ua en ru

М.Бланк: "Ризики дрібних і середніх банків як і раніше залишаються досить високими"

Автор: RBC.UA
Чи варто Україні чекати продовження співробітництва МВФ, як закінчення виборів Президента позначиться на інвестиційній привабливості нашої країни для внутрішнього інвестора, і за яких умов повернуться зовнішні інвестори - про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор і співвласник ІК Astrum Investment Management Максим Бланк.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте вплив результатів виборів на подальшу економічну ситуацію в країні?
Максим Бланк: Думаю, що найближчим часом не відбудеться нічого грандіозного, що може форсовано змінити економічну ситуацію. Я сподіваюся, що ми вийдемо з затяжного періоду політичної невизначеності: з'явиться відчуття стабільності, ми почуємо нові економічні програми.
Я практично впевнений, що ключовими в найближчий бюджетний рік будуть взаємовідносини з МВФ і реформи, які будуть проводитися разом із МВФ і які, до речі, в обох таборах розглядаються позитивно. Тому, незалежно від розкладу нової коаліції в парламенті, важливо, що нарешті-то одна зі сторін зможе взятися за безпосередню реалізацію цих реформ.
РБК-Україна: Коли, на Вашу думку, Україна може отримати четвертий транш від МВФ?
М.Б.: Я думаю, що ми будемо спостерігати таку послідовність дій: нова коаліція - новий Кабінет міністрів - новий бюджет - і тільки після цього отримання грошей від МВФ. Упевнений, що Фонд ключовою умовою буде ставити затвердження нового бюджету на цей рік.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, на це можна розраховувати в першому кварталі?
М.Б.: Все буде визначатися політичними діями. Вибори закінчилися, і ми бачимо, що формування коаліції повинно пройти найближчим часом. Таким чином, новий бюджет, імовірно, ухвалять вже у квітні.
РБК-Україна: Чи може Україна обійтися без четвертого траншу МВФ?
М.Б.: Думаю, що отримання цього траншу - досить важливий крок. З одного боку, для України важливі нові фінансові надходження з зовнішніх джерел. З іншого боку, це ключова умова, ключовий тригер для інших інвесторів, які припускають, що у разі наявності програми МВФ буде дотримано ряду інших економічних умов, зокрема, стабільний бюджет, стабільний курс, які є необхідними для інвестування, як з боку портфельних інвесторів, так і з боку стратегічних інвесторів.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, чи є загроза дефолту України за своїми борговими зобов'язаннями?
М.Б.: Звичайно, ризики залишаються, вони завжди є. Тим не менше, я дивлюся на ситуацію досить позитивно. Швидше за все, при грамотному менеджменті ситуація в публічних фінансах може досягти керованого стану. Це припускає, що борги будуть рефінансовані, як з використанням коштів МВФ, так і коштами, отриманими з інших джерел. І Україна не буде стояти перед вибором, чи оголошувати дефолт або нав'язувати примусову реструктуризацію свого боргу.
РБК-Україна: Чи можна вже говорити, що фінансова криза досягла свого дна або може бути ще його друга хвиля?

М.Б.: Я досить консервативно ставлюся до сценарію розвитку світової економіки. Я вважаю, що явно не всі негативні наслідки економічної кризи вже подолані, і ми як і раніше, будемо бачити і збитки в банківському секторі, і продовження банкрутств у реальному секторі. Тому говорити, що всі проблеми вирішені, напевно, поки що рано. Як і раніше присутня величезна кількість ризиків, і є необхідність у ретельній роботі з метою прибрати ті причини, які на сьогоднішній момент підсилюють фактори ризику.
РБК-Україна: Назвіть, будь ласка, ключові з них.
М.Б.: В українському банківському сегменті це те, що називається «токсичні активи», проблемні кредити. Аналогічна ситуація з проблемними кредитами - і в реальному секторі. Це надлишкові і як і раніше десь недоструктурірованние програми виробництва, які, швидше за все, можуть зажадати додаткових скорочень. Багато необхідні кроки штучно затримувалися в 2009 р. І в 2010 р. ми також можемо зіткнутися з подібною ситуацією. Тим не менш, всі явні ознаки оздоровлення економіки спостерігаються, і тут дуже важливий баланс дій уряду між необхідними економічними свободами і грамотним управлінням, грамотної допомогою там, де вони необхідні - тими економічними стимулами, які застосовуються в усьому світі.
