Михайло Кучук: "Земельні аукціони за новим законом запрацюють вже в першому півріччі 2013 р"
РБК-Україна: На останній сесії Київради 12 липня було прийнято чимало земельних рішень. Як Ви оцінюєте її результати?
Михайло Кучук: Я хотів би пояснити, які земельні рішення виносяться на сесію Київради. Давайте розділимо усі земельні рішення на ті, які виносяться для фізичних та юридичних осіб.
Для фізичних осіб, ми закріплюємо земельні ділянки за особами, які ними вже користуються. Тут йде мова про пряму приватизацію. Якщо людина має земельну ділянку, на якій побудовано будинок, то ми, згідно українського законодавства, йдемо на приватизацію цієї ділянки.
Раніше на сім'ю виділяли 0,25 га для хазяйнування і тепер ця сім'я приватизувала 0,1 га, але в техпаспорті в них були усі 0,25 га. Отже, решту землі ми відводимо членам сім'ї, враховуючи, що в місті, особа може приватизувати не більше 0,1 га землі. Я хочу підкреслити, що нових, так званих, «вільних» ділянок ми на сесію для фізичних осіб не виносимо.
Однак, зараз активізувалися деякі люди і навіть цілі групи людей, які нам пишуть десятки-сотні заяв: «Я громадянин України, хочу отримати в Києві земельну ділянку, ви не маєте права мені відмовити». Зрозуміло, що згідно закону, кожен громадянин має право на 0,1 га землі, але враховуючи, що місто Київ не може дати 0,1 га землі навіть всім бажаючим киянам, то тим більше, коли ми отримуємо такі заяви від не киян - ми їх не задовольняємо.
Друге, на чому я хочу наголосити це те, що вільних земельних ділянок ми не виділяємо також юридичним особам. В законодавстві чітко говориться про те, що вільні земельні ділянки виділяються тільки шляхом аукціону.
Враховуючи, що через пробіли в законодавстві сьогодні в Україні нема аукціонів, оскільки Кабмін не випустив відповідні документи, про що ми неодноразово зверталися.
Закон вже прийнятий, але наскільки я знаю, ще не підписаний (вступив в силу 19 серпня, - ред.). Він вийшов завдяки нашим зусиллям, ми його дочекалися, і на його основі розпочнемо процедуру справжніх аукціонів. Але це питання не одного дня.
Згідно нашого законодавства, ми спочатку маємо на сесії затвердити перелік ділянок, потім на ці ділянки зробити проектну документацію та затвердити на сесії, пройти всю процедуру. Отже, ми сподіваємось на проведення аукціонів вже в першому півріччі наступного року.
Крім того, на сесії ми продовжуємо оренду тим підприємствам, які орендували ділянку. Якщо підприємство знаходиться по генплану міста у промисловій зоні, то землю можна виділити і на 15, і на 25 років. Якщо підприємство має готову будівлю і просить передати землю під будівлею в оренду, то ми можемо передати її на 15 чи 20 років.
Якщо ж підприємство просить ділянку і в нього на цій ділянці знаходиться сарай, а воно хоче побудувати там щось інше і цільовим призначенням буде будівництво чи реконструкція, то термін оренди буде обмеженим. Якщо хочеш щось реконструювати чи будувати, то отримай землю в оренду на 3-5 років, реконструюй, побудуй.
В нас такий підхід, все залежить від архітектури, та від цільового призначення земельної ділянки, того, що там може бути.
РБК-Україна: Розкажіть про земельну ділянку, яку Київрада виділила донецькому підприємству "Автодом". Громадські організації кажуть, що вона входить до території Києво-Печерського заповідника.
Михайло Кучук: Ця земельна ділянка вже знаходилася в оренді цього ж підприємства. Ділянка знаходиться навпроти Києво-Печерської Лаври, а не на її території.
Представники підприємства представили ескізний проект, невеликої трьох-чотирьох поверхової будівлі, яка вписується в архітектуру будинків, що знаходяться поруч. Я сам їздив туди дивитися, ця ділянка знаходиться біля ресторану «Царське село» і ніякого відношення до Києво-Печерської Лаври немає.
