Місцеві вибори: як депутати торгувалися за новий закон
Депутати таки змогли доторгувалися до нового закону про місцеві вибори
Парламентським фракціям "Блоку Петра Порошенка" (БПП) та "Народному фронту" довелося піти на суттєві поступки меншим коаліційним фракціям, щоб прийняти новий закон про місцеві вибори. Фракції "Самопомочі", "Батьківщини" та Радикальної партії зіграли довгу виснажливу гру і таки виторгували необхідні, на їхню думку, поправки до закону.
Вчора новий закон про місцеві вибори був підтриманий 257 нардепами з усіх коаліційних фракцій та частиною позафракційних депутатів. Після голосування більшість представників коаліційних фракцій не приховували свого задоволення. Депутати один поперед іншого поспішали розповісти журналістам про внесені поправки і про заслуги їхніх фракцій у прийнятті нового закону.
Найбільше радів голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк. Всупереч попереднім заявам "Самопомочі" про неможливість обирати менше зло, Березюк переконував журналістів, що депутати зробили правильний вибір.
"Я вважаю, що парламент знайшов у собі сили піти на зустріч суспільству і запровадив нові тенденції у виборчому законодавстві. Цей закон не є красивим. Цей закон є півкроком, але цей закон запроваджує пропорційні вибори і це дуже важливо. Цей закон є кращий ніж попередній на 100%", - сказав Березюк.
Натомість нардеп від НФ Леонід Ємець пояснював, що закон буде протестовано на найближчих місцевих виборах, через два роки після яких знову будуть вибори. "В змінах до Конституції Президент подав у 2017 р. місцеві вибори. Децентралізацію проведемо, так що потренуємось, як то кажуть, а там далі буде видно, бо закон не дуже. Чесно", - сказав РБК-Україна Леонід Ємець, якого "Народний фронт" буде просувати на посаду мера Києва.
Спільна гра менших фракцій
На думку Березюка, після першого читання відбулося суттєве покращення законопроекту, найперше, завдяки "Самопомочі", яка наполягала на своїх поправках. Депутати від інших фракцій навіть звинувачували фракцію мера Львова Андрія Садового в тому, що вона, з якихось причин, свідомо йде на провал законопроекту.
"Вони висувають все нові і нові вимоги. Тільки ми погодимось на щось одне - вони відразу ставлять іншу вимогу", - сказав РБК-Україна один з нардепів від БПП.
Проте, висували вимоги і "Батьківщина", і Радикальна партія. Фактично великі коаліційні фракції були вимушені поступитися саме завдяки спільній грі менших фракцій.
Без трьох менших коаліційних фракцій прийняття нового закону про місцеві вибори було б неможливим. Тут не можна було б опертися на підтримку "Опозиційного блоку","Волі народу" (Ігоря Єрємєєва) чи "Відродження" (Віталія Хомутинніка), яких абсолютно влаштовувала мажоритарка на місцевих виборах.
Тому довелося рахуватись з малими фракціями. Тим більше, що БПП та НФ проголосували за закон про місцеві вибори не в повному складі. А вже у найближчий четвер, 16 липня, нардепи мають голосувати зміни до Конституції - і підтримка партнерів по коаліції буде вкрай потрібна.
Менші колеги хотіли обмежити участь ще менших коллег
Кожна з менших фракцій переслідувала власну мету, і через поправки до законопроекту намагалася покращити свої позиції на виборах чи, принаймні, погіршити позиції суперників.
"Все було дуже просто - наші менші колеги хотіли обмежити участь ще менших колег... Я вважаю, що вибори є вибори, і, якщо без сарказму, всі мають брати участь у виборах. Сьогодні обмеження встановлене достатньо серйозне - 5% бар'єр", - сказав після голосування голова фракції БПП Юрій Луценко.
Першою жертвою командної гри малих фракцій стали блоки, на яких наполягав "Народний фронт". НФ сьогодні має малий рейтинг і веде переговори з БПП про спільний похід на вибори.
"Нам треба йти з ними (БПП, - РБК-Україна) блоком. Вони що думають, що уряд проводить непопулярні реформи, бере на себе весь негатив, а вони просто підуть на вибори наче вони до цього не причетні? Ні, ми маємо йти разом", - казав раніше РБК-Україна один із нардепів від "Народного фронту".
Але тепер, коли у проголосованому законі немає блоків, НФ доведеться серйозно попрацювати, щоб підтягнути свій рейтинг перед виборами. Крім того, у партії Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова залишається надія, що можна буде виправити ситуацію через розподіл округів.
Ще однією жертвою малих коаліційних фракцій мало не стала партія "УКРОП" Геннадія Корбана. Після голосування у першому читанні, "Батьківщина" запропонувала поправку про те, що у виборах може брати участь лише та партія, яка зареєстрована за 365 днів до дня виборів.
Як згодом з'ясувалося, ця поправка нічого не змінює, оскільки "УКРОП" та інші партії не реєструються "з нуля", а змінюють назву вже існуючої партії. Відтак була запропонована поправка про те, що партія може брати участь у виборах, якщо вона перейменована не пізніше як за 180 днів до дня голосування. "Батьківщина" мотивувала свою поправку тим, що побоюється участі у виборах сепаратистських партій.
