Курс іранського ріала до долара США впав за день на 15%
Під впливом посилення санкцій з боку США та інших західних країн стосовно Ірану, у понеділок, 2 січня, курс ріала до долара США за один день впав приблизно на 15%, повідомляє "Сіньхуа".
Згідно з даними тегеранського сайту валютної торгівлі Mesghal, в понеділок в обмінних пунктах курс ріала до долара США становив 17,8 тис. до 1, що на 14,8% нижче в порівнянні з попереднім торговельним днем.
Між тим згідно з даними сайту Центрального банку Ірану, офіційний курс ріала до долара порівняно з початком минулого року майже не змінився, залишившись на рівні 11,18 тис. до 1. У зв'язку з тим, що Захід вводить санкції проти державних банків Ірану, іранці ведуть торгівлю валютою зазвичай через обмінні пункти, які є законними приватними фінансовими структурами.
Різке падіння курсу ріала пояснюється тим, що 31 грудня 2011 р. Президент США Барак Обама підписав законопроект про оборонний бюджет, в якому передбачається введення додаткових санкцій відносно Ірану, які спрямовані проти закордонних фінансових структур, що мають комерційні контакти з Центральним банком Ірану.
Згідно з новою нормою, іноземним компаніям тепер доведеться вибирати - або мати справу з іранськими нафтовими, фінансовими компаніями, Центробанком, або співпрацювати з відповідними американськими інститутами. Проти центральних банків країн, які не припинять співпрацю з іранським Центробанком, США також можуть ввести санкції.
Це викликало побоювання щодо того, що фінансова і енергетична галузі Ірану можуть серйозно постраждати від односторонніх санкцій Заходу, тому люди почали скуповувати долари, що призвело до падіння курсу ріала.
На початку 2011 р. на ринку Ірану курс ріала до долара становив 11 тис. до 1, протягом року цей показник впав більш ніж на 60%.
Нагадаємо, 21 листопада 2011 р. США, Великобританія і Канада оголосила про введення відносно Ірану односторонніх санкцій, спрямованих проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції запропонувала ввести нові "безпрецедентні" санкції, у тому числі заморозити активи Центрального банку Ірану, а також припинити закупівлю іранської нафти.
Причиною нових санкцій стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині. США, Ізраїль і низка країн Заходу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить мирний характер.
Потім лідери 27 країн ЄС досягли угоди про введення в січні 2012 р. нових санкцій проти Ірану. "Ми доручили главам МЗС завершити роботу над санкціями вже в наступному місяці", - заявив голова Європейської ради Херман ван Ромпей після закінчення дводенного саміту ЄС в Брюсселі. Серед інших заходів Євросоюз планує ввести заборону на імпорт іранської нафти. Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансово обмежить Тегеран в ядерних розробках.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадало на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Ростам Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти має виключно політичний характер, і тільки зашкодить глобальному ринку.
Обстановка загострилася 27 грудня 2011 р., коли перший віце-президент Ірану Мохаммад Реза Рахімі повідомив, що ВМС країни заблокують прохід танкерів через Ормузську протоку, якщо Захід введе санкції стосовно нафтової галузі Ірану. Вслід за цим в район навчань іранських ВМФ поблизу Ормузської протоки увійшла американська ударна група бойових кораблів.
Транспортування більшої частини нафти, що експортується з Саудівської Аравії, Ірану, Об'єднаних Арабських Еміратів, Кувейту і Іраку, а також майже всього зрідженого природного газу (ЗПГ) з Катару (найбільшого експортера СПГ) здійснюється через Ормузську протоку, що з'єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході. На нього припадає 33% глобального експорту нафти і 40% глобального експорту нафтопродуктів по морю.
Нагадаємо, 31 грудня повідомлялося, що Іран готовий відновити зі світовими державами переговори з питання про свою ядерну програму у форматі 5+1.
