МЗС України звернеться до російських судновласників щодо відшкодування збитків від катастрофи в Керченській протоці
МЗС України має намір звернутися до російських компаній-судновласників з питанням про відшкодування збитків, заподіяних катастрофою в Керченській протоці. Про це сьогодні на брифінгу заявив керівник прес-служби МЗС Андрій Дещиця. "МЗС має намір звернутися до російської сторони з питанням про відшкодування нанесеного збитку, але мова йде про відшкодуванні збитків з боку власників тих кораблів, які стали причиною катастрофи", - заявив він, додавши, що мова не йде про відшкодування збитків РФ як державою. МЗС також має намір найближчим часом звернутися з нотою до російських колег з проханням проконтролювати виконання цієї вимоги, додав А.Дещиця. Варто відзначити, що 17 листопада 2007 р. морські адміністрації української і російської сторін підписали Тимчасове положення про порядок проходження судів у Керченській протоці. Даним Тимчасовим положенням регламентовано, що принаймні двічі на добу - о 9:00 і 21:00 - сторони обмінюються даними щодо прогнозів погоди і штормових попереджень для інформування суден і, при отриманні штормового попередження, ухвалюють взаємне рішення про перевід суден в безпечніше місце. Відповідно, функції контролю і нагляду здійснюють капітани Керченського морського торгового порту і порту "Кавказ" в зонах своєї відповідальності. У Керченській протоці вводиться єдина система забезпечення безпечного проходження суден. Таким чином, в зоні відповідальності української сторони забезпечення регулювання руху суден здійснюється Центром регулювання руху суден "Керч" ДП "Дельта-лоцман", в зоні відповідальності російської сторони - Службою управління руху суден "Кавказ". Раніше міністр транспорту і зв'язку Микола Рудьковський повідомляв, що єдині правила руху судів по Керченській протоці розроблені, проте передбачається, що вони вступлять в дію після того, як буде проведено розмежування водної акваторії між РФ і Україною в Керченській протоці. Міністр підкреслив, що єдині правила судноплавства в Керченській протоці не діють через затягування дозволу питання про розмежування. Але в той же час він відзначив, що "зараз є політична воля керівників українського і російського урядів про обмеження руху некондиційних суден через Керченську протоку". Необхідно підкреслити, що в Міністерстві транспорту та зв'язку вважають, що одні'. з причин трагедії 11 листопада, коли в результаті шторму в Керченській протоці затонули чотири судна, стало недотримання капітанами рекомендацій навігаційних служб. Нагадаємо, 10-11 листопада в результаті сильного шторму в Чорному і Азовському морях постраждали 13 судів, п'ять з яких затонули. У Керченській протоці затонули чотири російські судна: сухогруз "Ковель", танкер "Волгонєфть-139", сухогруз "Вольногорськ", сухогруз "Нахічевань". Неподалік від Севастополя затонув грузинський сухогруз "Хадж-Ісмаїл". Найбільшого збитку екології регіону завдала аварія танкера "Волгонєфть-139", на його борту знаходилося більше 4,7 тис. т мазуту, з яких 1,3 тис. т вилилися в морі. Крім того, частина нафтопродуктів потрапила в море з судна "Ковель".
