевненим у тому, що ця ініціатива буде підтримана більшістю членів ЦВК.

Чи будуть наші пропозиції розглянуті парламентом і наскільки швидко, я прогнозувати не візьмуся. Для того, щоб побудова цієї системи пройшла з урахуванням існуючих в Україні вимог до проектів подібного роду, за нашими розрахунками, потрібно близько 20 місяців. Але для «пілотного» проекту потрібно менше часу. Можливість його реалізації повинна бути передбачена спеціальним законом.

- В цих пропозиціях, крім комп'ютеризації, будуть ще якісь рекомендації щодо вдосконалення проведення виборів в Україні?

- Ми навмисно відходимо від складних комплексних пропозицій, які можуть ускладнити сприйняття нашої ініціативи народними депутатами. Важливо розуміти, що мова не йде ні про електронне голосування – це взагалі дуже дискусійне питання – ні про електронний підрахунок голосів з допомогою обладнаних сканерами урн. Зараз пропонуються дуже прості речі.

Крім того, ЦВК розглянула, затвердила та направила до парламенту пропозиції по зміні дизайну виборчого бюлетеня. До цих пропозицій нас також підштовхнуло саме життя. Влітку цього року відбулися проміжні вибори в одному з виборчих округів – № 114 у Луганській області – там в бюлетень було включено 107 кандидатів. Максимально можлива довжина бюлетеня, який можна надрукувати в Україні з урахуванням всіх вимог до її захисту – 1 метр. При такій кількості кандидатів дані про них друкуються шрифтом не більше 6-7 розміру.

Ми запропонували парламенту розглянути можливість уніфікації дизайну виборчого бюлетеня на виборах народних депутатів. Якщо коротко, то в самому бюлетені пропонується розмістити три прямокутника з пунктирними лініями для написання цифр – точно такі ж, які ще не так давно використовувалися на поштових конвертах для написання індексу. А прізвища кандидатів та назви партій будуть надруковані на інформаційних плакатах із зазначенням порядкових номерів. Такі плакати розміщуються у приміщенні для голосування і в кожній кабінці. Замість звичного хрестика або галочки виборцю потрібно буде вписати в бюлетень тризначний номер кандидата або партії, за яких він голосує. До речі, такий бюлетень може використовуватися для голосування при більшості виборчих систем. До того ж застосування бюлетенів уніфікованого дизайну зробить їх набагато дешевше. Скоротяться строки, необхідні для їх друку.

У майбутньому такі бюлетені можуть легко розпізнаватися і зчитуватися з допомогою виборчих урн, обладнаних сканерами. Тоді можна буде не тільки швидше й точніше рахувати голоси, але і отримувати онлайн дані про явку виборців на будь-який момент часу. Не так давно мені довелося спостерігати за голосуванням на конституційному референдумі в Киргизстані. Там вже другий раз в історії успішно застосовуються саме такі урни. Довіра до результатів – абсолютна. Але для України це більш віддалена перспектива. Без комп'ютеризації кожної виборчої дільниці про це поки говорити рано.

- Якщо буде запроваджено уніфікований бюлетень, це змусить виборців вдумливіше підходити до свого вибору. Давайте подивимося на це з іншої – не ЦВК і депутатів – сторони. Готове суспільство уважно ставитися до свого вибору? Не є часто вибір рішенням, яке продиктоване емоціями, як то кажуть, «голосують серцем»?

- Іншого суспільства у нас немає. Змінюватися воно буде неминуче. Але поступово. Я вже не раз говорив, що українські вибори і продемонстровані ними проблеми є продуктом самого суспільства, його відображенням. Цих проблем не стане менше, поки кожен з тих, хто тією чи іншою мірою залучений у виборчий процес, не спробує зробити вибори краще, а вибір – відповідальніше.

Мотивувати виборця уважно прочитати плакат зі списком політичних партій або кандидатів перед заповненням бюлетеня – мені здається корисним.

- По суті, ви хочете, змінивши процедуру, спростити роботу виборця...

- Не зовсім. Для виборця ми процес голосування не спрощуємо. Психологічний аналіз процесу вибору, напевно, – окрема тема.

- Як ви оцінюєте перспективу виборів на Донбасі? Чи можливі вони в цьому році?

- Говорити про можливість проведення там виборів можна буде тільки тоді, коли будуть виконані всі попередні умови, передбачені Мінськими угодами. Вони відомі. Тільки тоді у ЦВК з'явиться можливість об'єктивно оцінити стан виборчої інфраструктури в ОРДЛО. Тільки тоді стане можливим предметна розмова про терміни. Тоді ж можна буде предметно говорити і про закон, на підставі якого ці вибори зможуть відбутися.

- Ви не тримайте зв'язок з членами комісій, які зараз опинилися на окупованій території?

- Ні, жодних контактів з ОРДЛО у ЦВК не відбувається. Доступ органів ведення Державного реєстру виборців цих районів до бази даних реєстру було припинено ще в 2014 році. Безумовно, в контексті підготовки до виборів у цих районах контакти з комісіями, які будуть там створені згідно із законодавством України, стануть необхідними. Але, на мій погляд, це справа не близького майбутнього.

- Ви, як голова ЦВК, а як виборець - як оцінюєте можливість дострокових парламентських виборів в Україні?

- Відчуття швидких парламентських виборів у мене немає. Про юридичні передумови для проведення позачергових виборів говорити зараз немає підстав. Політичні – досить сумнівні. Якщо такі вибори не відбудуться в цьому році, в наступному вірогідність їх проведення буде мінімальною. 2018-й буде передувати великому виборчому року – 2019-му. Думаю, що саме тоді, в 2019 році після виборів президента України, ми і будемо обирати новий склад Верховної Ради.

- Ви допускаєте, що проведете вибори 2019 року в якості голови Центральної виборчої комісії?

- За тими виборами мені б хотілося спостерігати по телевізору. Сидячи на дивані, а не в кріслі голови ЦВК. Але, враховуючи реалії, в яких ми зараз знаходимося, виключати щось було б необачно. Якщо б у 2014 році мені хтось сказав, що в 2017 я ще буду працювати в ЦВК на тій же посаді і без перепризначення – не повірив би. Смішити Бога своїми планами я вже не хочу...