РБК-Україна: Коли українська економіка вийде на докризовий рівень?
М.Б.: Щоб вийти на докризовий рівень, вона повинна спочатку пройти фазу стійкого зростання. І однозначно буде потрібно кілька років зростання для того, щоб ми, як мінімум, повернулися на докризовий рівень ВВП, рівень виробництва. Весь 2010 р. пройде, швидше за все, в очікуванні переформатування і нових дій уряду, в очікуванні нових фіскальних стимулів і, можливо, інвестиційних стимулів. Проте, за окремими галузями ми будемо спостерігати стабільний, нехай повільний, але стабільний ріст.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, чи зміниться після кризи структура світової економіки - від надування фінансових бульбашок у бік посилення реального сектора?
М.Б.: Поява бульбашок - це природна закономірність будь-якої економіки. Якщо проілюструвати на простому прикладі: цього року у нас дефіцит цукру, тому що минулого року дуже мало посадили цукрових буряків і був неврожай; в цьому році всі кинуться садити цукровий буряк, і ми запросто можемо зіткнутися з тим, що цукру в наступному році буде дуже багато і його ціна суттєво впаде. Так працює вся економіка. Тому поява ось цих от бульбашок, поява ознак перегріву, є невід'ємною частиною економічних циклів. Вони неминучі. А що стосується бульбашок як штучних утворень, то, швидше за все, певні уроки, звичайно, будуть винесені. Але сказати про те, що ми назавжди уникнемо появи нових фінансових бульбашок - це буде безглуздий прогноз. Рано чи пізно бульбашки з'являються скрізь, в усіх секторах економіки, які викликають пильну увагу короткочасне - Інтернет, фінанси, біотехнології. Завжди щось буде предметом перегрітого уваги, що і буде породжувати появу тих чи інших бульбашок.
РБК-Україна: Яка галузь економіки цього року буде тягнути за собою всі інші в українській економіці - металургія, сільське господарство чи щось інше?
М.Б.: Нічого нового в Україні не станеться - всі базові галузі, всі інфраструктурні галузі України, природно, будуть оживати в першу чергу. Так працює економіка в цій країні - ключові ознаки оздоровлення показують спочатку базові галузі - це і металургія, і транспорт, і інфраструктурне будівництво, і, звичайно ж, сільське господарство - за ними підтягуються галузі з більш високою питомою частиною створюваної продукції, з високою доданою вартістю .
РБК-Україна: Що чекає цього року на банківську систему?
М.Б.: Я думаю, що банківська система на сьогоднішній момент відносно стабілізувалася з точки зору кількості проблемних банків, але далеко не стабілізувалася відносно кількості проблемних активів. І в 2010 р., особливо в першій його половині, ми ще побачимо, як банки списують велика кількість збитків на що формуються резерви. Особливо це стосуватиметься ключових, системоутворюючих банків, у яких ця проблема стоїть найбільш гостро. Там вже немає проблеми ліквідності як такої, що перекочувала з більш дрібних банків. Але, тим не менше, там є досить велика проблема з якістю активів.
РБК-Україна: Чи є загроза банкрутства системоутворюючих банків?
М.Б.: Звичайно, це дуже тонкий механізм, і ніколи не знаєш, що може стати детонатором як за системою в цілому, так і по кожному окремому банку. Макроекономічних передумов для банкрутства системоутворюючих банків я на сьогоднішній момент не бачу. Але ризики дрібних і середніх банків як і раніше залишаються досить високими.
РБК-Україна: Які перспективи українського фондового ринку? Що можна зробити для того, щоб він за обсягом торгів, по ліквідності міг би наблизитися хоча б до найближчих сусідів - фондових майданчиках РФ та Польщі?
