МЗС РФ: Росія не має наміру виходити з ДЗЗСЄ
Росія повністю виконує всі зобов'язання за Договором про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) та поки що не збирається виходити з нього, а лише вводить мораторій на його виконання. Про це заявив заступник голови Міністерства закордонних справ РФ Сергій Кисляк, передає телеканал "1+1". "Ми діємо точно у відповідності до умов договору. Мораторій набуде чинності за 150 днів після повідомлення Росії в цьому зв'язку, тобто, у середині грудня поточного року. Росія сьогодні повністю знаходиться в рамках договору і виконує всі його зобов'язання", - відзначив С.Кисляк на брифінгу після зустрічі з керівництвом МЗС Азербайджану. За словами Кисляка, Москва розраховує, що цей сигнал правильно зрозуміють її партнери - західні держави, які, на відміну від РФ, поки що навіть не ратифікували цього договору. Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін 14 липня ц.р. підписав указ про призупинення РФ дії ДЗЗСЄ і пов'язаних з ним міжнародних договорів - "у зв'язку з винятковими обставинами". У пояснювальній записці до указу йдеться, що це рішення прийнято як захід у відповідь "до тих пір, поки країни НАТО не ратифікують Угоду про адаптацію і не почнуть сумлінно виконувати цей документ". Свій жаль та занепокоєння з приводу призупинення РФ дії ДЗЗСЄ висловили НАТО, Європейський союз, а також міністерства закордонних справ Великобританії та Польщі. Глава українського МЗС Арсеній Яценюк назвав рішення РФ про призупинення дії ДЗЗСЄ "не найкращим". Договір про обмеження збройних сил в Європі був підписаний в Парижі 19 листопада 1990 р. країнами НАТО і ОВД, а набув чинності в листопаді 1992 р. Предметом ДЗЗСЄ є п'ять категорій озброєнь і техніки, зокрема танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та ударні вертольоти. Район застосування документу – вся сухопутна територія держав-учасниць в Європі від Атлантики до Уралу. Учасниками ДЗЗСЄ є 28 держав Європи, а також США та Канада. 19 листопада 1999 р. держави-учасниці ДЗЗСЄ підписали в Стамбулі Угоду про адаптацію ДЗЗСЄ, що враховує зміни військово-політичної обстановки на європейському континенті. На його основі повинен бути здійснений перехід від зонально-блокової структури Договору до національних і територіальних граничних рівнів обмежуваних Договором озброєнь і техніки для конкретної держави-учасника. Дану угоду ратифікували також Україна, Білорусь, Казахстан і Росія.