Л.Парцхаладзе: "В центрі житимуть тільки багаті, а бідні - далеко на околицях. Це закон економіки".

Бізнесмен Лев Парцхаладзе про те, чому він не купив футбольний клуб "Арсенал", про відношення до нової київської влади, а також про те, що його цікавить в нерухомості останнім часом і яким він бачить вирішення житлової проблеми малозабезпечених громадян. РБК-Україна: Лев Ревазовіч, перш за все питання: так Ви футбольний клуб "Арсенал" купуєте? Л.Парцхаладзе: "Арсенал" не купую. Оскільки я вважаю, що в спорті потрібно бути більше меценатом. А з меценатських програм я вважаю пріоритетом допомогу студентам, допомогу дітям. У нас є програма допомоги дитячим будинкам. РБК-Україна: Звідки ж тоді узялася інформація, що Парцхаладзе хоче купити "Арсенал"? Причому це була топова новина декілька днів поспіль. Л.Парцхаладзе: Чутки. Хтось запустив "качку". Причому вона виросла до таких розмірів, що мені вже з Грузії дзвонили і питали: чи правда я хочу купити "Челсі"? Вони ж не знають, що у нас є "Арсенал", переплутали з лондонським "Арсеналом" - і слух пішов. Ні сьогодні, ні завтра я "Арсенал" не купую. РБК-Україна: Ось Ви говорите, що футбольний клуб не цікаво купувати з комерційної точки зору. А ось ваші сусіди - "Динамо" Київ. Їх би купили? Л.Парцхаладзе: Як бізнес не купив би. Тому що профіль нашого бізнесу інший. А в будь-якому бізнесі потрібно мати досвід і знання. А як меценатський проект - то ми вважаємо, що це не так ефективно, оскільки ми можемо бути ефективнішими в масі інших речей. РБК-Україна: Ви говорите, Ваш основний бізнес - інвестиції в будівництво. Судячи по побажаннях міської влади і, зокрема, мера Леоніда Черновецького, Ви тепер повинні будете будувати більше як мінімум на 12%, які власті хочуть віддавати в якості житла для малозабезпечених. Це так? Л.Парцхаладзе: Ми робитимемо так, як вимагає закон. Але ми вважаємо, що передчасно підвищувати ставки. Це дуже тонке питання. Раніше, коли я був депутатом, ми обговорювали, що необхідно в першу чергу і як розумніше це зробити. А саме - диверсифікувати. Скажімо, будувати таке житло на околицях, де це було б значно дешевше, а значить - такого житла могло б бути більше. Відповідно, не робити все під одну гребінку. Ідеальною ж є ситуація, коли всі проекти робити на конкурсній основі, а в умови конкурсу закладати десь 10, десь 20, десь 5 відсотків, а може десь на інфраструктуру більше грошей. А не просто 12%. Така спрощена формула відрахування на житло... РБК-Україна: Це відрахування на житлі або площі? Л.Парцхаладзе: Це площі, які ти можеш викупити за існуючими розцінками будівництва. РБК-Україна: А чи не приведе пропонована Вами схема до того, що місто буде чітко сегментовано: у центрі житимуть тільки багаті, а малозабезпечені - далеко-далеко на околицях? Де житло, скажімо так, гірше. Л.Парцхаладзе: Скажу так: до цього все йде. Але не через те, що будують спеціально так. Це закон економіки. Люди купують житло простіше, тому що можуть саме таке собі дозволити. А ті, хто багатший, викупляють у тих, хто за його вартість хоче купити, скажімо, дві квартири. РБК-Україна: Якщо говорити про дії міської влади - саме по 12% віддавати до фонду житла для малозабезпечених - зрозуміло, це гостра проблема. Але чи виправданий сам метод "потрібно, хоч кров з носу"? Л.