М.Папієв: “Задля наповнення Пенсійного фонду треба зменшити нарахування та збільшити зарплату”
РБК-Україна: Сьогодні пенсійна реформа викликає шалений опір у населення...
Михайл Папієв: Я гордий тим, що розпочинав пенсійну реформу. До речі, це був перший і успішний етап пенсійної реформи. І нехай ми не змогли підвищити пенсії так, як хотілося б людям, але ми підвищили реальні пенсії.
По-перше, ми змогли для соціально незахищених верств мінімальну пенсію вивести на рівень прожиткового мінімуму. По-друге, перевести пенсійне забезпечення на колію пенсійного страхування.
Що не встигли зробити і що зараз треба обов'язково зробити - це принцип, щоб усі пенсії в Україні нараховувались за одним законом. Щоб робота людини на тій чи іншій посаді, у державній службі, в органах самоврядування, у правоохоронних органах регулювалася не рівнем нарахування пенсії, а умовами оплати праці, і зарплата була мотивуванням до праці.
РБК-Україна: Як прибрати той острах реформи, що зараз виник зараз у суспільстві?
М.П: Цей острах прибирається тільки інститутами громадянського суспільства. Потрібне широке обговорення концепції, принципів, щоб суспільство знало, про що йде мова, і відчуло, що в основі реформи лежить наведення соціальної справедливості.
Найголовніше, щоб до пенсійної реформи були залучені не тільки чиновники, а й науковці. Щоб ми могли в основу реформи покласти демографічну ситуацію, ринок праці, бо це пов'язані речі, щоб ми могли спрогнозувати економічні показники України, щоб органічно вписали пенсійну реформу.
Щоб не було так, як заявляють: Пенсійний фонд (ПФ) має дефіцит 34 чи 16 млрд. ПФ має всі можливості для самозабезпечення.
І основа основ, я хотів би на цьому наголосити, коли люди займаються пенсійною реформою без реформи оплати праці, нічого позитивного їх не очікує! Не можна похідну врегульовувати окремо від функції!
В ПФ гроші з'являються звідки? З відрахування з зарплати. Аби поповнити ПФ, треба не збільшувати нарахування, треба їх зменшувати, але при цьому підвищувати зарплату. У нас є всі можливості для того, щоб реформувати зарплату в частині її підвищення.
Нам треба встановити реальну вартість робочої сили, яка існує. А далі - стимуляція, щоб роботодавець став нашим союзником. Щоб ми стимулювали вивід зарплати з тіні, а не тільки застосовували адміністративні механізми.
РБК-Україна: Якою може бути реальна мінімальна зарплата до кінця 2011 р.?
М.П.: Наведемо на прикладі наших сусідів - Румунії та Польщі. У Румунії протягом двох років зарплата підвищилася майже в три рази. Вони що, освоїли якісь суперсучасні технології, побудували якісь суперсучасні підприємства? Ні, у них відбулося так зване адміністративне підвищення зарплати, в цьому питанні трохи навели порядок. Те ж саме треба зробити в Україні.
РБК-Україна: Тобто, зменшити податки, зменшити відрахування.
М.П.: Не тільки. У складному питанні не треба шукати простих рішень. А це дуже складне питання. Воно потребує і аналізу структури собівартості продукції у частині того, яка питома вага фонду оплати праці, і що треба зробити. Аналіз продуктивності праці - це теж питання, яке необхідно врегульовувати.
Якщо, наприклад, підприємство реалізує свою продукцію за межі України за світовими цінами, ми аналізуємо: а чому ж тоді працівники цього підприємства не отримують зарплатні по світовим цінам? Ви скажете, що на цьому підприємстві енергоємність у 5 разів вища, аніж на інших підприємствах. Приймається.
