як кримчани і жителі Донбасу повертають борги українським банкам

Борги за кредитами кримчан і жителів зони АТО обчислюються мільярдами гривень, але умови погашення для них різні. Для позичальників Донбасу діють пільги, а для жителів півострова - додаткові перешкоди. Росія періодично обіцяє кримчанам списати кредити, але конкретних дій не робить.

У той же час, у Верховній Раді зареєстровано законопроект авторства Гройсмана, покликаний допомогти банкам повернути кримські борги після деокупації. Експерти по-різному ставляться до документа. Зокрема, існує думка, що він суперечить законодавству та порушує права жителів півострова. Але банки вже й самі встигли "скинути баласт", - багато з них перепродали борги російським компаніям. Минулого тижня стало відомо, що розслідуванням таких угод зайнялася СБУ. Докладніше про це і про те, як жителям окупованих територій та переселенцям захистити свої права – в матеріалі РБК-Україна.

Як повідомили в Ощадбанку у відповідь на запит РБК-Україна, фізичні особи-позичальники з Криму винні банку близько 340 млн гривень. Борг юридичних осіб за кримськими кредитами становить понад 20 млрд гривень. Фізособи з зони АТО заборгували Ощаду близько 400 млн гривень, а підприємства з окупованого Донбасу - близько 3 млрд гривень. В Ощадбанку зазначили, що банк у повному обсязі сформував резерви під заборгованість фізичних та юридичних осіб. Втрати банку були покриті додаткової капіталізацією.

В Приватбанку відмовилися коментувати борги за кредитами, пославшись на підвідомчість Національному банку. В НБУ, в свою чергу, порадили звертатися за цією інформацією в Приватбанк. Однак, у Нацбанку уточнили, що у зв'язку з російською агресією, Приват продав кримські кредити. "Враховуючи неможливість здійснювати банківський бізнес, ПриватБанк продав свої кримські активи і пасиви пов'язаній компанії "Фінілон". Мова йде про 8 мільярдів гривень активів, яких зараз на балансі банку немає", - йдеться у відповіді НБУ РБК-Україна.

Борги фізосіб із зони АТО і Криму перед банком ПУМБ перевищують мільярд гривень. Борги юридичних осіб за кредитами в установі коментувати не стали. Ще один банк з найбільшим кредитним портфелем – Аваль, відмовився від коментарів на цю тему.

У переселенця з Криму Сергія теж був борг перед українським банком. Він розповів РБК-Україна, що самопроголошена влада півострова агітувала громадян не виплачувати борги українським банкам. В першу чергу це стосувалося Приватбанку, адже його власником був Ігор Коломойський. У той же час, часто окупаційна влада не знімала арешти з заставного майна. "Всі рішення та документи, які були прийняті Україною в Криму до 18 березня 2014 року, визнаються сьогоднішньою кримською владою. Це стосується і арештів на майно, внесених українськими нотаріусами до цього часу", - уточнив Сергій. Тобто, якщо в заставі авто або квартира, людина може і далі не виплачувати кредит українському банку і спокійно користуватися ним. Ось тільки продати таке майно не вийде, навіть за російськими законами. Як зазначає Сергій, більшість кримчан взагалі не стали виплачувати споживчі кредити. Менше поталанило тим, чиї борги викупили російські колектори – гроші довелося повертати.

Сергій розповів, що серед його знайомих є чимало людей, які виїжджали на "материкову" Україну, щоб виплачувати внески за кредитами. Сам чоловік зараз живе на підконтрольній території України і вже виплатив борг в одному з відділень банку. Як переселенцю йому пішли на зустріч і частково списали відсотки за кредитом. "Грубо кажучи, я виплатив лише тіло", - поділився Сергій.

Допомога українським банкам

Уряд вирішив захистити українські банки, у яких залишилися позичальники в Криму. У Верховній Раді був зареєстрований відповідний законопроект авторства Кабінету міністрів. Документ пропонує, що на час окупації Криму не буде діяти позовна давність за кредитами для жителів півострова. Зате на наступний день після повернення території під українську юрисдикцію, банки та інші кредитори зможуть повертати борги через суд. На те, щоб стягнути гроші з позичальників, у них буде три роки, - саме таким буде новий період позовної давності. Тобто, у банків з'являється надія, що колись вони зможуть повернути гроші, які втратили в Криму.

