МЗС України вивчає наслідки можливого розміщення ПРО в Румунії
МЗС України уважно вивчає наслідки згоди Румунії розмістити на своїй території елементи американської ПРО. Таку заяву зробив речник МЗС України Сергій Саєнко, передає прес-служба МЗС.
"В Україні на експертному рівні уважно вивчають можливі наслідки такого рішення, як для нашої держави, так і для регіональної безпеки в цілому", - заявив С.Саєнко. МЗС розраховує на предметне обговорення всіх аспектів питання, у тому числі отримання відповідних роз'яснень під час майбутніх консультацій з усіма причетними сторонами.
"Як сусідня з Румунією держава, ми не можемо залишити без уваги плани розміщення нової системи ПРО в безпосередній близькості до наших кордонів, до того ж з елементами базування в акваторії Чорного моря", - підкреслив С.Саєнко. За його словами, українська сторона не заперечує права кожної суверенної держави вирішувати питання забезпечення власної безпеки, у тому числі шляхом прийняття заходів, які спрямовані на боротьбу з ядерним тероризмом.
Нагадаємо, в жовтні 2009 р. віце-президент США Джозеф Байден побував у Румунії в рамках турне по Центральній Європі, в ході якого він представив оновлені плани американської адміністрації щодо ПРО.
Тоді ж Верховна рада оборони Румунії (CSAT) - орган влади, який відповідає за національну безпеку і оборону, - схвалив пропозицію США про розміщення на румунській землі елементів майбутньої глобальної системи ПРО. У Держдепартаменті США підтвердили плани розміщення ракет на території Румунії. Передбачається, що перехоплювачі будуть розгорнуті на території Румунії до 2015 р.
Раніше, Вашингтон переглянув свої плани щодо розгортання ПРО в Польщі та Чехії, які викликали різке невдоволення Росії. У Вашингтоні, втім, підкреслювали, що нова система покликана захистити Європу і США від можливого ракетного удару з боку таких країн, як Іран.
Новий президент США Барак Обама переглянув рішення попередньої адміністрації Джорджа Буша і заявив про намір створити більш ефективну систему ПРО без радарів і протиракетних установок у Східній Європі. Проте і в Росії, і на Заході такий крок був сприйнятий як поступка Росії, зроблена в ході "перезавантаження" відносин між Москвою і Вашингтоном.
