Лідери ЄС погодили програму допомоги Греції на 159 млрд євро
Лідери країн єврозони погодили нову програму допомоги Греції, яка перебуває на межі дефолту. За підсумками саміту, що завершився напередодні в Брюсселі, було прийнято рішення надати Афінам 159 млрд євро терміном на три роки - 109 млрд євро від Європейського союзу (ЄС) і Міжнародного валютного фонду (МВФ) і 50 млрд євро від приватного сектору, передає РБК.
При цьому термін надання Греції майбутніх кредитів буде збільшений з нинішніх 7,5 років до 15 років. В крайньому випадку, можливе продовження термінів до 30-річного періоду з 10-річним пільговим періодом. Процентна ставка для Афін становитиме всього 3,5% річних проти поточних 4,5-5,8%, сказано в комюніке за підсумками саміту.
Обговорили лідери країн зони євро і участь приватного сектору у новій програмі допомоги. Наголошується, що загальна вартість участі банків і страхових компаній в економіці Греції в 2011-2014 рр. складе 50 млрд євро. Всього ж за 10 років витрати приватного сектора складуть 106 млрд євро. Як зазначив президент Франції Ніколя Саркозі, слова якого наводить агентство Reuters, погоджені на саміті заходи скоротять сукупний держборг Греції приблизно на 24 процентних пункти. В даний час цей показник становить майже 150% від ВВП.
Як сказано в комюніке, банки і страховики зможуть на добровільній основі обміняти наявні у них на балансі держоблігації Греції на папери з більш тривалим періодом обігу і більше низькою процентною ставкою. Усвідомлюючи, що ці заходи можуть призвести до вибіркового дефолту Афін, лідери країн зони євро погодили низку заходів щодо запобігання банкрутству банківського сектору Греції: зокрема, ЄС зможе надавати банкам кредитні гарантії, щоб вони змогли отримати фінансову допомогу та пільгові кредити від Європейського центробанку.
Також влада зони євро вирішили розширити механізм дії Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Як наголошується в комюніке, фонд (обсяг якого становить 440 млрд євро) зможе у разі потреби викуповувати із вторинного ринку держоблігації європейських держав і надавати країнам єврозони кредитні лінії перед тим, як ці країни втратять можливість позичати на боргових ринках. Нові механізми роботи стабфонду повинні запобігти появі боргових проблем у великих економік зони євро, таких як Іспанія та Італія, банкрутство яких може привести до краху євро і розколу Євросоюзу.
Крім того, лідери зони євро пообіцяли незабаром надати "план Маршалла" для Греції, необхідний для повернення країни до економічного зростання. В даний час грецька економіка знаходиться в глибокій рецесії через заходи "жорсткої економії", нав'язаних їй ЄС і МВФ.
Нагадаємо, дефіцит бюджету Греції за підсумками 2010 р. склав 10,5%, а рівень держборгу збільшився з 127,1% від ВВП до 142,8% від ВВП. Показник дефіциту хоч і скоротився в порівнянні з 2009 р. майже на 5 процентних пунктів, все одно виявився значно вищим за прогнози Євросоюзу і цільових орієнтирів грецького уряду.
У 2010 р. Греція опинилася на порозі дефолту через нездатність платити за боргами уряду. Країни єврозони і МВФ виділили фінансову допомогу Афінам у розмірі 110 млрд євро. Натомість соціалістичний уряд Греції зобов'язався стало проводити на практиці програму істотного скорочення бюджетних витрат (так звані "заходи жорсткої економії"). Вона включала в себе заморозку пенсій, скорочення зарплат, підвищення пенсійного віку, скорочення персоналу державних установ.
