Меркель: Приватний сектор повинен внести більший внесок у списання грецького держборгу
Канцлер ФРН Ангела Меркель закликала банківський сектор Європи та інших країн взяти на себе більші збитки по грецьких облігаціях. Відповідну заяву вона зробила під час свого виступу в парламенті країни перед голосуванням з питання збільшення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), передає Reuters.
Меркель не уточнила розміру можливих збитків, однак зазначила, що розширення участі фінансового сектора в скупці грецьких боргових паперів повинне дозволити республіці, що знаходиться на межі дефолту, до 2020 р. знизити відношення боргу до ВВП до 120%. Згідно з прогнозами, за підсумками 2012 р. цей коефіцієнт складе 180%. Канцлер Німеччини також закликала вести постійний моніторинг фінансової ситуації в Греції, при цьому додавши, що одні лише списання не зможуть стабілізувати економіку цієї країни.
Аналітики вважають, що при таких параметрах банки повинні погодитися на втрати по грецьких облігаціях в розмірі 50-60%. Нагадаємо, за підсумками літнього саміту фінансовий сектор дав згоду на участь у новій програмі порятунку Греції, в рамках якої планувався обмін існуючих облігацій на нові (30-літні і 15-літні), причому банки погодилися на втрату 21% чистої приведеної вартості належних їм паперів.
Перед сьогоднішнім голосуванням у бундестазі з питання збільшення EFSF Меркель закликала законодавців схвалити відповідний законопроект і врятувати євро, від якого, за її словами, залежить цілісність і майбутнє всієї Європи. Меркель заявила, що Німеччина не зможе процвітати, якщо Європа перебуватиме в кризі.
Коментуючи цілі, які стоять перед ЄС в цілому, канцлер ФРН вказала на необхідність внесення змін в основоположні документи блоку, а також притягнення до відповідальності тих країн, які порушують діючі бюджетні нормативи. Вона також виступила за посилення стабільності ЄС і закликала виробити відповідні пропозиції до грудня 2011 р.
Зазначимо, декількома днями раніше міністр фінансів Австрії Марія Фектер заявила, що участь кредиторів у реструктуризації держборгу Греції має бути добровільною. На її думку, "жорстка реструктуризація" не призведе ні до чого доброго, а лише породить нову кількість кредиторів, яким потрібно буде надавати допомогу з держбюджетів країн єврозони. Крім того, Фектер заявила, що не підтримає перетворення європейського механізму фінансової стабільності в банк, який би кредитував проблемні країни (цей крок лобіює Франція.
Нагадаємо, лідери ЄС проведуть сьогодні ключовий саміт, на якому повинен бути прийнятий новий, великий план з вирішення боргової кризи єврозони. На порядку денному саміту - списання частини грецького держборгу, що належить приватним інвесторам, докапіталізація європейських банків і посилення кредитного потенціалу EFSF. В ЄС обговорюють два варіанти посилення фонду фінансової стабільності - модель страхування і створення спеціального механізму інвестицій в держборг на первинному і вторинному ринках. Як відзначає ВВС, експерти вважають, на саміті лідерів ЄС буде серед іншого вирішуватися питання, чи звертатися за фінансовою допомогою до нових світових економік, таких як Китай і Бразилія, за допомогою створення нового інвестиційного фонду.
За інформацією агентства France Presse, у четвер, 27 жовтня, після саміту в Брюсселі глава EFSF Клаус Реглінг вилетить до Пекіна для переговорів щодо можливої участі КНР у фінансуванні антикризового фонду.
Варто відзначити, Бразилія вже відкинула ідею купівлі європейських держоблігацій, поставивши під сумнів один з двох розглянутих Європейським союзом варіантів посилення антикризового фонду EFSF. Бразильський міністр фінансів Гвідо Мантега у вівторок, 25 жовтня, закликав європейську владу самостійно вирішувати свої фінансові проблеми, заявивши, що Бразилія не має наміру купувати борги проблемних країн єврозони. Тим не менше, сказав Мантега, Бразилія була б готова надати фінансову допомогу регіону через механізми Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Як повідомляло агентство Reuters з посиланням на проект документа, який повинен бути озвучений сьогодні на саміті, лідери єврозони попросять ЄЦБ продовжити програму купівлі держоблігацій Італії та Іспанії на вторинному борговому ринку.
Нагадаємо, раніше представники Меркель заявили, що Франція і Німеччина досягли домовленості з основних моментів плану боротьби зі спалахом у Європі боргової кризи.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високий борг Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Щоб уберегти інші країни єврозони від ситуації, подібної грецькій, європейські лідери розглядають можливість збільшення EFSF з нинішніх 440 млрд євро до більшої суми (за деякими джерелами, вона може бути піднята до 2 трл євро).
