М.Іванов: "Китайські інвестори зацікавлені у розвитку українських морських портів та їх інфраструктури"
РБК-Україна: InvestUkraine створений в 2005 р. Скільки інвестицій вам вдалося залучити за неповні п'ять років?
Максим Іванов: Статистика не враховує розподілу на канали, якими інвестори заходили до України. Якщо говорити про загальні обсяги прямих іноземних інвестицій, то на кінець 2005 р. цей показник становив близько 17 млрд дол., а на початок 2010 р. він уже перевищував 40 млрд дол. Певна частка цього приросту - на нашому рахунку.
РБК-Україна: Скільки запитів InvestUkraine прийняв від іноземних інвесторів, наприклад, за три останні роки? Звідки надходили запити?
М.І.: За останні три роки InvestUkraine надав близько 1 тис. консультацій потенційним інвесторам. В цю цифру я включаю також випадки, коли до нас зверталися іноземні компанії, яким була потрібна базова інформація про Україну - законодавство, умови ведення бізнесу та ін. Якщо дивитися по роках, то врожайним був 2007 р. Тоді Центр опрацював 33 звернення-запиту іноземних інвесторів щодо інвестиційних проектів у таких галузях як сільське господарство, туризм, енергетика та інші з 19 країн світу. У 2008 р. опрацьовано 27 звернень інвесторів з 21 країни. У 2009 р. - 25 запитів з 18 країн.
РБК-Україна: Скільки запитів закінчилося укладанням реальних договорів, реалізацією конкретних проектів? Скільки компаній зайшло в Україну саме через InvestUkraine?
М.І.: Точної цифри немає і бути не може. Тому що багато компаній, які заходили в Україну через нас, потім пішли на обслуговування до наших колег - наприклад, до «великої четвірки» консалтингових компаній (Ernst & Young, KPMG, PricewaterhouseCoopers, Deloitte & Touche).
РБК-Україна: Чи може, у Вас є статистика, скільки іноземних компаній залишили Україну на тлі кризи?
М.І.: Наскільки мені відомо, ніхто з тих компаній, які в Україну привів InvestUkraine, і які ставили перед собою стратегічні плани розвитку бізнесу, не залишили український ринок. Я не беру до уваги фінансовий сектор, він дуже специфічний і до того ж складає близько чверті всіх прямих іноземних інвестицій, що прийшли в Україну за роки незалежності. До речі, у нас на державному рівні не ставиться питання про інвестиційну безпеки, хоча наші сусіди (РФ), ще до кризи на економічному форумі в Санкт-Петербурзі приділяли цьому питанню особливу увагу, не кажучи вже про країни ЄС.
Але повернемося до питання відтоку інвестицій на тлі фінансово-економічної кризи. Звичайно, Україна відчула на собі його вплив. Однак, як я вже зазначав, інвестори які прийшли на наш ринок не на рік і не на два, а мають довгострокові плани, розуміють що криза - тимчасове явище і після нього обов'язково почнеться зростання.
РБК-Україна: ЄС, Росія, офшори - традиційні регіони-джерела інвестицій в Україну. Що нового обіцяє 2010 р.? Звідки прийдуть нові інвестори?
М.І.: З Японії. Ми активно співпрацюємо з японськими інвесторами. Влітку минулого року до Києва приїжджала велика делегація японських інвесторів на чолі з керівниками JETRO. Це японська організація розвитку зовнішньої торгівлі, що займається підтримкою японських виробників та інвесторів на міжнародній арені. Японська сторона залишилася задоволена візитом. Також була вироблена стратегія подальшої співпраці.
РБК-Україна: Це було пов'язано з зеленими інвестиціями?
М.І. Не тільки. Мова йде про більш глобальних проектах, прихід в Україну нових технологій. І одне із завдань InvestUkraine полягає в наданні повної і достовірної інформації про потенційні можливості інвестування в українську економіку японським інвесторам, інтерес яких до України стрімко зростає. Як продовження стратегії співпраці з японськими партнерами, наприкінці минулого року за підтримки посольства України у Великій Британії ми провели семінар в Лондоні для японських інвесторів, які активно ведуть свою діяльність на європейському ринку. Цей захід викликав великий інтерес у представників японських компаній.
