Місто "з душком":

як живе Львів у часи "сміттєвої кризи"

Подекуди в районах Львова купи сміття набагато більше і вище проїжджаючих повз автомобілів Подекуди в районах Львова купи сміття набагато більше і вище проїжджаючих повз автомобілів

Нині все частіше Львів згадують не через його краєвиди та приємні для прогулянок вулички, а через купи сміття, що виростають тут одна за одною. Раніше — аромати кави і шоколаду, тепер — сморід гниючого сміття та дзижчання мух. Тема сміття у Львові використовується різноманітними політичними силами. Так, з початку тижня голодування оголосили кілька членів парламентської фракції "Самопоміч". На противагу прибічникам Андрія Садового прем'єр –міністр Володимир Гройсман вчора відрядив до міста спеціальну урядову комісію на чолі з віце-прем'єр-міністром Геннадієм Зубком. Та чи справді ситуація настільки критична і як живуть люди поза туристичними межами Львова -  у матеріалі РБК-Україна.

Після пожежі та обвалу Грибовицького полігону твердих побутових відходів у травні 2016 року, над Львовом нависла "сміттєва проблема". Наразі місто не має постійного майданчика, куди можна було б вивозити відходи, а відтак, вони накопичуються просто на вулицях міста.

Розпочинати день з новини про те, скільки сміттєвих контейнерів у Львові переповнені, стало звичкою для локальних ЗМІ, а для місцевих жителів - такою ж звичкою стало їх обговорення. Якщо 18 червня у Львівській міськраді прозвітували про 30% переповнених контейнерів, то наступного дня ця цифра зросла до 33%, а 20 червня сягнула вже 37%. Цього ж дня управління житлового господарства Львівської міської ради заявило, що в останній тиждень ситуація з вивезенням твердих побутових відходів з території міста значно погіршилася. Чи це так -- перевірити важко, адже окрім офіційних повідомлень від влади, іншої інформації немає.

"На сьогодні 8,5 тис. тонн сміття, яке не вивезено, лежить біля контейнерних майданчиків. Для того, щоби його вивезти, нам необхідно 850 машин. Але ті, які  ми маємо, критично малі. Нам необхідно набагато більше транспорту для вивезення відходів", - каже заступник голови міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки Ірина Маруняк.

Фото: Від безвиході люди складають сміття поруч із контейнерами (РБК-Україна)

Загалом у місті 1237 сміттєвих майданчиків житлового фонду, які розподілені на шість районів. Конкурс на їх обслуговування узимку виграли п'ять компаній (кожен район мали обслуговувати дві-три з них): ТОВ "Санком-Львів", ТОВ "AVE Львів", Львівське комунальне підприємство "Львівспецкомунтранс", ТОВ "СпецавтотрансЛьвів" та ТОВ "Грінера Україна". Утім, 23 травня Львівська міська рада оголосила про розірвання договору з перевізником "СпецавтотрансЛьвів", оскільки той, за переконанням мерії, не виконував своїх зобов’язань. Заміни йому наразі не знайшли. А після того, як Галицький районний суд Львова 14 червня відправив під варту на два місяці директора фірми "АVЕ Львів" Юрія Грибана за підозрою в розкраданні коштів міста під час вивезення відходів, ця фірма стала працювати з перебоями. Відтак, зараз у Львові залишися практично три перевізника.

З шести районів Львова, за офіційними даними, найбільш критичною є ситуація з вивезенням сміття у Сихівському та Франківсьому: 193 та 114 переповнених сміттєвих баків відповідно у кожному. Натомість, найменше страждають мешканці центрального, Галицького, району та Личаківського. Про переповнені майданчики у першому новин майже не побачити, а у другому їх кількість варіюється від 5 до 10. Така ситуація пов’язана з кількістю обслуговуючих компаній, які залишилися працювати у районах - проблемні обслуговують по одній фірмі.

Фото: Ввечері деякі сміттєві контейнери у центрі Львова переповнені (РБК-Україна)

Крім того, затримку вивезення твердих побутових відходів з майданчиків у владі пояснюють незначною кількістю полігонів і міст, які погодилися приймати львівське сміття.

Мер Львова Андрій Садовий зазначає, що наразі сміття на полігони центральної України майже не вивозять, оскільки ті закрили доступ. Чинними лишають договори тільки з такими містами у Львівській області,  як Буськ, Новояворівськ, Червоноград. Імовірно, подібні угоди будуть підписані з Миколаєвом та Стриєм, що також на Львівщині.

"Львів щоденно продукує 500-600 тонн сміття. Наразі ми повноцінно можемо вивозити тільки 100 тонн. При цьому, навіть якщо для нас відкриють інші полігони, нам не вистачить потужностей, щоби вивезти ті відходи, які назбиралися", - зауважує міський голова.

Сихів "тоне"

Сихівський район - один з найвіддаленіших у Львові. Дістатися сюди можна хвилин за 30. З вікна, наприклад, трамваю чи маршрутки важко побачити кучугури сміття. Тож здалеку може здатися, що розповіді про переповнені майданчики лише вигадка.

Але, кажуть місцеві мешканці, щоби побачити повну картину, варто зайти у двори…

- Раніше якось вивозили, а зараз зовсім припинили! До хати чути сморід, мухи літають, щурів багато з’явилося! А що найгірше - діти серед цього всього гуляють! - не приховуючи обурення та розпачу в голосі, скаржиться пані Марія, яка відмовилася називати своє прізвище.

Фото:. Сихівчанка пані Марія скаржиться на постійний сморід від сміття, мух та щурів (РБК-Україна)

Вона - жителька Сихівського району, з деяких сміттєвих майданчиків якого, за свідченнями місцевих, відходи могли не вивозити по два місяці. Біля її будинку, що на проспекті Червоної Калини, самі контейнери порожні, а от коло них - гори пакетів, які легко рівняються зі зростом пенсіонерки. Неозброєним оком подібна картина видніється і за 200-300 метрів довкола — ще на кількох майданчиках.

- Це сьогодні тільки забрали частину сміття. Під’їхали дві машини, що вмістилося, вивезли, а інше лишили. Ці відходи тут вже місяць лежать! Раніше вивозили, а тепер наш Сихів пропадає. Не знаємо, у чому справа… Кажуть, змінився перевізник… До домоправа скаржимося, але що він? -  зітхає пані Марія.

Фото: З деяких майданчиків відходи не вивозять понад місяць (РБК-Україна)

До розмови підключається її знайома, Ольга. Жінка відмовилася від фото, утім активно підтримала нарікання своєї подруги на сміття.

- Це така зараза! Епідемії будуть! А з дітьми що робити? Зараз одні поїхали, а інші не мають як і куди, і у дворі дихають тим смородом! Мух море - не відкриєш вікно! - зауважує Ольга.

Час від часу жінка потирає носа - навколо стоїться стійкий запах гниючої органіки. На дворі - 27 градусів тепла. Ольга відзначає, що центр Львова пильнують, бо "це гордість міста. А Сихів тоне. Чим далі, тим гірше".

altaltalt
 

Обидві мешканки району зізнаються: вдома зі сміття відділяють хіба що пластикові пляшки, адже, кажуть, інше немає у що поміщати. Та й сенсу не бачать. Контейнери на вулиці вже давно не виходить використовувати за призначенням: навіть якщо вдома сортуєш, потім усі зусилля марнуються, бо всі відходи змішуються.

- Це ще добре, що зараз багато бомжів збирають і здають макулатуру, - зауважує пані Марія. - Якби вони того не робили, то що би тут було? Вони забирають купу сміття!

Якщо у скаргах на нові краєвиди жінки доходять згоди, то у питанні вирішення проблеми - ні. Ольга переконана, що як будуть перекривати вулицю на знак протесту, то йти обов’язково треба.

- Бо ж як інакше привернути увагу? Треба ж щось робити з цим! - наголошує вона та обводить рукою сміття.

- Звичайно треба, але ж не так! Ти подумала, як люди будуть пересуватися? Як мій син до аеропорту доїде? Ми вже сиділи вдома, думали про це, і на такі акції виходити не збираємося, - сперечається з нею пані Марія.

Жінка переконана, що подібна акція нічого не вирішить, бо сьогодні вивезуть відходи, а завтра вже не стануть.

altalt
 

Фото: Сьогодні чимало дворів Сихівського району виглядають так (РБК-Україна)

- Ми би хотіли, щоби все вже зараз вирішилося, — прикладаючи руку до серця каже пенсіонерка. — Ми чули по новинах, що Гройсман кошти виділив і Садовий має сам ділянку знайти, куди вивозити. Але де він її знайде і коли? Ми до того часу маємо втонути у тому смітті?

За дві вулиці вище обурення мешканців чути менше, якщо не сказати, що його взагалі немає. Львів’янка Мар’яна, яка щодня гуляє Сиховом зі своїми дітьми, пояснює це просто: біля їх будинку сміття вивозили нещодавно — три тижні тому. До того перебоїв з очищенням майданчиків зовсім не було.

Фото: Деякі сміттєві майданчики Сихова спорожнюють частіше за інші (РБК-Україна)

- Ми сподіваємося, що невдовзі відходи вивезуть, зрештою, раніше ж не затягували з цим. А як ні, то, певно, будемо писати якісь колективні звернення до президента та міністрів, - спокійно каже жінка.

Мар’яна розповідає, що вдома намагається по максимуму сортувати сміття, навіть пляшки скручує, щоби вони менше місця займали. Але її ентузіазм майже не підтримують сусіди, відтак у сміттєвому баку все змішується одне з одним.

- Думаю, цю проблему вигадали згори. Тому будемо чекати, доки вони домовляться та робити те, що можемо у себе вдома.

Центр тримає марку

Центр міста львівська влада намагається тримати у чистоті. Наскільки це вдається. Ввечері або ранком навіть тут можна наткнутися на переповнені баки. У вітряну погоду туристам подекуди доводилося навіть ухилятися від літаючих пакетів-"майок".

Сьогодні нерідко тут можна побачити туристів, які фотографують сміття. Для декого це вже місцева пам’ятка, за якою друзі зможуть ідентифікувати місце знаходження.

Відповідне селфі, наприклад, зробив турист з міста Бровари Київської області Дмитро Карпій. На своїй сторінці у Фейсбуці він виклав зображення та написав "Вгадайте, де я". Більшість друзів безпомилково визначили місце.

Фото: Селфі Дмитра Карпія ( www.facebook.com/trydence)

- До "сміттєвої кризи" я був у Львові разів 10-12. Уперше у 2008 році, - пригадує чоловік. - З того часу місто втратило свій шарм, як на мене.

При цьому, Дмитро зауважує, що наразі сміття жодним чином не позначилося на його комфорті під час прогулянок містом. Але каже, що не бував тут під час сильної спеки.

- Смороду не відчував, навіть коли стояв поруч зі сміттям, — додає він.

Дмитро Карпій переконаний, що проблему з відходами варто вирішувати глобально - необхідно будувати сміттєпереробні заводи, як це роблять у Європі. У якості короткострокового вирішення проблеми він бачить використання вже існуючих полігонів.

- У деталі проблеми я не вникав, але складається враження, що тут політичної гри більше, ніж технічних завдань для вирішення. З чийого боку - не знаю. Але, попри ці негаразди, мушу зазначити, що у Львові значно побільшало туристів, - каже він.

У гості до Садового

На відміну від туриста Дмитра мешканець Франківського району Львова Василь Празький дивиться на ситуацію більш критично. Чоловік запевняє: положення дуже складне та порівнює купи сміття з автономними островами, які живуть своїм життям. Останній раз відходи біля його будинку на вул. Кульпарківській вивозили два тижні тому, але забрали не все.

- А на вулиці Боткіна, до прикладу, купи не вивозили вже півтора місяці. Розміри їх 10 на 25 метрів приблизно! - обурюється чоловік.

Таке положення справ завдає йому та родині чималого дискомфорту. Найбільше він хвилюється за свою маленьку доньку, з якою доводиться гуляти щодня повз невивезене сміття.

- Щоразу минаємо дві купи - неймовірний сморід, дзижчання мух і голуби, котрі злітають перед нами і трусять тим пилом на мою річну доньку. Коли злива, то все це розпливається по вулиці, вітер роздуває. І навіть раніше, коли машина усе забирала, то після купи залишалося жахливе мокре і нестерпно смердюче місце, - ділиться враженнями Василь.

Фото: Деякі переповнені смітники знаходяться поруч з парками, де гуляють люди (РБК-Україна)

Як і інші опитані мешканці міста, родина Празьких намагається по максимуму сортувати сміття вдома. Утім, руки опускаються, коли вони бачать, що викидати його окремо просто нема куди.

- Криза завершиться тоді, коли у львів’ян лопне терпіння і ми почнемо піднімати свої дупи, - переконаний мешканець Франківського району.

Наразі ж Василь каже, що чекає, доки люди, яким набридло жити у смітті, кинуть клич та підуть у гості до Садового.

- Візьме кожен по дві торбини зі сміттям і жбурне йому на подвір’я. Хай понюхає та отримає стільки ж естетичного задоволення, як усі ми! Можливо, цей сміттєвий колапс зможе нас навчити об'єднуватися. Тому вірю щиро, що все що, не відбувається - відбувається на краще. Життя цікаве і справедливе - буде весело! - вважає Василь.

Сміття, що об’єднує

На відміну від більшості львів’ян Михайло Катрук - мешканець Шевченківського району - вирішив приймати безпосередню участь у вирішення "сміттєвої кризи". Він організував частину громади міста та заохотив її до прибирання відходів на переповнених майданчиках та їх перепакування у міцніші пакети і сортування. Завдяки його зусиллям ,такі акції відбулися вже двічі: у Сихівському та Шевченківському районах. У планах - ще дві.

- Для того, щоби виникла така ідея, було кілька передумов. По-перше, я постійно чув про проблеми зі сміттям, по-друге, бачив, що коїться просто на виході з мого під’їзду. Але ключовим став третій момент, - ділиться Михайло. - Якось я побачив, як діти біля під’їзду бавляться серед сміття. Його було настільки багато, що воно вже заполонило не тільки сміттєві майданчики, а й дитячі. Малеча бавилися просто на вулиці, але вже і там літали пакети, тож вони серед них бігали. Це стало фінальною крапкою.

Активіст каже, що саме тоді він вирішив: поки що не так важливо з’ясовувати, хто винен у цій проблемі. Набагато важливіше - спробувати ситуацію хоча б мінімально вирішити можливими наявними способами.

Чоловік написав пост на Фейсбуці та закликав друзів підтримати його ініціативу і долучити до цього знайомих. Так громада зібралася на першу акцію - на Сихові. Михайло за власні кошти придбав пакети, рукавиці, лопати та інший необхідний інвентар. Зі своєї кишені він виклав близько тисячі гривень. Пізніше ще одна ініціативна група сформувалася й у Шевченківському районі.

altaltaltaltalt
 

- Я не бачу сенсу вдаватися до радикальних дій, як от перекривання доріг абощо. Це створює додаткові незручності іншим людям, які, в принципі, до сміттєвої проблеми не дуже причетні. Але, з іншого боку, я прекрасно розумію тих, хто так чинить. Інколи сморід та інфекція, яка поширюється від сміттєвих майданчиків, несуть пряму загрозу здоров’ю, - трохи вагаючись додає чоловік.

На переконання Михайла Катрука, для вирішення проблеми необхідно, перш за все, вивезти сміття, яке накопичилося. Далі треба братися до навчання людей сортувати відходи і створити для цього необхідні умови. Каже, що потрібно ставити контейнери з відповідними позначками у достатній кількості. Такі дії, впевнений активіст, займуть максимум півроку. А паралельно з цим необхідно братися до будівництва сміттєпереробного заводу.

Фото: Сміттєвий бак біля одного з гуртожитків Львова (РБК-Україна)

Що пропонують еко-активісти

Місцеві еко-активісти також вирішили не сидіти зі складеними руками. Львів’янка Ірина Миронова та її колеги долучилися до всесвітньої ініціативи "Zero Waste" та закликають зробити це якомога більше містян.

- У світі чимало людей змінили свої звички та тепер продукують буквально одну банку відходів на рік. Власне, на це і направлений проект "Zero Waste", - пояснює еко-активістка. - Ми не кажемо, що усі мають одразу радикально змінити свій спосіб життя. Це можна робити поступово, але варто почати вже сьогодні. Тим більше, що нікому не потрібно вдаватися до дорого вартісних рішень.

Ірина вказала основні принципи політики Zero Waste. Наприклад, органіка та небезпечні відходи не повинні йти на смітник, залишки відходів можна повторно використати або переробити, а до спалювання треба вдаватися, якщо інші методи не допомогли.

Аби залучити більше людей до ініціативи, активісти створили відповідну подію у Фейсбуці. Сенс полягає у тому, аби за 21 день зменшити продукування сміття до мінімуму шляхом повторного використання відходів, їх сортування, використання багаторазових речей у побуті. Кожен день той, хто зареєструвався на участь у проекті, отримує завдання, яке варто виконати та прозвітувати у Фейсбуці про виконання. За словами організаторів, до акції вже долучилися понад 250 осіб.

Фото: Завдання для учасників Zero Waste Lviv (РБК-Україна)

Професійний еколог міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Ольга Мелень-Забрамна також погоджується з тим, що кожен може зменшити продукуванні відходів і попередити ризики, які пов’язані з накопиченням сміття. Крім того, фахівець дає кілька порад, які допоможуть бодай на локальному рівні залишати менше сміття.

- У першу чергу, треба максимально сортувати відходи: органіка окремо, пластик — окремо, папір —  окремо і так далі. До прикладу, якщо ви живете у приватному секторі, то органічне сміття можна захоронювати. Також можна його компостувати. А мешканці багатоквартирних будинків можуть укласти певні договори з фермерами та віддавати відходи їм.

На думку Ольги Мелень Забрамної, Львів може вибратися зі сміттєвої кризи, але для цього необхідно, щоби мешканці і влада об’єднали зусилля.

altaltalt
 

Фото: У Личаківському, Залізничному районах сміття вивозять частіше, ніж в інших. Але деякі майданчики і на Сихові не переповнені (РБК-Україна)

Вони працюють та дезінфікують

Попри очевидні проблеми з вивезенням твердих побутових відходів, у Львові наразі не оголошують надзвичайного стану, хоча того і хотів мер. 21 червня місто відвідала в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. Вона заявила, що ґрунти дійсно забруднені через накопичені відходи - це підтвердили відповідні експертизи. Крім того, за її словами, деякі люди вже мають проблеми зі здоров’ям через це. Утім, поки що підстав для введення надзвичайного стану вона не бачить. Зрештою, більша частина міста наразі прибрана.

Аби зменшити ризики розповсюдження інфекцій, 23 травня усі комунальні підприємства Львова підписали угоди з перевізниками на дезінфекцію переповнених сміттєвих майданчиків хімічними засобами.

Фото: Личаківський район, вул. Погулянка. Працівниця комунальної служби прибирає смітник зранку (РБК-Україна)

У свою чергу, Андрій Садовий оголосив про впровадження системи сортування сміття у місті. Розділятимуть їх на чотири категорії:  органіка, змішані відходи, пластик і скло.

- Ми розробили спеціальні наліпки, які невдовзі повісимо на всі сміттєві баки. Таким чином ми промаркуємо їх за призначенням і люди будуть розуміти, куди і що викидати, - пояснює міський голова.

При цьому, він додає, що ті відходи, які назбиралися вже, ніхто сортувати не буде. Необхідно чекати, доки їх вивезуть. Також, за його словами, мерія продовжує співпрацювати з французькою фірмою Egis над розробкою проекту рекультивації Грибовицького полігону та будівництвом сміттєпереробного заводу.

 

On Top