М.Єфімов: "Потрібно чітко моніторити світову кон'юнктуру і швидко, якісно займати вільні ніші"
РБК-Україна: Не дивлячись на те, що робота над Податковим кодексом знову затягується, швидше за все, він буде прийнятий цього року. Які б Ви внесли пропозиції до документа, щоб він стимулював виробництво в країні?
Максим Єфімов: Я вважаю, і більшість промисловців країни зі мною згодні, що слід виключити з амортизації і включити до складу валових витрат витрати на реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів. Це один з ключових моментів, який дозволить нам якнайшвидше вдосконалити виробничу базу, щоб не втратити ті позиції на світових ринках, які ми маємо. А, можливо, і отримати нові ринки збуту.
Також пора змінити норму щодо віднесення до складу валових витрат (доходів) курсових різниць з перерахунку заборгованості в іноземній валюті - не за фактом її погашення, а за кожен календарний квартал.
РБК-Україна: Які новації слід застосувати до регулювання ПДВ і податку на прибуток?
М.Є.: Відповім тезово. Необхідно надати підприємствам пільгу зі сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України імпортного обладнання з метою модернізації виробництва. Або знизити ставку податку на додану вартість до 10%.
Аналогічно податку на прибуток, варто вдатися до поступового зниження ставки ПДВ - для надання можливості розширення господарських операцій і збільшення випуску продукції власного виробництва. Ще б я порадив спростити процедуру порядку визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з держбюджету.
Крім того, треба спростити склад валових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування для нарахування податку на прибуток - в частині собівартості реалізованої продукції, що включає в себе зарплату, амортизацію, які, у свою чергу, зменшують валові доходи.
РБК-Україна: Ви сказали, що при правильному податковому регулюванні у нас є шанс модернізувати економіку і завоювати нові ринки збуту. Де ці ринки - в Митному союзі Росії, Білорусі і Казахстану, або в Євросоюзі?
М.Є.: Не варто обмежувати себе якимись географічними або геополітичними рамками. Потрібно чітко моніторити світову кон'юнктуру і швидко, якісно займати вільні ніші. Це може бути і Митний союз, і країни ЄС, і держави американського континенту.
РБК-Україна: Держави американського континенту - це, в тому числі, Латинська Америка. До розвалу СРСР саме цей регіону, а також Африка та Близький Схід були для експортного потенціалу України пріоритетними.
М.Є.: Не думаю, що для когось є секретом, що і зараз місткість цих ринків вельми і вельми приваблива і робота з ними може і повинна стати для уряду одним з пріоритетних напрямків. До речі, цей тренд чудово співвідноситься з необхідністю налагоджувати максимально тісні економічні контакти з країнами БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Саме там - величезне майбутнє. Не дарма ж західні експерти стверджують, що через пару десятків років ВВП цих країн наздожене відповідні показники нинішніх флагманів світової економіки.
РБК-Україна: При цьому, вітчизняні експерти впевнені, що недостатня ємність внутрішнього ринку призвела до зайвої експортооріентірованності вітчизняної економіки, що ставить її у вкрай залежне становище від світових тенденцій. Які заходи слід вжити для розвитку внутрішнього споживання, в тому числі - в області високотехнологічних галузей?
М.Є.: Тут рецепт простий і універсальний. Потрібно визначити напрямки і пріоритети, в яких ми можемо активно розвивати високі технології для внутрішнього споживання. Це і машинобудування, і авіабудування, і космічні технології, і, оскільки ми все більше заявляємо про себе, як аграрній країні, передові технології в сільському господарстві і переробних технологіях. І, зрозуміло, це будівництво, а також наука і освіта.
РБК-Україна: До речі, про науку. Висловлюється чимало ідей про створення в Україні такого собі аналога Силіконової долини. Як Ви ставитеся до даної ідеї, і які саме інтелектуальні галузі повинні стати базовими при розвитку такого проекту?
М.Є.: Для початку потрібно відновити дії положень вітчизняного законодавства щодо функціонування вільних економічних зон і технопарків. Бо на поточний момент невизначеність з цими форматами не викликає оптимізму ні в інвесторів, ні у місцевої влади, які розраховують на інвестиції. Одночасно пора дати чітке визначення на законодавчому рівні високотехнологічного виробництва і високотехнологічної продукції. В іншому випадку, ми ризикуємо скотитися в масштабне спекулятивне поле, де кожен, хто придумав, умовно кажучи, нову форму поїлки для птахів, зможе претендувати на звання новатора в області високих технологій.
Повертаючись до початку нашої розмови про податкове реформування, відзначу, що для розвитку високотехнологічних галузей потрібно передбачити їх податкове стимулювання. Наприклад, шляхом збільшення норми амортизаційних відрахувань, введення нульової ставки податку на прибуток при реінвестиції її у виробництво, а також стимулювання експорту високотехнологічної продукції.
Держава може підтримати новаційні отряслі шляхом кредитування на пільгових умовах вітчизняних підприємств для придбання високотехнологічного обладнання, причому - переважно в українських виробників. Ну, а відновлення престижності науки та освіти шляхом значного збільшення бюджетного фінансування і стимулювання приватних компаній до наукових досліджень в своїх галузях діяльності замкне цикл і зробить розвиток інноваційних технологій необоротним процесом.
РБК-Україна: Також, якщо говорити про інвестиції в майбутнє, які наукові сфери мають стати пріоритетом у сфері вищої освіти в Україні?
М.Є.: Наша країна є одним з центрів в металургійній і машинобудівній галузях, які характеризуються складною організаційною структурою, тривалістю і енергоємністю технологічних переділів. Тому необхідність розвитку наукових досліджень, розробки нових технологій і впровадження їх у виробництво, з урахуванням зниження енергозалежності при модернізації виробництва, є життєво важливими факторами у розвитку підприємств. І без глибоких знань і досвідчених фахівців конкурентоспроможність цих галузей примарна. Наші кращі розробки, наша продукція повинні базуватися на сучасних методиках і знаннях, джерелом яких є вища школа.
Крім того, не повинні залишитися без уваги наші найбагатші земельні ресурси. Грамотний, обдуманий підхід до землі повинен стати нашою гордістю й надбанням.
Спілкувався Микола Круглов