РБК-Україна: Які конкретні договори були укладені в ході цих зустрічей? Або хоча б угоди про наміри?
М.І.: Японські інвестори діють дуже обережно. Вони дуже довго вивчають можливості регіону, в який збираються інвестувати. І якщо приймають рішення увійти на ринок, то це вже безповоротно. Також після заходу в Лондоні, про який я вже говорив, надійшла пропозиція від JETRO провести аналогічний семінар в березні 2010 р. в Москві для японських інвесторів, які вже активно представлені на пострадянському просторі, і зацікавлені інвестувати в українську економіку.
РБК-Україна: Хоча б так зване «політичне рішення» щодо України японці прийняли, або обмежилися розмовами?
М.І.: Проведення семінару в Лондоні співпало з підготовкою до виборів Президента України, і це відчувалося в поведінці інвесторів. Я впевнений, що завершення "всіх процесів", пов'язаних з виборами, буде сигналом для інвесторів. Скажу так - інвестори готові. Існує величезна зацікавленість інвестувати в різні сектори української економіки. Політична стабільність стане поштовхом до приходу стратегічних інвесторів і, безумовно, поліпшить інвестиційний імідж України у світі.
РБК-Україна: Куди готові інвестувати японці, про яких ви кажете?
М.І.: Японці готові інвестувати в сільське господарство, машинобудування, все, що стосується відновлюваної енергетики, т.зв. зелені інвестиції, - вітроенергетика, сонячна енергетика, наприклад. Для них це пріоритет. Японці приносять разом з інвестиціями нові технології, які є передовими в усьому світі.
РБК-Україна: Про які саме українських компаніях, в яких зацікавлені японські інвестори, йде мова?
М.І.: Наша співпраця з інвесторами передбачає конфіденційність інформації, як Ви розумієте, це загальноприйнята світова практика.
РБК-Україна: Звідки ще, крім Японії, в Україну прийдуть іноземні гроші в 2010 р.?
М.І.: Я думаю, що основні потоки інвестиційних ресурсів не зазнають великих змін. Традиційно нашим основним партнером у цій сфері є Євросоюз. Також активним учасником буде Росія і США. З можливих нових партнерів можна відзначити Бразилію та Китай, що активно розвиваються, незважаючи на світову фінансово-економічну кризу.
РБК-Україна: Маєте на увазі інвестиції в дистрибуцію китайської продукції?
М.І.: Не тільки. Китайські інвестори зацікавлені у розвитку українських морських портів та їх інфраструктури. Враховуючи, що сьогодні Одеський та Іллічівський порти не повністю відповідають всім світовим вимогам для здійснення великих контейнерних перевезень, на відміну від нашого найближчого конкурента (в чорноморському басейні) румунського порту Констанція, вони є можливими об'єктами інвестування з китайської сторони. Також можливими сферами для інвестування є - сільське господарство, будівництво і звичайно інфраструктурні проекти в рамках Євро-2012. У китайців величезний досвід підготовки заходів такого роду - Олімпіада-2008.
РБК-Україна: А як налаштовані інвестори з країн Близького Сходу?
М.І.: Вони проявляють зацікавленість до нашої економіки. Але точно так само, як японські інвестори вивчають перспективні напрямки і чекають сигналу (стабільності).
РБК-Україна: Куди інвестуватимуть арабські інвестори?
М.І.: Перш за все великий інтерес викликає сільськогосподарський сектор. Сьогодні вони закуповують продукцію та її вирощують переважно в африканському регіоні. Плюс - нафтопереробка, враховуючи, що арабські країни - потенційні постачальники нафти. І - будівництво. Це основні, але далеко не всі напрямки цікавлять інвесторів з країн Близького Сходу.
РБК-Україна: У мене складається враження, що в 2010 р. весь світ буде інвестувати в Україну. Є підстави для таких очікувань? Який обсяг інвестицій, за оцінками експертів InvestUkraine, прийде в Україну в 2010 р.?
