Металіст - Дніпро: Фанатська війна
Футбол без глядачів - не футбол. Саме "13 гравець", багато в чому, задає тон, тому що відбувається на полі. Ну, яким би було б протистояння "Реала" і "Барселони", якби не історична нелюбов каталонців до Іспанії, столицею якої був і є Мадрид. В Україні теж є свої фанатські відносини. І окремо серед них є протистояння двох міст - Дніпропетровська і Харкова.
Якщо центральними у футбольному плані матчами українського чемпіонату по праву є поєдинки "Динамо" з "Шахтарем". У плані, фанатської центральності, матч "Дніпро" - "Металіст" легко переплюне суперництво "хохлів" з "кротами" (прізвиська "Динамо" і "Шахтаря", відповідно).
Так, як не люблять в Дніпропетровську "Металіст", і в Харкові "Дніпро", не люблять ніде. Хіба що, Пітер з Москвою зможуть позмагатися на пострадянському просторі.
Чому ж харківські і дніпропетровські вболівальники там "ніжно" ставляться один до одного? І чому ці вболіваницькі відносини переносяться на футбольне поле?
1. В останньому чемпіонаті СРСР-1991 ситуація внизу турнірної таблиці була досить заплутаною. На виліт йшли чотири команди: "Памір", "Пахтакор", "Металіст" і "Металург" із Запоріжжя. "Дніпро" знаходився в середині таблиці і йому нічого не було потрібно. Несподівано, дніпропетровці програли в останньому турі "Паміру" 0:2, чим вивели його з гонки на виживання. А "Металісту" для збереження прописки вкрай потрібна була перемога "Дніпра".
Уболівальники "Металу" вважають, що "Дніпро" , "здав" гру клубу з Душанбе. І саме цей "вчинок" розпочав "війну" Харкова з Дніпропетровськом.
2. Другий чинник, який підігріває атмосферу цього матчу - те, що саме "Дніпро" і "Метал" були головними претендентами на "бронзу" чемпіонату України. І навіть те, що за останні кілька років "Метал" нікому 3-є місце не віддає, не зменшує градус протистояння.
Те що відбувається на трибунах, завжди переноситься на поле. І матчі "Металу" з "Дніпром" завжди відповідають цьому правилу. Так що будемо чекати від харківського матчу дуже гарячого градусу і боротьби на кожній ділянці стадіону.