М.Б.: Фондовий ринок - це всього лише механізм посередницького обміну між інвестиціями та заощадженнями. У країні виняткова потреба в інвестиціях, але практично нічого не робиться для того, щоб прискорити формування заощаджень у населення. Той рівень загальної кількості заощаджень, які на сьогоднішній момент десь розміщені на депозитах, в якихось інших засобах, істотно відстає від Росії, тим більше від Східної Європи, і вже зовсім далекий від світових економік. Тому до того моменту, коли будуть зроблені кардинальні зміни в області пенсійної реформи, страхової реформи, поки не будуть прийняті додаткові стимули, які будуть підштовхувати населення до заощаджень, нічого суттєвого ми не будемо чекати і від фондового ринку. Сам фондовий ринок так само буде мати потребу в модернізації своєї інфраструктури, яка хоч і рухається вперед на сьогоднішній момент, однак у ній занадто багато ще залишається невирішених завдань.
Правила в цьому сегменті ринку диктуватимуть інституційними інвесторами, і багато в чому його ліквідність буде зумовлена зовнішніми факторами - приходом або неприходом нерезидентів. Зростання ринку, звичайно, буде, нерезиденти почнуть повертатися, однак до рівня внутрішньої підтримки фондового ринку, як наприклад у Росії, ще багато кроків, які необхідно зробити. Наприклад, корпоративне управління перебуває в Україні як і раніше, на досить низькому рівні. І до того моменту, поки не будуть реалізовані кардинальні зміни, ми не побачимо зацікавленості міноритарного інвестора у фондовому ринку.
РБК-Україна: Тобто, першочерговий крок - це пенсійна і страхова реформа, які допоможуть створити внутрішнього інвестора?
М.Б.: Абсолютно вірно. Це створить необхідний рівень заощаджень, який буде надходити на ринок і шукати диверсифіковані шляху розміщення.
РБК-Україна: Ви вважаєте, населення України готове до таких реформ? Чи буде воно довіряти свої гроші недержавним пенсійним фондам?
М.Б.: Я думаю, якщо буде відповідна можливість, мало хто понесе свої гроші в державний пенсійний фонд. Звичайно, судити про якість управління державним пенсійним активом дуже складно, оскільки він досить непрозорий і непублічний. Але я думаю, це питання саме по собі вирішиться, коли прийде відповідний момент. Потрібно всього лише ввести обов'язкову норму альтернативного пенсійного страхування, яка існує, наприклад, у тій же Росії, при якій ви зобов'язані зберігати частину своїх пенсійних заощаджень, але маєте право вибирати, якому керуючому ви їх довірите.
РБК-Україна: Як ви вважаєте, наскільки в цьому році можуть зрости українські фондові індекси?
М.Б.: Ми очікуємо, що індекс УБ до кінця 2010 р. досягне 2300-2400 пунктів, що від значення 1455 пунктів на 31 грудня 2009 р. дасть зростання на 58-65%. Діапазон прогнозованого нами зростання акцій, що входять до індексу УБ, з 31 грудня 2009 р.по 31 грудня 2010 р. складає від 30% до 100% і навіть вище.
Ми бачимо серйозний потенціал по окремих паперах. Тим не менш, це лише прогноз, який стосується окремих паперів. І точно також ми бачимо папери, які запросто можуть опинитися в числі аутсайдерів ринку і впасти як мінімум наполовину.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте можливі перехід ПФТС під контроль ММВБ? Що доброго можуть принести на український ринок російські біржі?
М.Б.: Біржа насправді - це не більше ніж максимально осучасненому засіб обміну інформацією між учасниками ринку з можливістю укладання угод. Більш просунуті технології - це ключовий фактор.
Під технологіями я розумію, в першу чергу, технологічність щодо тих можливостей, які надаються інвесторові. Це весь набір інструментів, які є стандартними для будь-якої сучасної біржі. Ми, звичайно, дуже раді тому, що біржі зазнають таку модернізацію. І те, що існує конкуренція між біржами, лише підштовхує їх на сьогоднішній момент до прискорення цієї модернізації.
РБК-Україна: Як ви оцінює перспективи термінового ринку в Україні? Наскільки цей новий інструмент може підняти загальний обсяг торгів і ліквідність ринку?