Сьогодні там знаходиться автостоянка та невелика будівля, яка належить "Автодому". Фірма попросила дозволу на зміну оренди для будівництва цього комплексу, вони пройшли деякі архітектурні стадії. Тому їм була відведена ця земельна ділянка.
РБК-Україна: До речі, про відведення земельних ділянок релігійним громадам. Греко-католики скаржаться, що в Києві за 10 років їм не виділили жодної земельної ділянки, в той час, як від початку року Київрада прийняла вже чотири рішення про дозвіл на розроблення проекту землеустрою громадам трьох інших православних конфесій.
Михайло Кучук: Ми стараємось до всіх релігійних конфесій ставитись однаково. Звичайно і Україні, і в Києві більшість людей є православними, це стосується також чиновників і депутатів Київради, і тому православним церквам легше пройти цей шлях (відведення земельної ділянки - ред.).
Разом з тим ми готові розглянути і питання Української Греко-Католицької Церкви. Наскільки я пригадую, якийсь проект для греко-католиків ми готуємо на сесію, вони нас щось просили. Отже в нас немає привілеїв для якоїсь одної конфесії.
Я до кінця не знаю, що вони конкретно просять, але якщо вони просять вільну земельну ділянку, то це проблема. Вільних земельних ділянок в Києві немає, а вони хочуть вільну ділянку. Всі ділянки є або зеленими зонами або місцями громадського користування.
РБК-Україна: Отже, отримати зараз земельну ділянку для релігійної громади є проблемою?
Михайло Кучук: Так, це поважна проблема. На жаль, деякі конфесії намагаються спочатку поставити якусь капличку і вже потім просять, щоб їм відвели цю земельну ділянку на якій знаходиться капличка.
РБК-Україна: Минулого року Державний архітектурно-будівельний контроль перейшов у підпорядкування Мінрегіону. Це ускладнило чи спростило Вам роботу? Наскільки це сприяє прозорості процесу виділення земельних ділянок у Києві та зменшенню корупції в даній сфері?
Михайло Кучук: На жаль, зараз ми ніяк не впливаємо на процес забудови міста. Тому нам доводиться на стадії договору про оренду земельної ділянки з цільовим призначенням під реконструкцію чи будівництво вимагати від підприємств, щоб вони прийшли на архітектурну раду, показали ескізний проект, що вони хочуть будувати, тому що потім ми їх вже не побачимо.
Після укладення договору про оренду землі вони до нас прийдуть за умовами і обмеженнями, які ми видаємо, але ці умови і обмеження - це як розказати хворому, як його вилікують. В перебіг самого процесу нас вже не допускають. Ми вже не бачимо кінцевого проекту документації, ми вже не бачимо, що там будуть будувати, і ще багато іншого, що нам треба було б побачити.
Отже ми дуже уважно ставимося до процесу видачі договорів оренди під реконструкцію чи будівництво.
РБК-Україна: Яка зараз ситуація із будинком ну вул. Обсерваторній 6, який був призначений для дипломатів і який передали приватній фірмі? Там було розпочато незаконне будівництво, але Ви казали, що нічого про це не знаєте і обіцяли розібратися.
Михайло Кучук: Я їздив на Обсерваторну 6, там нічого не будується. Там хотіли будувати житловий будинок, але ми "зарубали" цей проект.
Там хотіли відвести ділянку під будівництво житлового будинку із існуючої там невеликої одноповерхової будівлі. Ми сказали, що такий проект неможливий, враховуючи, що там поруч старі будинки, схил та зелені насадження, вони з нами погодились і наскільки я знаю, зараз готується проект рішення про дозвіл для цієї фірми на реконструкцію існуючої будівлі.
РБК-Україна: Коли Ви тільки прийшли на цю посаду, то сказали, що перевірите кожен випадок, коли попереднє керівництво дало дозвіл на будівництво. Наскільки це вдалося зробити?
Михайло Кучук: Це не вдалося повністю зробити. Ще й сьогодні є земельні ділянки, рішення по яких ми хотіли б відмінити. На жаль, шлях відміни рішення сесії Київради, через ту ж Київраду, яка ці рішення приймала, виявився не зовсім успішним.
