МЕРТ придумав як керувати державними активами

Уряд Арсенія Яценюка визначився з проектом стратегії управління державними активами. Кабмін має намір підвищувати ефективність роботи держкомпаній за рахунок масштабної корпоратизації унітарних підприємств. Управління держактивами передбачається передати окремому новому органу, а безнадійні активи підлягають ліквідації. Эксперты скептично оцінюють запропоновану стратегію, побоюючись, що її успішній реалізації буде перешкоджати вплив на держсектор великого бізнесу.

Міністерство економіки та розвитку торгівлі (МЕРТ) розробило проект урядового розпорядження, яким пропонується нова стратегія підвищення ефективності діяльності держсектору (презентацію читайте у кінці тексту). Її ключовими напрямками є масштабна приватизація держактивів і кардинальні зміни підходів до управління держкомпаніями.

В першу чергу, МЕРТ пропонує посилити вимоги до прозорості роботи держпідприємств. Відзначається, що діюча система фінансової звітності є недосконалою, відсутня повна консолідація звітів, а рівень розкриття інформації - низький.

В результаті, фінзвітність унітарних держпідприємств "сприймається як ненадійне джерело інформації", оскільки не підлягає обов'язковому незалежному аудиту. При цьому, якість аудиту державних акціонерних компаній також залишається низькою, вважають чиновники.

Змінити ситуацію пропонується за рахунок максимальної публічності держсектору, зобов'язавши держпідприємства публікувати на своїх офіційних сайтах:

- річні і квартальні фінзвіти за останні три роки;

- річні звіти наглядових рад;

- звіти аудиторів;

- рішення загальних зборів;

- резюме топ-менеджменту компанії.

Також МЕРТ має намір зобов'язати держкомпанії розкривати "список посередників, з якими у підприємств укладено договори на суму понад 1 млн грн на рік".

Про всі операції купівлі-продажу менеджмент повинен буде повідомляти центральні органи влади за п'ять робочих днів до їх здійснення. За недотримання цих вимог держпідприємства пропонується обкладати штрафами.

Ініціативи щодо посилення вимог до роботи держсектора у МЕРТ пояснюють високим рівнем його збитковості. Зокрема, за даними відомства, державі належить 3350 підприємств, з яких працюють лише 1833. Загальна балансова вартість активів, станом на вересень 2014 року, становила 870 млрд грн (за винятком банків).

Найбільшими активами держава володіє у сферах енергетики, транспорту, машинобудування, агропромисловому комплексі. Левова частка держкомпаній (740 підприємств) за підсумками 9 місяців минулого року продемонструвала збитки в загальному обсязі 80 млрд грн. З них 63 млрд грн - збитки НАК "Нафтогаз України".

Основні причини негативних фінрезультатів в МЕРТ бачать в неефективному управлінні. Тому відомство пропонує за три роки провести масштабну корпоратизацію унітарних державних підприємств. До цього моменту пропонується законодавчо закріпити можливість формувати наглядові ради держкомпаній, членами яких стануть незалежні директори та експерти ринку.

Також міністерство має намір розробити методику проведення фіскальних ризиків компанії та закріпити створення бюджетних наглядових рад, які будуть стежити за ефективним використанням держкоштів.

У відомстві зазначають, що однією з головних запорук успішної роботи держсектору є обмеження впливу профільних міністерств на роботу держкомпаній. Для цього пропонується створити спеціальний орган, який візьме на себе функцію управління підприємствами, а уряд буде виконувати лише регуляторну функцію.

Крім передачі функцій управління держактивами окремому відомству, розглядається варіант передачі аналогічних повноважень спеціальній холдинговій компанії.

Ще одним аспектом реструктуризації держкомпаній є "очищення активів". Стратегія МЕРТ передбачає ліквідацію збиткових активів, "на оздоровлення яких не вплинуть антикризові заходи", а інші підприємства - класифікувати за рівнем прибутковості та видами діяльності. Багато з них будуть підлягати приватизації.

Згідно з переліком Кабміну, в 2015 році уряд пропонує виставити на продаж 345 підприємств. Планується, що їх акціонування буде завершено до червня 2017 року.

