М.Фрадков: Будівництво Прикаспійського газопроводу почнеться у 2008 р.
Будівництво Прикаспійського газопроводу обов'язково почнеться в другій половині 2008 р. З такою заявою виступив сьогодні прем'єр-міністр РФ Михайло Фрадков за підсумками переговорів з головою уряду Казахстану Карімом Масімовим. М.Фрадков нагадав, що міжурядова угода між Росією, Казахстаном, Узбекистаном і Туркменістаном з будівництва Прикаспійського газопроводу буде підготовлена до 1 вересня. Також, за його словами, планується досягти домовленості про реконструкцію діючої газотранспортної системи з участю Узбекистану. Передбачається, що ця реконструкція почнеться в першій половині 2008 р. Сьогодні ж М.Фрадков висловив задоволення співпрацею Росії і Казахстану в газовій сфері і підписанням цілої низки важливих документів. Зокрема, йдеться про співпрацю у значних інвестиційних проектах російського "Газпрому" і казахстанської "КазМунайГаз", про партнерство на Оренбурзькому ГПЗ і про постачання газу з Карачагнакського родовища. М.Фрадков також підкреслив, що обом країнам необхідно визначити пріоритети в торговельно-економічній та інвестиційній співпраці. За його словами, ділові і політичні відносини Росії і Казахстану набувають регулярного характеру, що є серйозною гарантією поступального розвитку. Він зазначив, що пріоритетними напрямками співпраці двох країн є ПЕК, високі технології і торгівля товарами та послугами. На думку багатьох експертів, домовленість про будівництво Прикаспійського газопроводу зробить неможливим будівництво альтернативного газопроводу в обхід Росії. При цьому в Москві розраховують, що до цього проекту можуть долучитися й інші держави. Так у Раді Федерації РФ вважають, що після підписання Росією, Казахстаном і Туркменістаном домовленостей з Прикаспійського газопроводу будівництво альтернативного газопроводу в обхід Росії стало неможливим. Як заявив 15 травня голова комітету РФ у справах СНД Вадим Густов, будівництво нового газопроводу вигідне усім країнам, які підписали договір, оскільки це дасть можливість активно впливати на цінову політику. "Не секрет, що країни Євросоюзу не володіють сировинними ресурсами. Вони всі зосереджені в країнах СНД, і як мінімум 80 років ці ресурси будуть потрібні. Тому розумна, грамотна політика дозволить правильно розпорядитися природними ресурсами і чітко вибудувати економіку, використовуючи те, що дав Бог", - сказав сенатор. Голова комітету РФ з економічної політики Оганес Оганян вважає, що "деякі держави, можливо, все-таки спробують побудувати незалежний газопровід, - "в цьому питанні більше політики, ніж економіки. Якби йшлося лише про економічне співробітництво, то все було б давно вирішено. Все залежить від керівництва країн, які планують будувати газопровід в обхід Росії", - сказав він. Нагадаємо по-перше, що Росія, Казахстан і Туркменістан підписали спільну Декларацію про будівництво Прикаспійського газопроводу 12 травня. Передбачається, що Прикаспійський газопровід протягнеться вздовж узбережжя Каспію територією Туркменістану (360 км) і Казахстану (150 км) і потім зістикується з уже існуючим газопроводом Середня Азія - Центр у пункті Александрів Гай на казахстансько-російському кордоні, запущеному ще у 1967 р. Діючий трубопровід сторони домовилися реконструювати. По-друге, 11 травня за підсумками неформального енергосаміту в Кракові президенти України, Азербайджану, Грузії, Литви, Польщі і представник Казахстану підписали Комюніке з питань енергетичної співпраці. У документі зокрема зазначено, що 6 країн доклали багато зусиль для "розвитку сучасної добувної промисловості, транзитної інфраструктури і розвитку регіональної співпраці на міжурядовому рівні". Їхні зусилля спрямовані на постачання енергоносіїв з Каспійського регіону до Європи. Цієї мети буде досягнуто шляхом диверсифікації джерел і маршрутів транспортування енергоносіїв, які з'єднують басейни Каспійського і Чорного морів з регіоном Балтійського моря, зокрема маршруту Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьськ, а також шляхом розвитку нових газотранспортних маршрутів. Під час саміту сторони домовилися створити спільне підприємство (СП) для управління нафтопроводом Одеса-Броди. Президент Польщі Лех Качинський зазначив, що в СП "домінуватимуть державні компанії" і додав, що "поки невідомо, які ще країни зможуть приєднатися" до проекту, і "який остаточний характер він матиме". Була також досягнута домовленість про створення міжурядової робочої групи з енергетичних питань на рівні профільних міністрів.