Борис Філатов звинуватив "Батьківщину" та "Самопоміч" в тому, що вони намагалися позбутися "УКРОПу".
Борислав Береза був ще радикальніший у висловлюваннях. "Це зрада! Партія регіонів може брати участь у виборах, Компартія може брати участь у виборах, а інші партії не можуть".
Олег Березюк пояснив журналістам, чому поправка "Батьківщини" була врешті відхилена: "УКРОП", виявляється, перейменувався не за 180 днів, а за 125. "Нічого страшного, пішла назустріч коаліція. Луценко запропонував, всі підтримали", - сказав Олег Березюк.
Але це були далеко не всі пропозиції "Батьківщини", якій закидають також, що вона намагалася позбутися на місцевих виборах "Самопомочі". Нардепами від "Батьківщини" було внесено поправку, що у виборах може брати участь тільки партія, яка подасть кандидатів на участь у виборах у 2/3 областей України та у 2/3 районів кожної області. Відомо, що найперше "Самопоміч", тай інші молоді партії не мають настільки розгалуженої структури, щоб взяти участь у виборах по всій Україні. Проблеми в цьому випадку виявились навіть у "Народного фронту".
"Вони (НФ, - РБК-Україна) спочатку із цією поправкою погодились, а потім почали дивитись на власні можливості і побачили, що їм не вистачає. Тоді вони запропонували не 2/3, а 50%", - розповів РБК-Україна депутат із коаліції.
Втім, поправка не була прийнята. Але "Батьківщина" добилася можливості відкликання депутатів із місцевих рад через збір підписів та рішення партійного з'їзду.
Політична реклама буде. Або не буде
До поступок для "Самопомочі" слід зарахувати появу в законі норми про те, що реклама на виборах відбуватиметься відповідно до закону про політичну рекламу. Такого закону поки що немає, його доведеться напрацювати.
"Це наша задача тепер. Ми тепер хочемо це зробити. Хто що обіцяє...? Треба все випрацьовувати і вигризати", - розповів РБК-Україна Олег Березюк.
За його словами, якщо закон про політичну рекламу прийнятий не буде, це означатиме, що реклами на виборах не буде як такої.
Але зовсім інше розуміння цієї норми має глава фракції БПП Юрій Луценко. Він сказав, що поки закону немає, все з рекламою залишається як і зараз. Луценко підкреслив, що в регіонах, де БПП конкуруватиме з "Опозиційним блоком", без реклами не обійтися.
"Наразі прийнятий закон не вводить ніяких обмежень для реклами. Я думаю, що має бути самообмеження. Наша партія навряд чи буде зловживати зовнішньою рекламою в незвичайних обсягах, але з іншого боку ми зробимо все, аби перемогти не тільки на заході України", - сказав Луценко.
Спроба прийняти закон про політичну рекламу робилася у 2004 р. Тоді відповідний законопроект зареєстрував Валерій Мішура. Тоді законопроект пройшов тільки перше читання.
Крім того, у прийнятому законі врахована вимога "Самопомочі", що у постанові парламенту про призначення місцевих виборів має бути вказаний перелік населених пунктів, вибори у яких не проводяться через окупацію. Нардепи побоювалися, що намагаючись догодити Заходу і виконати Мінські домовленості, "Порошенко піде на проведення виборів на Донбасі і легітимізацію Захарченка і Плотницького" (цитата одного з нардепів).
Як виявилося після голосування, голова фракції БПП має ще більш радикальну позицію, ніж "Самопоміч". "Я особисто вважаю, що на території звільненої частини Донецької і Луганської області, де все ще діють військово-цивільні адміністрації, де все ще небезпечно збирати людей на мітинги, на збори, на якісь інші партійні заходи, вибори треба відкласти", - сказав Юрій Луценко.
До законопроекту була внесена і правка про те, що у списках виборчих партій має бути не менше 30% кандидатів однієї статі. Таким чином жінок у місцевих радах тепер може стати більше. Поправка була внесена з голосу Юрієм Луценком, на ній наполягали Ірина Геращенко (БПП) та Олена Кондратюк ("Батьківщина").
Також, депутати змінили підхід щодо того, кого вважати переможцем на виборах до місцевих рад. Відтепер до місцевих рад потраплять ті кандидати, які набрали найбільше відсотків голосів у своєму окрузі.
Незалежно від того, за кого проголосували виборці, до місцевих рад від кожної партії, яка подолає 5% бар'єр, пройде одна людина, яка очолює список політичної партії. Ця правка була внесена на вимогу "Батьківщини", яка спочатку вимагала "захищені п'ятірки", потім "захищені трійки", а наприкінці погодилась на "захищену одиницю".
Щодо ж норми про вибори мерів великих міст в два тури, за неї проголосували навіть нардепи від "Удару". Тепер Віталію Кличку доведеться добре потрудитися, щоб перемогти в Києві.