Дивимося, скільки у структурі собівартості займає енергоємність. Робимо поправку. Далі ви скажете, що технології, продуктивність праці там кращі. Добре, робимо поправку. І в кінці ви будете бачити, що на цьому підприємстві є можливість підвищити зарплату втричі. Але це мають робити фахівці разом із науковцями. Пройтися, зробити регіональні, галузеві, демографічні зрізи.
Якщо у структурі собівартості продукції заробітна плата займає 14%, скажіть, якщо її підвищити просто адміністративно удвічі, на скільки збільшиться кінцева ціна? На 4%. А якщо в нас поріг інфляції 8% або 10%, ми можемо прийняти рішення і піти на регульовану інфляцію у цьому році, щоб вона в цьому році була 4%? Проста економічна задача.
І ми отримаємо абсолютний зиск. У нас буде зростання зарплатні вдвічі, і не буде зростання цін удвічі.
Але це все треба робити тихо в кабінеті. Я працював у Міністерстві і пригадую: як тільки ми заявляли про суттєве підвищення пенсії - ще пенсія не підвищилася, немає фінансових, економічних причин - а виробники вже піднімали ціну.
Це спекулятивна інфляція. Щоб цього не було, треба щоб ці всі процеси відбулися в тиші кабінетів, але при цьому зібрати пресу і на принципах соціальної відповідальності підійти до вирішення цього питання. Тоді ми можемо абсолютно спокійно це вирішити.
РБК-Україна: З приводу Вашого останнього візиту до Кабміну, куди Вас викликали з приводу цін на гречку...
М.П.: Якщо Україна споживає 80 тис. тонн, а зібрали 120 тис. тонн, яка може бути причина для ажіотажу? Перший аспект - це ажіотажний попит, істерична паніка в людей. А після чого спрацьовує вже ринковий механізм - коли товаровиробник бачить, що в нього зростає попит на продукцію, з'являється спокуса підвищити ціну.
РБК-Україна: Як реагувати на такі процеси?
М.П.: Треба заспокоїти людей, бо немає об'єктивних причин для зростання цін. По зерну Україна - один із найбільших у світі експортерів, у нас запаси ще з минулого року величезні. По олії Україна входить до трійки країн світу по експорту та виробництву.
Тобто, перший механізм реагування - інформативний. Другий - адміністративний, який за суттю є ринковим і працює, в тому числі, в країнах ЄС. Я маю на увазі граничний рівень цінової надбавки на соціально значущі види товарів.
Третя складова - інтервенційна. Наприклад, Чернівецька область не виробляє продовольчу пшеницю, а 77% соціальних продуктів харчування ми завозимо із-за меж регіону. Ми звернулись до Аграрного фонду, і з нього нам передається щомісячно 1600 тонн зерна, яке ми переробляємо на борошно на підприємстві Держкомрезерву і постачаємо його на хлібокомбінати.
РБК-Україна: Ці дії призвели до стабілізації цін на хліб?
М.П.: Не тільки до стабілізації. На соціальні види хлібу ціна зменшена на 15-20%. Але для роботи таких механізмів потрібне єднання зусиль уряду та регіонів. Саме тому мене й запросили на засідання Кабміну.
Крім того, у кожної області є своя специфіка. Наприклад, за 30 км від Чернівців кордон з Румунією.
РБК-Україна: Ви маєте на увазі той факт, що в Румунії ціни десь у три рази вищі, ніж у цілому по Чернівецькій області?
М.П.: Так. Враховуючи безвізовий режим, кількість румунських громадян, які щоденно перетинають кордон, у цьому році зросла в два рази. У більшості своїй - це мішечники, які скуповують продукти харчування. Якщо ви власник торгівельної мережі, і знаєте, що румуни куплять гречку і по 30 грн, ви підвищите ціну?
РБК-Україна: Звичайно. І де вихід?
М.П.: Треба об'єднати державні і регіональні можливості, зробити реальністю соціальну відповідальність бізнесу, преси і влади - і проблеми не буде.
Спілкувався Андре Саваж, спеціально для РБК-Україна