Незважаючи на те, що ми подали кілька десятків проектів рішень, з проханням їх відмінити, з цілого ряду причин: невиконання умов договору, невідповідність бажаної будівлі до навколишнього середовища і так далі, ми не знайшли розуміння в міській раді і депутати за це не голосували.
Але є й інший шлях. Ми подавали наші прохання в прокуратуру і з допомогою прокуратури, а потім судів ми повернули Києву багато таких ділянок
Я зараз не можу точно сказати, про яку кількість гектарів землі йдеться. Всі ці випадки відомі, в тому числі йдеться про 5-6 кооперативів, які хапали по 30-40 га. Ми відмінили рішення по цілому ряду об'єктів. Приблизно три чверті земельних ділянок, завдяки діям прокуратури і суду ми повернули Києву.
Разом з тим є ще такі об'єкти та земельні ділянки, які ми хочемо повернути, і які сьогодні знаходяться в стадії розробки. Тобто, Київрада не дає згоди, ми звертаємось до прокуратури, прокуратура в інтересах держави і місцевих громад подає позови до судів, суди розглядають, а потім йдуть апеляційні та касаційні суди. Все це відбувається, ми цим займаємось.
РБК-Україна: Деякі забудовники говорять про так зване "громадське рейдерство", коли влада вимагає хабарі через громадських активістів. Як можна вирішити цю проблему?
Михайло Кучук: Я стараюсь на всі проблемні ділянки виїздити особисто. Переважно, люди стовідсотково мають рацію. Я бачу ці моменти будівництва, коли скаржаться люди - я прибуваю туди.
Розказували, що «ось тут рейдери і вони хочуть від нас тисячі й тисячі». Я не знаю, хто від них чого хоче, але я добре бачу, що там де люди виступають проти, то на 90% вони праві, в тому числі і громадські організації, які на боці людей.
Я бачу скарги людей, я бачу людей, які виходять із сусідніх будинків і я підтримую їхню позицію. Я погоджуюсь з ними, що там будувати не можна.
При цьому хтось говорить, що там рейдерське захоплення, мене також вже звинуватили в одному з таких рейдерських захоплень. Газета «Дзеркало тижня» написала статтю про якогось забудовника, що Кучук разом з рейдерами хочуть відібрати в них земельну ділянку.
Так, хочемо, бо ця ділянка знаходиться впритул до школи. Хочемо відібрати не тому, що хтось за це платить гроші, і не тому, що ми хочемо цю ділянку віддати комусь іншому, ми хочемо залишити її у власності міста, для того, щоб ним користувалися школярі та жителі найближчих будинків.
РБК-Україна: Нещодавно науковці жалілися, що при розробці генерального плану Києва до 2025 р. не враховувалася їхня думка. За їхніми словами, Києву загрожують підтоплення.
Михайло Кучук: Ми залучали до генерального плану всі наукові інститути в кожному розділі. Якщо хтось каже про незалучення, ми завжди готові співпрацювати. Думаю, той хто таке казав, хоче одного - щоб ми заключили з ним договір і перерахували гроші, а він і далі буде сидіти в своєму науковому інституті і здавати його в оренду.
Я знаю, що Олександр Павлович (Попов, голова КМДА) тричі збирав наших підприємців, які жалілися на те, що працювати важко і ніхто не дає землі та держзамовлень. Я записав кожного і направив до наших спеціалістів, але вони пішли геть. Вони мають автомобіль, секретаря і здають в оренду свої приміщення, а потім жаліються, що їм не дають можливості працювати. Це стосується не всіх, але більшості.
Ми працюємо з усіма. Наприклад, ми вже 5 разів зустрічалися із автором альтернативного проекту транспортної розв'язки на Поштовій площі Петруком, він ініціативний, і ми готові з ним працювати. Приходьте і працюйте. А вони сидять в себе в інституті і думають, де би їм ще заробити грошей, хочуть їх взяти в нас.
У другій частині інтерв'ю читайте про масштабні будівельні роботи в Києві, про Гостиний двір і Поштову площу.
Розмовляла Тетяна Шпайхер