Чиновники впевнені, що за п'ять місяців поточного року, державі вдасться виконати закладений у бюджет план з приватизації у розмірі 17 млрд грн, повідомило РБК-Україна джерело в Кабміні. Тільки вартість активів "Одеського припортового заводу", початок приватизації якого глава ФДМ Ігор Білоус анонсував на початку червня, оцінюється в сотні мільйонів доларів.

За даними прес-служби ФДМ, план за перше півріччя виконаний менш ніж на 1% - доходи від приватизації склали 115 млн грн. Але, згідно стратегії МЕРТ, до вересня відомство планує завершити підготовку до приватизації перших держкомпаній.

Експерти досить скептично оцінюють ініціативи Мінекономіки, називаючи їх застарілими і неефективними.

"Всі ці плани анонсувалися ще 10 років тому, проте так і не були доведені до кінця. І зараз не будуть реалізовані, - упевнений екс-глава ФДМ Олександр Бондар. - Це неможливо в умовах, коли держсектор контролюється олігархами і все, починаючи від призначень керівництва, закінчуючи фінансовою діяльністю, відповідає їх інтересам".

Експерт також сумнівається в прозорості та відкритості анонсованих МЕРТ конкурсів з відбору керівників держкомпаній.

Разом з тим, уряд прийняв постанову, що змінює підходи до проведення конкурсного відбору топ-менеджменту держпідприємств. Згідно з новим документом, керівники великих підприємств (активи вартістю понад 2 млрд грн або доходом понад 1,5 млрд грн) будуть вибиратися спеціальним номінаційним комітетом, до складу якого увійдуть п'ять профільних міністрів і пять незалежних експертів.

У Кабміні повідомили, що номінаційний комітет вже відібрав керівників "Укргазвидобування" і "Укргазбанку". Найближчим часом за новою процедурою будуть відібрані менеджери ще 10 держкомпаній: "Укрспецекспорт", "Центренерго", "Укрінтеренерго", "Укренерго", "Укргідроенерго", "Укрпошта", ДПЗКУ, аеропорти "Бориспіль" і "Львів", а також "Укрспирт".

В останньому конкурсний відбір не увінчався успіхом: дві кандидатури на пост глави спиртової монополії в результаті відмовилися від подальшої участі в конкурсі.

Негативно експерти оцінюють і плани по створенню нового держоргану з управління держактивами.

"Подібний орган вже створювали. Коли я був головою ФДМ, був створений урядовий комітет, якому передали повноваження Фонду по управлінню. У підсумку - цей комітет скасували, а ми виправляли помилки його діяльності", - зазначив Бондар.

Чинний глава ФДМ Ігор Білоус так і не зміг відповісти на питання РБК-Україна стосоавно розподілу повноважень ФДМ з управління держсектором.

Експерти також сумніваються і в ефективності корпоратизації унітарних держкомпаній. "Вже є приклад акціонерного товариства "Нафтогаз", яке є збитковим і обтяжує економіку країни. Те ж очікує інші компанії", - впевнений Олександр Бондар.

Втім, до оздоровлення роботи держсектору можна підійти більш радикально, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

"Запропонована стратегія нагадує плани держави початку 90-х років, - заявив він РБК-Україна. - Замість цього, уряду варто було б дати можливість приватному бізнесу зайнятися передпродажною підготовкою держактивів, запропонувавши їм надалі комісію з продажу. Тоді бізнес буде зацікавлений в ефективності роботи і подальшій купівлі держкомпаній. Не думаю, що у топ-менеджерів бізнес-компаній є інтерес засідати в наглядових радах держпідприємств на громадських засадах".

Експерт також впевнений, що великі стратегічні держактиви також варто максимально піддати приватизації.

"Необхідно роздрібнити великі активи і все що можна передати у приватні руки. Наприклад, стосовно НАК "Нафтогаз України", в держвласності можна було б залишити транспортування газу, а в сектор видобутку залучити приватний бізнес", - резюмував Олег Устенко.