Парцхаладзе: Це вплине на зростання цін. Мені сама ініціатива подобається в тому плані, що піклуються про малозабезпечених. Але мені здається, вона малоефективна. Тому, що сьогодні черговиків більше 150 тис. І навіть мінімально для кожного по 70 квадратних метрів житла - це виходять мільйони квадратних метрів. Навіть у найближчі 10 років, навіть підвищуючи ставки, покриття цих потреб неможливе. Я бачу декілька шляхів, як це можна вирішувати. Необхідно, щоб ріс добробут населення. Потрібно давати можливість людям брати кредити. Простимулювати, щоб зарплати виплачувалися чесно, не в конвертах. Можливо, для тих же черговиків зробити інші умови по кредитах: термін на 30 років, ставку, можливо, нижче - 5-6%. З квартирами ситуація виглядає рівно так само, як і з внесками. Всі говорять: зробимо, виплатимо. Але у результаті цього зроблено не буде. Потрібно одного разу набратися сміливості і признатися, що це нездійсненна місія. (Бере калькулятор в руки - прим. авт.). 10000000 квадратних метрів необхідно. У нас в рік будується мільйон з гаком квадратних метрів. Тобто це 8 років потрібно буде будувати виключно безкоштовне житло. Це не реально. РБК-Україна: Якщо порахувати в зрозуміліших одиницях - скільки це житлових масивів потрібно побудувати? Харківських або Троєщин? Л.Парцхаладзе: Не можу зараз точно сказати, але, напевно, десь ще одна Троєщина. РБК-Україна: До речі, згадуючи про міську владу, зокрема, про мера - Леоніда Черновецького. Як він Вам на цій посаді? Л.Парцхаладзе: Ми спостерігаємо. Ми в очікуванні. Час покаже. РБК-Україна: А як він себе повинен був проявити? Л.Парцхаладзе: Повинен проводити прогресивні реформи: просунуті, сучасні. Те, що очікувалося. І чого не було при старому мерові. Ось Омельченко був трудоголіком, але з радянськими поглядами. Тому покладаємо надії саме на прогресивні погляди. Адже узяв нову команду, молоду. Це безумовний плюс, але одночасно і мінус. Я б стару команду утримував, тому що це професіонали своєї справи. І я боюся, щоб не відбулося так само, як тоді, коли помаранчеві прийшли у владу. РБК-Україна: А Вам не здається, що мають рацію ті, хто говорить: замість Черновецького працюють всі ті, кого Ви назвали молодою командою? Л.Парцхаладзе: Замість Черновецького? Ні, думаю, що разом з Черновецьким. РБК-Україна: Як Ви думаєте, Омельченко може повернутися на якусь посаду, оскільки він заявив про те, що прийде, наведе лад і стежитиме за діями Черновецького. Л.Парцхаладзе: Ні, я думаю, що Омельченко, хоч і займає активну позицію, на посаду голови адміністрації його не призначать. Його використовують, щоб поставити противагу Черновецькому - тут я не виключаю варіант, що змінять закон "Про столицю". Це ослабить позиції мера. І якщо такою фігурою буде Омельченко, то це буде не конструктивно. Це буде війна, війна непримиренна. Але завжди краще якийсь курс (хай з невеликими відхиленнями і не ідеально правильний), чим протидія. Тому, що з'являються свої, але зрозумілі правила, по яких можна жити і працювати. РБК-Україна: Подивиться, ситуація складається достатньо цікаво, оскільки якщо Черновецький раптом відмовиться від посади міського голови на користь народного депутата, то у нас знову намічаються вибори мера. Ви на кого робили б ставку? Л.Парцхаладзе: Я займатимуся бізнесом. РБК-Україна: Зараз Ви займаєтеся бізнесом і Вам ніхто не заважає? Л.Парцхаладзе: Зараз вже ні. Але можна пригадати часи навіть не радянські, а років 8-10 тому. Приходили бандити. Приходили дрібні податківці, починали прискіпуватися, щоб щось дістати. Але той час вже пройшов. Ось після виборів все дуже сильно змінилося. Мені здається, що українська держава стала більш незалежною внутрішньо. З'явилася четверта сила, яка впливає, - вільна преса. Сам менталітет людей навіть помінявся. РБК-Україна: Скажіть, а як ці речі між собою зв'язані - велика свобода суспільства і ваш вихід на IPO? Йдеться про прозорість ведення бізнесу. Л.