Лідери Євросоюзу домовилися про підписання нової конституційної угоди
Лідерам 27 країн-членів Євросоюзу вдалося досягти домовленості за новою базовою угодою ЄС, яка повинна замінити європейську конституцію. Офіційне підписання Лісабонської угоди заплановане на 13 грудня ц.р., після чого документ повинен бути ратифікований національними парламентами 27 держав Євросоюзу, передає Associated Press. Нова угода містить положення про інституційну реформу в ЄС. Передбачається створення поста президента ЄС, який обиратиметься на 5 років і представлятиме європейський блок на міжнародних самітах. Також в угоді йдеться про скорочення кількості єврокомісарів і депутатів Європарламенту. Керівні інститути ЄС отримають більше влади у вирішенні загальних питань, таких як безпека, боротьба із зміною клімату і міграційні проблеми. Всі дипломатичні функції опиняться в руках верховного представника ЄС із зовнішної політики. У базову угоду була внесена також низка змін, на яких наполягали деякі представники ЄС. Так, Італія, незадоволена скороченням числа її депутатів в європарламенті на двох чоловік, добилася того, що вона матиме в законодавчому органі ЄС 73 парламентських місця, стільки ж, скільки і у Великобританії. Відень отримав право обмежувати число іноземних студентів, що навчаються в Австрії. Болгарія відстояла своє право на створення варіанту єдиної європейської валюти (євро) на кирилиці. А Польща добилася введення нової системи голосування в Раді Європи. Раніше Польща в особі свого прем'єр-міністра Ярослава Качиньського загрожувала використовувати право вето. А Німеччина до того, як Польща погодилася на компроміс, заявляла, що вважає за можливе ухвалити рішення про скликання конференції з обговорення нового базового договору ЄС без участі Польщі, яка зможе згодом "приєднатися до консенсусу". Дана заява викликала критику низки польських політиків, а віце-прем'єр Польщі Роман Гертих, відомий своїми різкими висловами на адресу Берліна, порівняв сучасну зовнішню політику Німеччини з її амбіціями епохи Другої світової війни.
