ua en ru

"Медики не можуть бути вбивцями": як відбирали присяжних у справі Шеремета

"Медики не можуть бути вбивцями": як відбирали присяжних у справі Шеремета Журналіста Павла Шеремета вбили в липні 2016 року (Фото: з відкритих джерел)
Автор: Олег Черныш

Обвинуваченим у вбивстві журналіста Павла Шеремета загрожує довічне ув'язнення. Їх долю визначить суд присяжних. Як їх відбирали – в репортажі РБК-Україна із зали Шевченківського суду Києва.

Біля Шевченківського суду на вулиці Дегтярівській у Києві з самого ранку п'ятниці, 4 вересня, незвично багато поліції. Кілька автобусів з бійцями спецпідрозділів поліції і Національної гвардії припаркувалися біля воріт суду. Тим, хто потрапив всередину будівлі, довелося пройти три кордони силовиків.

Опівдні тут розпочнеться засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Троє обвинувачених: музикант Андрій Антоненко, дитячий кардіохірург Юлія Кузьменко і військовий медик Яна Дугарь. Під стінами суду у них серйозна група підтримки, яка час від часу нагадує про себе, влаштовуючи перформанси.

І невипадково тут багато поліції. Після минулого засідання 25 серпня активісти, незадоволені продовженням арешту Антоненко, ненадовго перекривали рух транспорту на Дегтярівській.

Але в п'ятницю вулична підтримка зводиться хіба що до розвішування плакатів з гаслами проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Саме його активісти, які підтримують підсудних, називають головним фальсифікатором справи Шеремета.

Новий стиль

Зал, де буде проходити процес, не переповнений. Але вільних місць не так багато. Умови карантину зобов'язують всіх бути в масках і займати тільки сидячі місця.

Початок засідання затримується майже на півгодини. На місці сторони захисту знаходяться Кузьменко, Дугарь та п'ять їх адвокатів. З появою єдиного обвинуваченого, який досі залишається під вартою – Антоненка, зал помітно пожвавлюється.

На подив багатьох музикант різко змінив свій імідж. Замість футболок і штанів у стилі мілітарі або написів рок-груп на ньому блакитна сорочка і темно-синій піджак. Він збрив бороду і вуса, а також одягнув окуляри.

Незвичний образ Антоненка в залі зустрічають оплесками і жартами, мовляв, "це не Риффмастер (творчий псевдонім музиканта, – ред.), а один з присяжних, прибув".

Сам підсудний після засідання пояснив, що це не різка зміна іміджу, а повернення до звичного для нього стилю. Стиль "бойового командос" він носив тільки як пропагандист Сил спецоперацій (рід військ, в яких служить, – ред.), розповів Антоненко.

Від початку і до кінця засідання Антоненко пробуде в прозорому боксі. Клопотання адвокатів про звільнення клієнта з "клітки" суд не розгляне.

Досвідчені присяжні

На засіданні в п'ятницю суд планував відібрати колегію присяжних. Це нововведення в Україні використовується не так давно – з кінця 2012 року після набуття чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом.

Суд присяжних функціонує в Україні не в класичному варіанті, як у США чи Англії. Українське журі присяжних складається всього з п'яти осіб (3 основних та 2 запасних) і відправляє правосуддя в парі з ще двома суддями. Саме ця "збірна" з суддів і звичайних громадян, порадившись, винесе вирок обвинуваченим.

Скористатися правом на присяжних мають шанс тільки ті обвинувачені, яким загрожує довічне ув'язнення. Таке покарання можуть застосувати як раз до Антоненка і Кузьменко, яких слідство вважає закладчиками бомби під автомобіль Шеремета.

У суд прибули сім кандидатів у присяжні. Хто з них ті двоє зайвих, які не увійдуть до підсумкового журі, суд вирішує вже після спілкування з кожним із претендентів.

Першим за трибуну вийшов огрядний чоловік років 45. Він представився Юрієм Олександровичем Федоренком і заявив, що працює приватним підприємцем. Кілька спроб прокурора Михайла Тішина дізнатися, який конкретно бізнес у потенційного присяжного, залишилися безуспішними.

Тільки після втручання суду Федоренко все-таки зізнався, що займається здачею нерухомості в оренду. Нова суперечка між присяжним і прокурором виникає, коли держобвинувач намагався з'ясувати – чи приймав Федоренко участь "у масових акціях або інших заходах подібного роду".

Після взаємних суперечок між сторонами, кандидат заявив, що "брав участь у першому та другому Майданах, якщо це розуміти під масовими акціями". Крім того, Федоренко повідомив, що вже був присяжним у двох кримінальних процесах. В обох випадках був винесений обвинувальний вирок.

У адвокатів обвинувачених у справі Шеремета не виникло претензій до Федоренка. Присяжний зізнався, що стежив за справою Шеремета в ЗМІ, але своєї думки з приводу нього ще не склав.

"Я з одного боку знаю все, а з іншого – не знаю нічого", – туманно пояснив Федоренко.

Після нього представляти свою кандидатуру вийшов наймолодший претендент у присяжні. Арбітражному керуючому Григорію Фірсову, у якого, за його словами, три вищих освіти, на вигляд близько 35-40 років.

Він каже, що також давно підробляє присяжним і, приміром, зараз приймає участь в колегії, яка розглядає справу проти двох націоналістів – Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка. Їх звинувачують у підриві гранати біля будівлі Ради 31 серпня 2015 року, коли загинуло четверо нацгвардійців.

