Леонід Кравчук про перемовини по Донбасу: Будемо йти на компроміси

Перший президент України Леонід Кравчук 30 липня очолив українську делегацію в Тристоронній контактній групі (ТКГ) в Мінську. На посту головного перемовника щодо врегулювання конфлікту на Донбасі він замінив другого президента Леоніда Кучму. Про перші кроки на новій посаді, "червоні лінії" та завдання від Володимира Зеленського – Леонід Кравчук розповів у першому інтерв'ю РБК-Україна після призначення.

– Якою ви бачите свою місію в ТКГ?

– Місія у нас у всіх одна – і в мене, й у вас, й у всіх, хто любить України й цю землю. Місія одна – закінчити війну і, щоб в Україні панував мир, щоб ми жили спокійно: без крові, без жахів, без втрат, без руйнувань. Така в мене місія залишається, щоб на Донбасі і в Україні був мир. Я буду робити для цього все, що зможу. Будемо йти на компроміси…

– Які компроміси ви маєте на увазі?

– Компроміси – як управляти ситуацією. Є речі, які компромісам не піддаються – це суверенітет, територіальна цілісність, незалежність, недоторканність кордонів. Це питання не обговорюється. Тому, що ці питання визначені заздалегідь принципами міжнародного права.

– Щодо статусу Донбасу будете йти на компроміси?

– Є статус Донбасу, а є статус управління територією Донбасу, статус місцевого самоуправління, є політичний статус Донбасу. Я буду виступати за те, щоб від загальних слів переходити до конкретних дій. Щоб це було управління, яке принесе користь людям, які там живуть, і люди відчують, що вони є господарями своєї землі.

Тому що політична незалежність України існує 30 років, але ви ж спостерігаєте, що не у всьому, і не скрізь ми добилися політичних успіхів в тому, що маємо політичну незалежність. Тому, треба конкретні кроки. Я буду виступати за те, щоб були задіяні конкретні кроки.

– Які конкретні задачі перед вами поставив пан Зеленський?

– Такі, які він ставить всім.

– Це які?

– Зеленський ставить задачу: перше – не ставити перед собою нездійснених завдань, вирішити одне питання і поступово... Починаємо з припинення вогню, потім говоримо про способи місцевого самоуправління, про вибори, а потім – крок за кроком йдемо далі.

Він абсолютно реально оцінює ситуацію. Він знає, що є питання, що 6 років війни на Донбасі зайшли так глибоко в душу і серце людей, які там живуть, що вирішити одночасно таке питання – неможливо. І друге – він абсолютно розуміє, що кого би не поставили у Мінський формат – якщо не буде в Україні злагоди, якщо не буде в Україні єдності всіх політичних сил, якщо кожен буде жити… а не разом всі, звичайно, буде вирішувати складно, будь-які питання.

Тому, ми маємо вирішувати питання політичні, загальнонаціональні, стратегічні, правові і вирішувати питання економічні. Разом усі. І Мінський формат, мінські домовленості будуть відігравати важливу роль, але не треба думати, що мінський формат все може вирішити самостійно.

– Перемир’я, про яке Леонід Кучма встиг домовитися в ТКГ, росіяни порушили фактично через 20 хвилин. Ви про це скажете росіянам?

– Звичайно, треба про це говорити. Я хочу сказати вам дуже важливу річ: вперше в житті три дні, четвертий день вже сьогодні, після оголошення тиші жодний з нашого боку, і, сподіваюсь, з того боку, – не загинув і не був поранений. Я думаю, що це дуже важливий та переконливий аргумент, що зрушення певні розпочалися.

Якщо питання в тому, щоби припинити вогонь, то це не дуже просто. Бо на тому боці є багато людей, які прийшли не просто воювати, а прийшли заробити гроші. Там є багато людей, які прийшли не з добрими намірами і не з доброю духовністю, і управляти ними... Багато хто думає, наче Путін сказав і вони зразу "слушаюсь!" і припинили стріляти.

