М.Фербер: «Україна, образно кажучи, не повинна переходити на бік когось одного»
РБК-Україна: Як Ви в цілому оцінюєте економічні і політичні зв'язки між Україною і ЄС за останні роки? Для Вас Київ ближче до західного або східного кордону?
М.Ф.: З 2005 р. існує план дій, згідно якому повинне відбуватися поступове зближення із стандартами ЄС. Партнерські зв'язки між ЄС та Україною в сферах економіки, торгівлі, енергетичної безпеки, науки або культури, останніми роками стали, насправді, інтенсивніше. І це варто тільки вітати.
РБК-Україна: Чого не вистачає в цих відносинах? Чи не вважаєте Ви, що українці часто надягають рожеві окуляри, коли говорять про вступ до ЄС?
М.Ф.: Зрозуміло, що для країни членство в ЄС пов'язане з багатьма економічними перевагами. Взяти, наприклад, нові експортні можливості. Але, звичайно, вступ до ЄС не є головним рішенням всіх внутрідержавних проблем, які під силу подолати тільки самій країні. Тому спочатку необхідно відповідати багатьом економічним і політичним критеріям, щоб взагалі почати переговори про вступ. І звичайно, постійно відбуватиметься перевірка того, чи виконує країна задані Євросоюзом параметри. Самоплив при вступі в ЄС точно неможливий.
РБК-Україна: Європейський Союз готовий до різних результатів президентських виборів в Україні, наприклад, до того, що тут Росія гратиме першу скрипку?
М.Ф: Відповідь на питання орієнтації України повинна бути отримана всередині України. Втручання ЄС не буде.
РБК-Україна: Чи краще для України, що останніми роками відносини між Росією і Німеччиною стали набагато теплішими. Чому відбувається це потепління?
М.Ф.: Ми ведемо конструктивний, але абсолютно критичний діалог. Так, німецький-російські відносини розвиваються дуже позитивно для обох сторін. За цим стоять як політичні, так і економічні інтереси. Німеччина для Росії є одним з найбільш важливих торгових партнерів в Європі, і Німеччина з свого боку має значний інтерес в тому, щоб Росія була інтегрована до європейських структур. Оскільки Україна географічно знаходиться між двома країнами, то вона, природно, виграє від відносин співпраці двох торгових партнерів, тому Україна, образно виражаючись, не повинна переходити на сторону когось одного.
РБК-Україна: Провокаційне і недипломатичне питання: хто є якнайкращим кандидатом в президенти в Україні для ЄС?
М.Ф.: Цього я не можу Вам сказати. Вибір президента - це демократичне рішення українського народу.
РБК-Україна: Що означають останні парламентські вибори в Німеччині для України? Ангела Меркель є відомим скептиком швидкого вступу України в ЄС. При цьому говорять, що партія FDP Гідо Вестервеллера має сприятливіше відношення до України.
М.Ф.: Незалежно від виборів в Німеччині, країна повинна відповідати політичним і економічним критеріям для вступу в ЄС, для того, щоб почалися переговори. Не можна забувати також, що з боку ЄС необхідно визначитися з таким критерієм, як здатність прийняти нових членів. У цьому я повністю згоден канцлером Ангелою Меркель: після останніх розширень Європі необхідно знову консолідуватися. Тому прийому нових членів зі швидкістю, з якою це відбувалося останніми роками, може, і не бути, оскільки від недієздатного, обмеженого Європейського Союзу не виграють ні старі, ні потенційні нові країни-члени ЄС.
РБК-Україна: Україна дуже близька до підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС. Наш уряд навіть збирається це зробити до президентських виборів. Як Ви вважаєте, чи є прийнятним такий темп або Україна з такою швидкістю підписання може втратити щось важливе в умовах угоди?
М.Ф.: Абсолютно не йдеться про те, щоб перетягувати канат над столом переговорів. Навпаки, Україні надається шанс розширити міжнародний рух своїх товарів, підсилити конкурентоспроможність і демократичний процес. Обидві сторони виграють від укладення угоди про зону вільної торгівлі, незалежно від того, з якою швидкістю воно полягає.
РБК-Україна: Європейське сільське господарство підтримується державою набагато краще, ніж українське. Чи існує можливість того, що виробники в обох країнах знаходитимуться в однакових умовах? З іншого боку, існує значна загроза того, що не всі українські сільськогосподарські підприємства зможуть витримати конкуренцію в нових умовах.
М.Ф.: Складно сказати, оскільки зараз складно оцінити, як розвиватимуться українські сільгосппідприємства.
РБК-Україна: Чи вірите Ви, що цього року конфлікт між Україною і Росією щодо постачань газу може повторитися?
М.Ф.: Тут і зараз я не можу остаточно відповісти на це питання. Але Європейський Союз прикладе всі можливі зусилля, щоб цього не відбулося знову.
РБК-Україна: Які кроки робить ЄС, щоб уникнути непередбачуваних перебоїв з постачаннями газу? Чи вірите Ви, що ці заходи будуть дієві?
М.Ф.: Якщо знову будуть збої з постачаннями, то ЄС із-за недостатніх повноважень не зможе грати яку-небудь іншу роль, окрім як роль посередника. Але якщо також економічні обгрунтування для конфлікту приводитимуться, не можна виключати можливість політичної площини питання.
Давайте подивимося, що ж стоїть за проблемою: ЄС є залежним від імпорту енергоресурсів з третіх країн, і це нам знову і знову наочно демонструють. Тому Євросоюз в довгостроковому періоді повинен диверсифікувати джерела енергоресурсів і намагатися, використовувати якомога більше різних джерел енергії.
РБК-Україна: Як підтримуватимуться відносини з Україною, у той час, поки реалізуються проекти Nabucco і «Південний потік», і тоді, коли вони будуть побудовані? Чи зменшиться тоді роль України на міжнародній арені?
М.Ф.: ЄС додає, зазвичай, все більше значення інтенсивним і плідним відносинам зі східними партнерами. І майбутня роль України також залежить не в останню чергу від того, що Україна сама для цього робить.
Спілкувався Роман Тополюк