Парцхаладзе: По-перше, IPO - це найефективніший метод залучення капіталу. РБК-Україна: Але ж можна виходити не на лондонську біржу, а тут, в Києві. Наприклад, по схемі "Алло, Гроші є? Давай сюди!" Л.Парцхаладзе: Але ж це такий примітивний метод співпраці. А то, що ми зробили, вимагає дотримання чітких юридичних і фінансових стандартів. Це складно. Багато грошей, і засобів, і сил. Але тепер нам набагато простіше працювати, можна привертати інвестиції і розвиватися динамічно. РБК-Україна: Було б простіше вийти на ПФТС. Л.Парцхаладзе: Ми відразу поставили високу планку. РБК-Україна: Справа престижу? Л.Парцхаладзе: І престижу, і комерційного успіху. Якби ми розмістилися на вітчизняному майданчику, не факт, що акції б купили ті організації і ті компанії, на які ми орієнтувалися. А зараз найкрупніші світові фінансові установи є акціонерами нашої організації. РБК-Україна: Хто саме? Л.Парцхаладзе: Це близько 70 компаній. Серед них - Morgan Stanley, Fidelity, East Capital, багато інших інвестиційних компаній. Список постійно міняється за підсумками торгів акціями. РБК-Україна: Чому ж вашому прикладу не послідкували інші компанії, ви говорите - країна помінялася. Але ж не поспішають всі на лондонську біржу. Інвестиції приходять до України украй поволі, а сам український капітал не поспішає до Європи і світу. Л.Парцхаладзе: Розумієте, тут достатні багато чинників. Це залежить і від самих українських компаній. Від законів. Від рівня освіти. Інвесторів приходить достатньо багато, але вони купити нічого не можуть. Припустимо, вони купують компанію, а це означає, що їм доведеться її "вичищати" відповідно до європейських законів. І компанії потрібно декілька років, щоб правильно структурувати юридичну схему. РБК-Україна: Тобто український бізнес працює за іншими схемами, хаотичними або неправильно побудованими? Л.Парцхаладзе: На жаль, 90% працюють саме так. І це є основною проблемою входження України в світову економіку. Потрібно вводити стандарти. Стандарти якісні, щоб завтра ти був конкурентноздатний. РБК-Україна: А Ви як цього досягли? Це ж величезні витрати. Л.Парцхаладзе: Я ж і говорю, що так, було важко зробити такий крок, але він необхідний. На цьому багато хто економить. Але це невиправдана економія. РБК-Україна: Так, але ж бізнесмени в своїй більшості говорять, що якщо вести бізнес прозоро, то це його просто руйнує. Якщо виплачувати всі податки і робити, скажімо, виплату заробітної плати абсолютно прозорими, то завтра підприємство зупиниться. Л.Парцхаладзе: У нас працює більше 150 людей. Один річний обсяг прибуткового податку на зарплату наших співробітників складає біля півмільйона доларів. Люди отримують гроші на картку. Хочете готівку - є банкомат. Хочете узяти кредит - немає проблем, тому що ви показуєте свої реальні доходи. РБК-Україна: Вас хіба не бентежить відсоток нарахувань на фонд заробітної плати? Л.Парцхаладзе: Так, нарахування достатньо високі. РБК-Україна: Ну а які податки були б прийнятні? Л.Парцхаладзе: Скажімо так, в країнах, що розвиваються, якщо загальна сума оподаткування перевищує 35%, велика частина підприємств йде в тінь. Є безліч податків, які не стимулюють реінвестування. Є взагалі такі речі, які залишилися від Радянського Союзу. РБК-Україна: Ви здебільшого міркуєте як бізнесмен. Але інтереси бізнесу, як правило, хтось лобіює на різних рівнях - і у місцевій, і у центральній владі. Хто лобіює Ваші інтереси? Л.Парцхаладзе: Не ходжу в адміністрації і не лобіюю ніяких питань. РБК-Україна: А Ви знаєте приклади, що хтось ходить до Адміністрації? Л.Парцхаладзе: Ви знаєте, це культура поведінки. Хтось вирішує так питання, хтось все-таки прагне робити все максимально згідно із законом. РБК-Україна: Все-ж ми говоримо про лобізм в позитивному розумінні. На яку з політичних сил ви спираєтеся? Або це абсолютно весь спектр? Л.Парцхаладзе: Ми з політичними силами не працюємо. Ми не робимо таких ставок, щоб лобіювати свої інтереси. Тим більше, досі малозрозумілі платформи, на яких базуються переможці парламентських виборів. Вони поки що займаються з'ясуванням відносин усередині себе. Тому і шукати собі партнерів в парламенті складно. РБК-Україна: Але вам все одно потрібно буде визначатися, з ким співробітничати. Скажімо, з профільним комітетом. Л.Парцхаладзе: У нас жодна політична сила не викликає відторгнення. Ми готові працювати зі всіма. Ми не дивитимемося на партійну приналежність. Ми орієнтуватимемося на те, наскільки зацікавлять партнерів наші ідеї. РБК-Україна: Що Вас може насторожити у відносинах з політиками? Л.Парцхаладзе: Коли люди займатимуться популізмом, будуть давати нездійсненні обіцянки. В цілому, я думаю, повернення до колишнього не буде. Навряд чи хтось займатиметься політичним або економічним шантажем або диктатом. РБК-Україна: Найкрупніша політична сила в парламенті "Партія регіонів". Один з помітних лідерів і найкрупніший бізнесмен - Рінат Ахметов. Вам доведеться з ним, скажімо, спілкуватися. Як Ви відноситеся до такої перспективи? Л.Парцхаладзе: Ви знаєте, я думаю, що для нього гроші вже не найголовніша мета. В Україні в бізнесі він вже зайняв найвищу точку. І мені здається, що у нього інші цілі і амбіції: він хоче, щоб Україна стала на планку вище. РБК-Україна: Ви з ним знайомі особисто? Л.Парцхаладзе: Ні. Насправді, якщо повертатися до теми лобізму, ми робимо ставку на Українську будівельну асоціацію. Там у минулому були невірні рішення, які заводили в конфліктне поле. Це не конструктивно. На сьогодні Асоціація переросла в орган, який пропонує якісь конкретні рішення. Вже є близько 15 законопроектів, і ми хочемо брати активну участь в роботі над іншими. Ми привертаємо кращих фахівців, які допомагають писати закони. І, звичайно, співробітничаємо на всіх рівнях і в парламенті, і в Кабінеті Міністрів, і з місцевою владою. РБК-Україна: А скільки Ви на виборах витратили? Л.Парцхаладзе: Точно не пам'ятаю (сміється - прим. авт.). Близько 10 мільйонів гривень. РБК-Україна: Це багато, Ви вважаєте? По суті, кожен киянин не отримав і по долару. Л.Парцхаладзе: Але були інші. Це була велика реінвестиція все ж таки. РБК-Україна: Ніяким іншим бізнесом, окрім як інвестиціями в будівництво, не збираєтеся займатися? Л.Парцхаладзе: Це основний профільний бізнес. Ми зараз активно пішли в регіони. Хочемо зробити мережу торгових центрів по Україні, також мережу логістичних цетрів. Будувати в містах готелі, офіси, житло. Зараз активно купуємо проекти будівництва, а також співробітничаємо з місцевими девелоперамі в містах. РБК-Україна: Не збираєтеся інвестувати в хмарочоси Бабушкіна на Лівому березі? Л.Парцхаладзе: Поки ні. Хоча ми з ним працювали за декількома проектами. Зокрема, по "Капітолію". А так, в нерухомості нас цікавить все. Бесіду вів Роман Скрипін.