М.Паєвич: “Без спрощення і скорочення погоджувальних процедур іноземні інвестори не прийдуть на будівельний ринок”

П'ятниця 18 лютого 2011 16:28
Автор: RBC.UA
Голова ради директорів групи компаній «Слав-Інвест» Мілан Паєвич в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів про першочергові завдання щодо пожвавлення українського ринку нерухомості.

РБК-Україна: Як позначиться на будівельному ринку підписання Президентом Віктором Януковичем закону «Про регулювання містобудівної діяльності»?
Мілан Паєвич: На будівельному ринку, як і в багатьох інших галузях української економіки, давно назріли радикальні реформи. Звичайно, будівництво постраждало в кризу. І потрібно робити все, щоб допомогти йому вийти з цього становища.
Проте, значна частина проблем у цій галузі пов'язані не з кризою, а з корупційними складовими. За нашими оцінками, в кращі докризові роки собівартість будівництва будівель становила не більше однієї третини ціни. Ще третина становив заробіток всіх учасників процесу.
Залишилася ж третина - це непередбачені витрати в непередбачуваному напрямку, відрахування незрозуміло кому і за що. Саме на усунення цих платежів і спрямований закон. І мені здається, що саме тому він зустрів опір в Мінрегіонбуді і серед народних депутатів, що радикальний підхід не враховував «особливостей місцевої полювання та риболовлі».
РБК-Україна: Можливо, варто було плавно впроваджувати зміни?
М.П.: Один розумний чоловік говорив: якщо на вашому шляху ви повинні проковтнути сім жаб, почніть з найбільшої, а не з дрібної. Треба відкрито говорити - без спрощення і скорочення погоджувальних процедур іноземні інвестори не прийдуть на цей ринок. І тут не буде здорової конкуренції.
Сьогодні, поки цей закон не вступив в силу, час від першого листа до отримання ордера на будівництво займає більше 2 років і 3 місяців. Звичайно, іноземний інвестор - якщо він не спекулянт - все буде робити за правилами. Але поки він буде чекати 2,5 роки, щоб розпочати будівництво, компанії місцевих олігархів вже повернуть вкладені гроші. Ніякої конкуренції для реальних інвесторів, ніяких рівних і прозорих правил для всіх.
Сьогодні на ринку тільки спекулянти. Консервативні інвестори, такі як фонди Англії, Скандинавії, поки сюди не приходять - ситуація їм незрозуміла. У нас завжди до кризи дуже дохідним було житлове будівництво. Але чомусь з іноземців в цьому секторі завжди працювали лише спекулянти. Жоден серйозний фонд, ні ЄБРР, ні Світовий банк не заходили в житло. Воно було надризиковими. І ці ризики могли витримати тільки місцеві бізнес-структури.
РБК-Україна: Що має зробити держава, щоб завоювати довіру іноземних інвесторів?
М.П.: Є чотири ключові моменти, на які дивляться інвестори, перш ніж зайти в країну. Це політична, економічна, юридична та податкова стабільність.
Політична ситуація тримається під контролем. В економіці теж більш-менш все стабілізувалося, курс передбачуваний. Але ось навпроти юридичного та податкового аспекту я б поставив багато знаків питання. Ці пункти поки їх відлякують.
Я, як людина, що працює з іноземними інвесторами, дуже ціную, що сьогодні ніхто не сидить і не чекає, поки на них впаде стеля, що певні дії вже робляться. Є одна дуже позитивна тенденція - уряд став слухати. Особливо Сергій Тігіпко. Йому важливо почути, що потрібно іноземному бізнесу. Не конкретному бізнесменові, а бізнесу в цілому, які проблеми він відчуває в умовах українського законодавства, чому не може їх перестрибнути.
РБК-Україна: Які стимули держава повинна надавати будівельній галузі?
М.П.: Якщо держава хоче допомогти, потрібно безкоштовно дати дві речі - землю та інфраструктуру. Ціну на будівельні матеріали і витрати на будівлю можна визначити.
Але вартість підключення до інженерних мереж сьогодні для девелоперів таємниця за сімома замками. Хоча звичайно, кожна райадміністрація, за великим рахунком, може сказати: ось на цій вулиці підключення інфраструктури буде коштувати стільки-то. І інвестор уже закладає менше ризиків. Якщо на Заході спочатку розробляється проект, а потім шукається під нього майданчик, то в Україні спочатку купують землю, а потім думають, що на ній побудувати.
Крім того, стимулом повинно стати відродження іпотеки. З одного боку, банки говорять, що будівельна галузь зарегульована. Але насправді вони поки ще бояться кредитувати, тому що сильно постраждали від неповернених кредитів і шахрайства. Більше того, у них немає надійних позичальників.
Криза звела до мінімуму потенціал середнього класу - молодих людей, які готові були купувати квартири в кредит і сприяти розвитку ринку житла. Саме вони, а не будівництво мостів, доріг, аеропортів є локомотивом всієї будівельної галузі.
Звичайно, таких глибоких наслідків кризи можна було б уникнути, якби не постійна політична нестабільність, що тривала в країні в останні 3-4 роки. На цьому заробили лише спекулянти їм юристи.
У нового уряду начебто як новий підхід. Але є побоювання, що влада буде робити те, що вважає за потрібне для себе, а не для конкретного міста чи країни в цілому. Поки не буде конкретних результатів, довіра інвесторів остаточно не відновиться

 

Спілкувався Василь Круглов

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся