Ліфт національного масштабу
Другого жовтня о 15.00 у Вищому адміністративному суді України (ВАСУ ) продовжиться розгляд касаційної скарги Київської міськдержадміністрації (КМДА ) і ТОВ «Інтер фінанс Україна» на рішення Київського апеляційного адмінсуду ( КААС). КААС своїм рішенням виключив з переліку т.зв. комунальних будівель, у ліфтах яких КМДА дозволив приватним компаніям розміщувати рекламу, багатоквартирний будинок на вул. Березняківській, 16. Якщо ВАСУ відхилить касацію КМДА та приватної компанії, а розраховувати на це є всі підстави, громадяни України, незалежно від місця проживання, отримають прецедент, що дозволяє захищати в судах свої законні права на співволодіння багатоквартирними будинками.
Коротка історія така. У листопада 2012 р. Надія Добрінова, мешканка багатоквартирного будинку (вул. Березняківська, 16), звернулася до Окружного адміністративного суду Києва (ОАС) з позовом, яким зажадала скасувати розпорядження КМДА №1464 від 17 серпня 2012 р. про проведення інвестиційного конкурсу з розміщення реклами в будинках комунальної власності столиці (включаючи ліфти). Добрінова висловила обурення тим, що ліфт в її будинку заліплений рекламою, що незрозуміло звідки взялась.
Проведення інвестконкурсу базувалося на рішенні Київради №284 від 2 листопада 2010 р. («Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» - прийнятого на заміну аналогічного рішення Київради №206 від 27 грудня 2001 р.). Будинок Дубрінової в числі ще 4 тис. будинків потрапив до списку, де, на думку КМДА і Київради =, можна розміщувати рекламу без дозволу на те мешканців цих багатоквартирних будинків.
ОАС відхилив позов Добринової. Але 20 березня 2013 р. КААС задовольнив частину вимог позивача, виключивши будинок на вул. Березняківській, 16, зі списку будинків, в яких дозволено розміщення реклами. Рішення КААС базувалося на тому, що брати за основу тільки рішення Київради про комунальні будинках помилково, оскільки, згідно з низкою базових норм законодавства, багатоквартирний будинок на вул. Березняківській, 16, належить власникам квартир цього будинку - на праві спільної загальної власності (відзначимо, це стосується всіх багатоквартирних будинків в Україні, - ред.).
Читайте також: Тетяна Монтян: "У Києві відібрати багатоквартирний будинок у приватного ЖЕКу можна тільки за допомогою охоронної фірми і АМКУ"
Крім того, КААС аргументував свою постанову рішенням Конституційного суду (КСУ) № 4-рп від 2 березня 2004 р., згідно з яким допоміжні приміщення у багатоквартирних будинках стають спільним майном мешканців багатоквартирного будинку одночасно з приватизацією громадянами квартир. Дане право власності засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру і не вимагає ніяких додаткових юридичних дій.
У зв'язку з цим, КААС визначив , що багатоквартирний будинок, в якому приватизована хоча б одна квартира, належить на праві спільної сумісної власності жителям цього будинку - включаючи всі технічні приміщення, технічне обладнання, внутрішньобудинкові комунікації та ін. КААС ухвалив, що рішення Київради № 284 від 2 листопада 2010 р. належить до підзаконних нормативно-правових актів, мало прийматися на основі та на виконання Конституції і законів, міжнародних договорів України і не повинно було їм суперечити. Чим КААС фактично визнав протиріччя рішення Київради чинній нормативній базі (тобто, його протизаконність, - ред.) .
КМДА і ТОВ «Інтер фінанс Україна » подали на постанову КААС касацію до ВАСУ. Перше засідання за касаційною скаргою відбулося 18 вересня.
Свою касацію представник КМДА та комерційної компанії базували знову-таки на рішенні Київради № 284 від 2 листопада 2010 р. і на результатах проведення інвестиційного конкурсу з розміщення реклами в багатоквартирних будинках. Окремо було зазначено , що ліфти не є «допоміжними приміщеннями».
«У відповідності з будівельними нормами, ліфт не є допоміжним приміщенням, а є інженерно-технічним обладнанням, у зв'язку з чим, на нього не поширюється рішення КСУ (яким , в тому числі , обгрунтував свою постанову КААС, - ред.)», - сказала колегії суддів ВАСУ представник КМДА Ірина Вєртузаєва.
Аадвокат позивача Тетяна Монтян парирувала цей довід ч.2. ст. 382 Цивільного кодексу України, згідно з якою все обладнання, яке обслуговує більше ніж одну квартиру, в тому, числі ліфти, є спільною власністю всіх власників квартир і приміщень будинку.
«Також, крім згаданого рішення КСУ від 2 березня 2004 р., є рішення КСУ № 14- п від 9 листопада 2011 р., згідно з яким, власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку (незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири та/або житлові приміщення), є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою», - підкреслила Монтян.
Читайте також: Тетяна Монтян: "Через протизаконного постанови Київради у столиці вкрадено 15,5 тис. об'єктів на більш, ніж 2,5 млрд дол."
Крім того, представник позивача нагадала, що, згідно зі ст. 358 і 369 Цивільного кодексу, для розпорядження спільним майном необхідна згода всіх власників квартир і приміщень будинку. А , у випадку з будинком на вул. Березняківська, 16, такої згоди з боку мешканців не було і немає.
«Ви або залишаєте в силі рішення апеляційного суду, або публічно визнаєте, що розпорядження КМДА та рішення Київради може суперечити рішенням Конституційного суду, Конституції , Цивільному кодексу та іншим документам» , - завершила свій виступ Тетяна Монтян, звертаючись до колегії суддів під головуванням Тетяни Стрілець.
Але судді оголосили перерву у засіданні до 15.00 2 жовтня.
«У разі позитивного рішення ВАСУ, люди зможуть подавати позови за нашого прецеденту. У разі негативного, ми звернемося до КСУ та Європейського суду з прав людини. Немає такого населеного пункту в країні, де місцева влада не займалася б протизаконними махінаціями стосовно власності громадян - їх багатоквартирних будинків» , - заявила після закінчення судового засідання Тетяна Монтян.
