Куди піде прибуток аеропорту "Бориспіль"

В уряді мають намір зробити з "Борисполя" міжнародний вузловий аеропорт (Фото: facebook.com-airportboryspil) В уряді мають намір зробити з "Борисполя" міжнародний вузловий аеропорт (Фото: facebook.com-airportboryspil)

До 2045 року пасажиропотік у "Борисполі" може збільшитися у п'ять разів – до 54 млн чоловік.

Кабінет міністрів дозволив "Міжнародному аеропорту" Бориспіль" збільшити інвестиції в інфраструктуру. Для цього в найближчі три роки авіавузол зможе більше половини чистого прибутку - 60%, направляти не в державний бюджет, а на свій розвиток. При цьому аэропорту доведеться витрачати мінімум 35% на капітальні інвестиції та виконання своїх міжнародних зобов'язань.

Уряд оцінює потреби підприємства в інвестиціях на найближчі п'ять років як мінімум у 10 млрд гривень. Ці гроші дозволять підвищити його конкурентоспроможність у порівнянні з іншими регіональними авіахабами. Детальніше про те, як "Бориспіль" буде витрачати гроші - в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів знизив аеропорту "Бориспіль" норму відрахування чистого прибутку до держбюджету з 75% до 40%. Ця преференція буде діяти до кінця 2020 року. Скористатися пільгою "Бориспіль" зможе лише за умови, якщо 35% прибутку підприємство витратить на капітальні інвестиції та виконання міжнародних зобов'язань, випливає з постанови Кабміну, прийнятої минулого тижня. Кожен рік аеропорт буде проходити державний фінансовий аудит на предмет цільового використання коштів, зазначено у документі.

"Бориспільський вузол"

В уряді розраховують, що із збільшенням фінансування на базі "Борисполя" вдасться побудувати міжнародний вузловий аеропорт – хаб. З пояснювальної записки до постанови випливає, що, за попередніми розрахунками, для подальшого успішного розвитку аеропорту протягом найближчих п'яти років необхідно інвестувати в його інфраструктурні проекти, більшість з яких вже розпочато, понад 10 млрд гривень.

Тиждень тому Кабінет міністрів також затвердив фінансовий план "Борисполя" на 2018 рік з чистим доходом 3,9 млрд гривень, що на 1,57% більше, ніж у минулому році. При цьому чистий прибуток зменшиться на 19,8% - до 1,7 млрд гривень. "Це пов'язано зі зниженням ставки аеропортових зборів з 17 до 13 доларів США в червні минулого року, - пояснив РБК-Україна генеральний директор "Борисполя" Павло Рябікін. - Незважаючи на планове зниження доходів "Борисполя", завдяки новій системі знижок, націленої на нарощування пасажирообороту, ринок авіаперевезень отримає серйозний імпульс до нарощування обсягів пасажирських перевезень".

За словами Рябікіна, у 2018 році на інфраструктурний розвиток аеропорту передбачено понад 2,6 млрд гривень. "Так, до середини літа очікуємо завершення будівництва першої черги паркінгу на 1000 паркомісць. На це передбачено 166,7 мільйонів гривень без ПДВ. До паркінгу ми здамо багажне відділення для внутрішніх рейсів, а потім з червня по серпень - нові виходи на посадку - bus gates. До початку липня очікуємо завершення розширення трансферної зони, - пояснив РБК-Україна Рябікін. - Ще один об'єкт – це під'їзна дорога до терміналу. Роботи вже йдуть, вони триватимуть до кінця травня. У 2018-му також заплановані роботи з розширення перону біля терміналу D. Витрати на першу чергу будівництва у 2018 році - 500 мільйонів гривень". Крім того, за словами гендиректора аеропорту, також передбачені і капітальні інвестиції на викуп земельних ділянок авіакомпанії "Авіалінії України", які потрібні аеропорту для подальшого розвитку інфраструктури.

Ці проекти вкрай необхідні "Борисполю", вважають опитані експерти. Аеропорт вчасно зрозумів свою основну мету - бути хабом, а не кінцевим пунктом, як міркувала попередня влада у 2010-12 роках, говорить колишній директор науково-дослідного інституту цивільної авіації "Украеропроект" Кирило Новіков.

"Для хаба-аеропорту не вистачає буквально всього. Будівництво трансферної зони відправить у минуле величезні незручності пасажирам, оскільки зараз це призводить до необхідності проведення подвійного контролю. Новий паркінг дозволить стати ближче до терміналу D, і, сподіваюся, стане дешевше паркувати автомобілі, - говорить Новіков. - А нові багажні потужності зменшать час очікування і полегшать життя аеропорту у зв'язку з частими піковими навантаженнями".

Що ж стосується викупу земельних ділянок, то, за словами експерта, це нормальна практика. В аеропорті занадто нагромаджена і неефективна система перонів між двома наявними смугами, пояснив РБК-Україна Кирило Новіков. "Її (систему, - ред.) потрібно видозмінювати. А для цього необхідний викуп, і чим швидше це зробити, тим швидше аеропорт підготується до реконструкції старої злітно-посадкової смуги", - додав співрозмовник.

Розширення перону дозволить вирішити проблему з браком місць для літаків біля терміналу D. "Вже зараз літаки паркують на дальніх стоянках, що уповільнює час наземного обслуговування. Є вузьке місце і у термінальної інфраструктури - якщо авіакомпанія МАУ, для якої "Бориспіль" є базовим аеропортом, продовжить розширення флоту, то вже незабаром може бути недостатньо виходів на посадку у години пік ранкових і вечірніх розлетів, - говорить експерт авіаринку Андрій Ярмак. - Якщо не розширити галерею терміналу D і перон, то при збільшенні пасажиропотоку можуть виникати затримки рейсів і створюватися дискомфорт у використанні терміналів для пасажирів".