М.Б.: Я думаю, що кардинального стрибка обсягу торгів не відбудеться. Тим не менш, це дуже позитивний крок, який значно підвищить можливості учасників ринку. Тому що будь-який терміновий ринок - це можливість хеджувати від тих чи інших незапланованих ризиків. Угоди на терміновому ринку мають на увазі, що інтереси спекулянта, який ставить на якусь позицію, збігаються з інтересами будь-якого інвестора, який намагається піти від ризиків. І впровадження термінового ринку, безумовно, збільшить обсяги торгів на біржі. Але це, повторюся, не буде кардинальний стрибок. Ще досить довгий час цей механізм потребують адаптації і появи нового класу трейдерів, які будуть більше орієнтовані на цей сегмент. Це скоріше маховик, який почне розкручуватися. Але очікувати негайного збільшення ліквідності не варто.
РБК-Україна: Ваш прогноз по основним макроекономічним параметрам України (ВВП, інфляція, зарплати, курс гривні) на поточний рік.
М.Б. Ми очікуємо, що реальний ВВП в 2010 р. виросте на 5%. Зростання зовнішнього попиту повинен опосередковано позначитися і на внутрішньому ринку.
Інфляція повинна прискоритися внаслідок відновлення економіки і адміністративного підвищення цін. Індекс споживчих цін (ІСЦ) повинен зрости за рік на 20%. Його підвищення буде викликано двома основними факторами: підвищенням тарифів на газ і електроенергію для домогосподарств, а також зростанням попиту.
Зростання зарплат у 2010 р. буде стриманим. Бізнес все ще сильно орієнтований на економію витрат, тоді як високий рівень безробіття буде заважати робочій силі ставати істотно дорожче.
Коливання обмінного курсу повинні скоро закінчитися. Ми вважаємо, що після болісного періоду волатильності, що почався восени 2008 р., обмінний курс гривні близький до стабілізації. Ми очікуємо, що волатильність обмінного курсу збережеться в першому кварталі 2010 р. в умовах психологічних факторів, які супроводжують вибори, подальших спекуляцій щодо продовження співпраці з МВФ, а також ще одного періоду великих виплат за зовнішнім боргом. У другому кварталі 2010 р. курс має стабілізуватися на рівні 8,5 грн/дол., який і має зберегтися до кінця року.

Спілкувався Володимир Драбчук

Прогноз ІК Astrum Investment Management щодо акцій українських компаній

Компанія (Тікер) Цена, USD Рин. кап., USD млн Потенціал зростання
Алчевський меткомбінат (ALMK) 0,016 414 53%
Астарта (AST PW) 16 418 29%
Авдіївський коксохім (AVDK) 1,37 266 46%
Азовсталь (AZST) 0,326 1 370 50%
Райффайзен Банк Аваль (BAVL) 0,032 752 74%
Центренерго (CEEN) 1,28 473 69%
Чернівціобленерго (CHEN) 0,37 21 134%
Черкасиобленерго (CHON) 0,37 55 58%
Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського (DMKD) 0,063 430 47%
Дніпроенерго (DNEN) 111 655 67%
Донбасенерго (DOEN) 8,3 197 70%
Єнакієвський метзавод (ENMZ) 20,3 214 48%
Банк "Форум" (FORM) 0,72 163 108%
Хмельницькобленерго (HMON) 0,42 57 108%
JKX Oil&Gas (JKX LN) 4,71 731 90%
Кернел (KER PW) 14,8 1 069 30%
Кіровоградобленерго (KION) 0,36 43 68%
Крюковський вагонобудівний завод (KVBZ) 2,24 257 27%
Миронівський хлібопродукт (MHP) 10,8 1 196 73%
Маріупольский меткомбінат ім. Ілліча (MMKI) 0,303 1 017 45%
Мотор-Січ (MSICH) 197 408 48%
Полтавський ГЗК (PGOK) 3,5 671 34%
Севастопольенерго (SMEN) 1,27 34 68%
Турбоатом (TATM) 0,56 236 28%
Тернопільобленерго (TOEN) 0,28 17 186%
Укрнафта (UNAF) 21,4 1 158 43%
Укрсоцбанк (USCB) 0,045 569 106%
Ясинівський коксохім (YASK) 0,372 102 52%
Житомиробленерго (ZHEN) 0,34 41 53%