Це – питання складне. Давайте ми навчимося терпінню. Головне, щоби ми були на боці ініціативи, щоби ми постійно вносили ініціативи, щоби ми постійно вносили пропозиції, щоби ми їх аргументували, були здатні до перемовин, компромісів, пропозицій та поступок. Тільки завжди говорили, що поступка має бути двостороння. Якщо це тільки з одного боку, то таких перемовин не повинно бути, вони не дають користі.

– Коли може відбутися очна зустріч ТКГ?

– В понеділок ми зустрінемося групою, вірніше, делегацією українською. Поспілкуємося, визначимо наші кроки. А коли зустріч Тристоронньої групи – залежить тільки від України. Поки, що такої відповіді немає.

– Кучма наостанок давав вам поради?

– Я ще з Кучмою не спілкувався. Я йому зателефоную і попрошу його, щоби він висловився з цих позицій. Тому, що я ціную роботу тих, хто щось добре зробив на своїй посаді, треба навчитись і цінувати.

– Ви отримували реакцію на ваше призначення від росіян?

– На мене виходили тільки журналісти. Якихось політичних діячів або громадських діячів, або тих, хто формує думку, вірніше, з тих, хто управляє ситуацією, – ніхто не виходив.

– Ви будете запрошувати в перемовини нових учасників чи робити кадрові пропозиції?

– В понеділок ми зустрінемося, порадимося. Я хочу, щоби це не була думка тільки моя. Я виходжу з того, що група, яка зараз працює, яку очолював Леонід Кучма, зробила в складних умовах важливі кроки і ми починаємо життя не з "чистого листка", починаємо з певних плюсів, але були й мінуси.

Ми порадимося з усіма. Якщо щось треба, то ми звернемося до керівництва України, дамо аргументи і, можливо, будуть якісь зміни. Я не виключаю, але прямо зараз ми такого завдання не ставимо.

– Ви багато коментували "червоні лінії", які суспільство та опозиція окреслили в цьому питанні для чинної влади. Що це тепер для вас? Які для вас є червоні лінії?

– "Червона лінія", коли той, хто критикує Зеленського, фактично, критикує ситуацію. Коли той, хто заважає працювати владі і не має ніяких гальм – він виступає тоді проти України. Не можна сьогодні, не об’єднавшись, боротись за Україну, коли з першого слова відразу: це не так, те не так.

В моєму житті таких людей було дуже багато. Наступного року буде 65 років як я знаходжусь у владі. Я бачив все і всіх. Ті, які навіть були моїми приятелями, вони пропонували такі речі, коли не мали посади, що людину хоч в образ перетворюй. А коли їм давали владу – вони показували через п’ять днів, що вони не здатні забити цвяха і збудувати собачу будку.

Тому, треба дивитись на речі – не на слова, а на те, що було зроблено. Якщо людина вчора допустила безліч помилок: і корупція, і бідність, і війна, яку обіцяли закінчити за два тижні, а вже п’ять років. Сьогодні ще крісла не охололи від їх постатей – вони вже вчать, як треба жити, що у них все було добре. Я таким людям не вірю і думаю, що ніхто не вірить, просто не кожен хоче і не кожен може це сказати.

– Ви згадуєте про резонансні вислови політиків. Але що із "червоними лініями"?

– Давайте будемо реалістами. От прийшов президент Зеленський. Він прийняв мирну, спокійну Україну? Без війни? Без корупції широкомасштабної і таке інше? Прийшов Зеленський і почалась війна чи як? Він прийшов тоді, коли до нього руйнували все, що могли, і думали одночасно про свою кишеню.

Тому, я закликаю всіх, якщо ми хочемо добра Україні – я не закликаю прощати все і не звертати увагу на недоліки Зеленського, - "червона лінія" тоді, коли це загрожує Україні. "Червона лінія" забувається, коли журналіст десь має замовлення або в нього своєрідна думка і він замість того, щоби формувати об’єднання, він формує роз’єднання.

Тому для мене це неприйнятні речі. Я в даному разі підтримую не конкретних осіб, а тих, хто дбає про українську землю і хочу, щоби вона розквітала, а не була зруйнована. От і все. Це вся філософія. Просто треба навчитись думати.