В МАУ плани аеропорту з розвитку інфраструктури підтримують, підтвердила директор з комунікацій, прес-секретар компанії Євгенія Сацька. По-перше, за її словами, з реалізацією цих планів може зрости пропускна здатність аеропорту, а, по-друге, посилиться конкурентна позиція "Борисполя" по відношенню до інших вузлових аеропортів. "Реалізація цих планів дуже важлива для МАУ, як базового перевізника, який будує розгалужену мережу маршрутів, формує стикувальні "хвилі" у "Борисполі" для залучення трансферних пасажиропотоків з метою подальшого розвитку транзитного потенціалу України", - пояснила Сацька.

Ставка на комфорт

Директор Центру транспортних стратегій (ЦТС) Сергій Вовк назвав плани "Борисполя" "проектами вчорашнього дня". "Їх необхідно було реалізовувати значно раніше, оскільки всі вони є важливими ланками для забезпечення нормальної якості обслуговування пасажирів. При нинішньому рівні зростання пасажиропотоку в Україні - понад 20%, важливо забезпечити не тільки динаміку, але і комфорт для пасажирів", - переконаний Вовк.

Крім того, на його думку, важливо також і те, що ці проекти безпосередньо не пов'язані з авіаційною діяльністю. Відповідно, за словами директора ЦТС, "Бориспіль" зможе збільшити частку в доходах від неавіаційної діяльності, яка має великий потенціал для росту. "У цьому напрямку "Борисполю" необхідно працювати над залученням приватних інвесторів в рамках державно-приватного партнерства з розвитку проектів, що не належать до публічної (стратегічної) інфраструктури, наприклад, у сфері харчування чи автобусних перевезень пасажирів в аеропорт. Тим більше що цьому буде сприяти закон "Про концесії", який був прийнятий нещодавно у першому читанні і, сподіваюся, врахує побажання бізнесу перед фінальним голосуванням в Раді", - зазначив Сергій Вовк.

Однак експерт обережно ставиться до планів аеропорту щодо викупу землі у "Авіаліній України". "Викуп землі - завжди малопрозора сфера. Ось тут важливо, щоб "Бориспіль" здійснив його прозоро, надав інформацію про те, за якими цінами земля була викуплена, і що він буде робити з нею надалі", - зазначив він.

На цьому список об`єктів для інвестування не закінчується. Як випливає з пояснювальної записки до фінплану на 2018 рік, у поточному році аеропорт планує направити 534 млн гривень на добудову термінального комплексу "Залу офіційних делегацій" і 73,5 млн гривень - у будівництво насосно-фільтраційної станції.

На думку експерта авіаринку Сергія Хижняка, добудова термінального комплексу "Залу офіційних делегацій", який знаходиться на в'їзді в аеропорт, дозволить уникнути незручностей, які виникають при прильоті офіційний делегацій. "Зараз особи,які знаходяться під охороною, зі своїми делегаціями прилітають у термінал, який знаходиться біля місця, де обслуговуються прості пасажири. Як правило, обслуговування офіційних делегацій пов'язано з великими незручностями для інших пасажирів, приміром, частково закривається аеропорт, привокзальна площа", - каже Хижняк. Він вважає, що перенесення місця обслуговування офіційних делегацій в інше місце створить більше зручності, насамперед, для основної маси клієнтів аеропорту – звичайних пасажирів. "Але в даному випадку необхідно прозоре витрачання державних коштів, щоб не допустити надмірностей у добудові термінального комплексу", - підкреслив експерт.

Амбітне майбутнє

Нинішні і майбутні інвестиції дозволять "Борисполю" збільшити пасажиропотік до 2045 року більш ніж у п'ять разів. За словами Павла Рябікіна, в подальшому, згідно оновленої стратегії розвитку, доходи аеропорту будуть вкладатися в розвиток хабового потенціалу. "Зараз концепція, яка містить план розвитку аеропорту в довгостроковій перспективі, знаходиться на затвердженні в Кабінеті міністрів. В ній прописаний такий прогноз зростання пасажиропотоку. Очікується, що в 2020-2021 роках пасажиропотік досягне 15 мільйонів (в 2017 році 10,55 мільйонів чоловік, - ред.), у 2024-2025 роках – 20 мільйонів, в 2031-2032 роках – 30 мільйонів, в 2037-2038 роках – 40 мільйонів, в 2043 році – 50 мільйонів, в 2045 році – 54 мільйони осіб", - розповів гендиректор аеропорту виданню. За його словами, у міру зростання пасажиропотоку буде змінюватися інфраструктура аеропорту, і з часом на базі терміналу D виникне один великий термінал.

Виконавчий директор авіакомпанії "Аероджет" Анатолій Мазуренко вважає, що ці плани "Борисполя" цілком досяжні. "Коли є пасажиропотік, то інфраструктуру аеропорту не складно підтримувати і розширювати. Тим більше, що Кабмін затвердив для аеропорту зменшення відрахувань від прибутку з 75% до 40%. А це майже мільярд гривень у рік при сьогоднішніх доходах, - каже Мазуренко. - Головне, щоб підвищувалася в країні платоспроможність населення для можливості використовувати повітряний транспорт".

Разом з тим Сергій Хижняк скептично ставиться до планів досягти пасажиропотоку в 54 млн пасажирів у 2045 році. "Мало хто з нас підозрює, що буде з нами що в 2019 році, що в 2045 році. Такі плани-моделі аеропорти використовують для прогнозування свого розвитку в майбутньому і для обґрунтування своїх інвестпроектів. Але наскільки реально досягти цих показників - складно сказати, адже на той час, цілком можливо, з'являться інші технологічні нововведення для перельотів", - допускає він.

On Top