ВЕФ: Міжнародна конкурентоспроможність України знаходиться на рівні Ботсвани та Намібії
Згідно з рейтингом конкурентоспроможності, розробленим Світовим економічним форумом, в 2011 році Україна піднялась на 7 пунктів з минулого року і зараз займає 82 місце серед країн світу, повернувшись до показника 2009 року.
За такими показниками, як інфраструктура, Україна посідає 71 місце, макроекономічне середовище - 112, охорона здоров'я та початкова освіта - 74, вища освіта та професійна підготовка - 51, ефективність ринку товарів - 129, ефективність ринку праці - 61, розвиток фінансового ринку - 116, розвиток технологій - 82, рівень інновацій - 74.
Найбільшими проблемами в Україні, згідно з рейтингом, є корупція (16,0), податкове регулювання (14,4), доступ до фінансування (13,6), неефективне державне управління (10,3), податкові ставки (9,3) і інфляція (7,6).
Першу десятку в рейтингу формують такі країни, як Швейцарія, Сінгапур, Швеція, Фінляндія, США, Німеччина, Нідерланди, Данія, Японія і Великобританія. Китайська Народна Республіка (26 місце) очолює лідерство серед великих економік, що розвиваються, зміцнюючи свої позиції в топ-30. Росія в рейтингу займає 66 рядок, Білорусь - 27-й, Польща - 41-й, Литва - 44-й, Угорщина-48-й, Латвія - 64-й, Молдавія - 93-й. Україна знаходиться в оточенні таких країн, як Ботсвана (80), Тринідад і Тобаго (81), Намібія (83) і Гватемала (84).
Всесвітній економічний форум - міжнародна неурядова організація, створена в 1971 році, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародного співробітництва у глобальному масштабі, а також на рівні окремих регіонів і галузей.
Нагадаємо, що в квітні на Всесвітньому економічному форумі оприлюднили рейтинг туристичної конкурентоспроможності країн Європи. Україна посіла в рейтингу 38-е місце з 42-х європейських країн.
Слід зазначити, що ще один рейтинг конкурентоспроможності розраховує бізнес-школа IMD (Швейцарія). За даними 2010-2011 рр. Україна займає 57-у позицію у вибірці 59-ти країн. При цьому бізнес-школа IMD оцінює конкурентоспроможність економічних систем країн за більш ніж 300 показниками, які розділені на 4 групи: стан економіки, ефективність уряду, ефективність бізнесу та стан інфраструктури. За такої кількості показників можна оцінити не тільки конкурентоспроможність, проте оцінити вплив такої кількості показників на конкурентоспроможність економіки конкретної країни досить складно.
З іншого боку, в рамках присвоєння рейтингування країн виникає безліч проблем. Одна з них - якість кількісних даних. У зв'язку з тим, що в рейтингах беруть участь безліч країн, необхідно вирішити проблему порівнянності внутрішньої статистики. Хоча статистичний облік в міжнародних масштабах в основному базується на загальноприйнятій методології, але проблема в тому, що рейтингуванню підлягають ті сфери, які важко оцінити кількісно.Наприклад, вкрай складно бути об'єктивним при оцінці рівня корупції. В українських реаліях офіційний облік цієї сфери неможливий через відсутність реальної суми отриманих хабарів, заниженої кількості кримінальних справ за фактами корупції і т.д.
В окремих випадках показники виражені не статистичними даними, а експертними оцінками, в т.ч. зробленими на підставі контент-аналізу наукових статей. Досить проблематично оцінити показники "рівень роз'єднаності еліт", "криміналізація державних структур", "підзвітність силових органів" і "втручання у внутрішні справи з боку інших держав". У таких випадках складно уникнути суб'єктивності з боку творців рейтингів.
Крім того, рейтинг країни 2010 року базується на даних 2009 року, тому що потрібно значний час йде на збір та обробку цієї інформації. Якщо рейтингові агентства досить оперативно реагують на зміну фінансової та іншої політики країн і компаній та відповідним чином проводять корекцію кредитного рейтингу, то в разі міжнародних рейтингів конкурентоспроможності та інших аналогічних має місце запізнення.