Фірсов, також як і Федоренко, не працював в правоохоронних органах і не має близьких родинних зв'язків на окупованих територіях. За справою Шеремета він стежив поверхнево. "Телевізора у мене немає. Я телебачення, мабуть, останній раз дивився 10 років тому", – пояснив арбітражний керуючий.

Сімейний підряд

З наступними кандидатами виникла курйозна ситуація, яка в підсумку вплинула на підсумковий варіант складу суду. Вийшовши до трибуни Ганна Чупіна, невисока жінка років 50, несподівано заявила, що бере самовідвід. З'ясувалося, що вона дружина іншого кандидата у присяжні. А закон забороняє присутність родичів у журі.

Оголосивши своє рішення, Чупіна сідає на місце. Незабаром за трибуну вийде пенсіонер Юрій Іванович Михайленко, що сидів поруч з нею. Він і був тим чоловіком, про якого говорила Чупіна. Він заявив, що брати самовідвід не має наміру і навіть не радився з цього приводу зі своєю дружиною.

"Моя дружина взяла самовідвід, значить, тепер у мене ніяких перешкод немає. З нею я не радився з цього приводу. Я її взагалі вперше тут побачив", – заявить пенсіонер під сміх присутніх.

Пізніше він пояснить, що з дружиною спільно не проживає, і не знав, що вона також є кандидатом у присяжні. Крім того, пенсіонер розповість, що має технічну освіту, серед присяжних вперше, а про справу Шеремета "щось чув" по телевізору.

"Матеріали по цій справі, показані в ЗМІ, мають вигляд інформаційного шуму", – вважає він.

У захисту слова пенсіонера викликали сумніви. Адвокати Кузьменко, Антоненка і Дугарь заявили відвід Михайленко, мотивувавши це тим, що він переслідує меркантильні інтереси у суді і може бути упереджений. Суд ці аргументи до уваги не взяв і включив Михайленко в журі присяжних. Тоді як його дружина Ганна Чупіна залишилася поза процесом – суд задовольнив її самовідвід.

Медики – не вбивці

Ще один кандидат, якого не включили в підсумкову колегію, це медсестра Інна Крамаренко. Жінка 55 років, вона відразу ж заявляє, що її свекруха проживає на окупованих територіях, а сама вона має відношення до політики – кілька разів була членом окружних виборчих комісій від різних політичних партій.

Адвокати, дізнавшись, що її родичі перебувають на окупованих територіях, цікавляться у Крамаренко її ставленням до конфлікту на Сході країни. "Як я до цього ставлюся? Ну як, у нас зараз війна йде", – відповідає вона на це.

Після цього Крамаренко заявляє, що не має сформованої думки по справі Шеремета, але додає фразу, яка в підсумку буде коштувати їй місця в журі присяжних: "Мені здається, що медики взагалі не можуть вбивати людей".

Грунтуючись на цій фразі і на тому, що одна з підсудних – медпрацівник (Кузьменко – дитячий кардіохірург, – ред.), прокуратура вимагатиме не включати Крамаренко до складу журі. Суд погодиться зі стороною обвинувачення.

Ще два місця серед присяжних займуть домогосподарки. Перша – Людмила Яковенко, повідомить сторонам процесу, що 23 роки пропрацювала в банківській сфері, а тепер безробітна.

Вона запевняє, що весь її дохід – держвиплати, що видають присяжним. Зараз вона паралельно виконує функцію присяжної ще в двох судових процесах: у справі про вбивство письменника Олеся Бузини і у справі про вбивство російського депутата Дениса Вороненкова.

Фінансова сторона її роботи найбільше зацікавить адвокатів підсудних. Кілька разів вони безуспішно спробували з'ясувати у присяжної, скільки ж вона отримує за свою роботу. Їх розпитування зупинила головуюча суддя Оксана Голуб, заявивши, що присяжні одержують таку ж винагороду, як і самі судді. Але це тільки викликало сміх серед кандидатів у присяжні. За їх словами, оплата їх праці незрівнянно менше.

Наприклад, дані з електронної декларації Людмили Яковенко свідчать, що в минулому році за роботу присяжної вона отримала всього близько 71 тисячі гривень.

Ще один кандидат, який успішно пройшов "оглядини" – це уродженка Донецька Наталія Глоба. Вона чесно зізналася, що її мати досі проживає на окупованій території, а чоловік їздив туди в минулому році. Цей факт для захисту стане підставою заявити відвід Глобі.

Адвокати підсудних зазначили, що їхні клієнти брали активну участь у війні на Сході країни, а значить, люди з цього регіону можуть бути упередженими при розгляді їх справи.

Сама Наталія Глоба досить бурхливо відреагувала на такі претензії на свою адресу. "Все зрозуміло, як завжди, ті хто з Донбасу – значить вороги. А ми, між іншим, найбільш патріотичні люди", – викрикнула вона в бік адвокатів.

Тим не менш суд відхилив протести адвокатів і включив донеччанку до складу журі присяжних. Після суду захисники заявили журналістам, що стурбовані цим рішенням і побоюються упередженого ставлення до обвинувачених з боку Наталії Глоби.

***

Впоравшись з формуванням списку присяжних за дві години, суд оголосив перерву в розгляді справи. До наступного засідання 28 вересня автоматична система визначить, хто з п'ятірки присяжних буде основним, а хто – запасним.

З цього моменту колегія зможе заслухати обвинувальний акт і почати процес по суті. Як зазначив адвокат Станіслав Кулик у коментарі РБК-Україна після завершення засідання, суд має постаратися встигнути розглянути справу Шеремета в найближчі 2,5 роки, до тих пір, поки у вже обраних присяжних завершиться термін повноважень.