М.І.: Упевнений, що підстави є, все залежить від умов та активність української сторони у сфері залучення іноземних інвестицій. Повторюся, інвестори готові, і тепер багато чого залежить від України. Що стосується прогнозу на наступний рік можна сказати наступне. З огляду на попередні дані притоку прямих іноземних інвестицій за 2009 р. (4,4 млрд дол.) і загальні тенденції розвитку вітчизняної економіки, включаючи показники за січень поточного року, ми очікуємо в 2010 р. приплив прямих іноземних інвестицій на рівні 5-6 млрд дол.
РБК-Україна: Які нові інструменти будуть використовувати інвестори для входження на українські ринки?
М.І.: За нашими оцінками, посилиться потік інвестицій в рамках державно-приватного партнерства. Тобто співробітництво (співінвестуванні проектів) іноземних інвесторів за різними проектами з державними структурами. Наприклад, масштабний проект «Євроколія» (прокладання колії по євростандарту від польського кордону до Львова), який неможливий без участі як держави так і інвестора. Інвестиційних проектів, реалізація яких ускладнена або неможлива без участі держави і приватного інвестора дуже багато.
Для врегулювання таких відносин на законодавчому рівні наприкінці минулого року Верховною Радою у першому читанні був прийнятий за основу законопроект "Про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами". Сподіваюся, найближчим часом він буде прийнятий в цілому. Основною метою законопроекту є створення умов для підвищення конкурентоспроможності державного сектора економіки шляхом більш ефективного використання державного майна, залучення інвестицій в економіку України, модернізацію промислової та соціальної інфраструктури. Також він допоможе чітко розділити відповідальність і ризики між приватним інвестором і державою.
Ще одним інструментом, що можливо будуть використовувати інвестори, можуть стати індустріальні парки. На сьогоднішній день в комітетах ВР готується до другого читання проект закону "Про індустріальні (промислові) парки". Цим документом визначаються правові засади створення та функціонування індустріальних (промислових) парків на території України. І, що саме цікаве для інвесторів, законопроектом передбачена державна підтримка керуючої компанії і учасників промислового парку.
РБК-Україна: Корумпованість українських чиновників традиційно вважають однією з головних перешкод для інвестицій. По-моєму, це тільки частково можна вважати перешкодою. Адже багатьом компаніям, у тому числі, іноземним, легше дати хабара чиновникам і одержати конкурентні переваги, ніж будувати складні прозорі схеми. Більш того, деякі топ-менеджери європейських компаній, які планують вихід на український ринок, не приховують, що готові платити хабарі і відкати. До бюджету проектів на ці цілі закладають 5-7%. Як на ці корупційні витрати вплинула криза? Іноземці стали менше або більше витрачати на хабарі українським чиновникам?
М.І.: Про відсотки я вам не скажу. Ми, InvestUkraine, допомагаємо іноземним інвесторам входити і працювати на українському ринку без хабарів. Бо розуміємо, що це імідж України. Ми не працюємо з компаніями, які готові працювати корупційно, по-крайней мере, в нашої практики таких не було. Наприклад, візьмемо Японію. Велика японська інвестор ніколи не зрозуміє, що треба давати хабарі, і не ввійде в Україну з капітальними інвестиціями у виробництво, якщо йому доведеться платити хабарі. Якщо ми вважаємо себе європейською країною, питання корупції і хабарів повинен бути раз і назавжди закрито.
РБК-Україна: Що ж, коли японці зібралися інвестувати в Україну, залишається сподіватися, що вже через рік або два в Україні зникнуть хабарники. Скажіть, а система, за якою Україна продала Японії квоти на шкідливі викиди за Кіотським протоколом, вам не нагадує відкат?
М.І.: Хіба? Я вважаю, що це величезний плюс для України, яким ми повинні правильно і в повному обсязі скористатися. Ми отримали можливість використовувати додаткові фінансові ресурси, і зможемо використати кращі світові технології з енергозбереження, відновлювані джерел енергії...
РБК-Україна: ... але домовилися закупити за ці гроші японське обладнання. Так це ж і є відкат!
М.І.: Не обов'язково японське, головне на що! Враховуючи, що на виробництво одиниці продукції Україна витрачає в кілька разів більше енергії, ніж країни Євросоюзу, то залучення додаткових фінансових ресурсів у сферу енергозбереження є безперечним плюсом для України. Енергетична незалежність нашої країни неможлива без вирішення питання енергоефективності.
Спілкувався Володимир Бойко