Думки юристів про те, чи можна переносити строки позовної давності, як пропонує уряд Володимира Гройсмана, розділилися. Адвокат Тарас Коваль повідомив РБК-Україна, що мова йде не про перенесення термінів позовної давності, а про введення спеціального терміну, що не суперечить законодавству. Він також зазначив, що в деяких випадках строк позовної давності міг і не початися, тому не можна сказати, що уряд хоче внести ініціативу заднім числом. "Наприклад, людина взяла кредит 19 лютого 2014 року, а на наступний день почалася окупація. Перше погашення потрібно було зробити 20 березня, але в силу подій, позичальник не зміг його здійснити. Виходить, строк позовної давності юридично не розпочався", - уточнив Коваль. За словами адвоката, права кримчан, які брали кредит, не порушуються. Після деокупації Криму, швидше за все, ухвалять нове законодавство, що вирішує питання з непогашеними кредитами. Або позичальникам підуть на зустріч і реструктуризують борги, враховуючи ситуацію.

У той же час, за словами юриста спеціалізованої приймальної Української Гельсінської спілки з прав людини по справах Криму Віктора Вуйки, ініціатива Кабміну суперечить Цивільному Кодексу. "На мою думку, в цьому законопроекті сплутали такі правові поняття, як "вид позовної давності" і "початок перебігу позовної давності". У Цивільному Кодексі є загальний термін давнини – три роки. Саме такий термін і пропонує Гройсман. Спеціальним термін давності можна назвати, тільки якщо він коротше або довше трьох років. У той же час, не можна окремим законом змінювати початок позовної давності за зобов'язаннями, в яких є конкретні терміни виконання", - пояснив РБК-Україна Вуйка.

В Ощадбанку повідомили, що законодавчі зміни, запропоновані прем'єр-міністром, допоможуть стягувати борги кримчан через суд. Але про конкретні механізми в установі не розповіли.

В ПУМБі вказують, що домогтися рішення суду про стягнення боргу з позичальника з непідконтрольної території можна і зараз. Окремі суди перемістили на контрольовану територію, або такі спори розглядають суди з "материкової" України. Це означає, що законопроект Гройсмана захищає тільки тих кредиторів, які обрали тактику очікування. Як відзначають у банку, логічніше було б врегулювати на законодавчому рівні проблему з термінами пред'явлення виконавчих документів до виконання. "У поточній ситуації пред'явлення виконавчих документів спричинить лише витрати кредитора на процедуру, а не фактичне погашення боргу", - повідомив РБК-Україна заступник голови правління ПУМБ Костянтин Школяренко.

Борги кримчан і переселенців

На думку експертів, ініціатива уряду ставить в нерівні умови переселенців з Криму і тих людей, які залишилися на півострові. Як зазначив Віктор Вуйка, після деокупації жителям півострова доведеться сплачувати штрафи і пеню за кредитами. "Перш ніж переносити строки позовної давності, владі варто було б звільнити позичальників з окупованої території від нарахування неустойки. Поки не існує жодної норми, яка б заборонила нараховувати штрафи за кредитними договорами на період тимчасової окупації", - повідомив РБК-Україна експерт.

У той же час, кримчани, які отримали статус переселенця, не можуть виплачувати іпотеку і відсотки по ній до закінчення окупації. Про це йдеться в законі "Про створення вільної економічної зони "Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Держава поклопоталася і про інших позичальників-переселенців. Національний банк просив реструктуризувати їхні борги, зробити для них відстрочку та скасувати штрафи. "Банки зобов'язані приймати до уваги, що при переселенні з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь існують об'єктивні обставини, що впливають на порушення нормального режиму виконання зобов'язань перед банківськими установами", - йдеться в листі НБУ від 31 липня 2014.

Звичайно, для того, щоб отримати пільги за кредитами, можна отримати довідку переселенця, навіть проживаючи у Криму. Щоб стати в ряди переселенців, достатньо періодично виїжджати на "материкову" Україну. У той же час експерти наголошують: те, що для людей в залежності від місця проживання створили різні умови по кредитах, порушує права людини.

Як розповіла РБК-Україна юрист Крим СОС Ольга Куришко, зараз за законом жителі Криму прирівнюються до нерезидентів, а це ускладнює для них виплату за кредитами. "Банки можуть змінювати правила договору, наприклад, збільшувати процентну ставку. Адже, як відомо, для громадян України та нерезидентів умови кредитування різні", - підкреслила Куришко. Крім того, жителі півострова не можуть погашати заборгованість в рублях. Їм доводиться купувати іншу валюту, а значить – нести додаткові витрати. Як відзначають експерти, для жителів півострова можна було б створити інтернет-банкінг, через який вони б погашали кредити. Замість цього, людям доводиться витрачати час і гроші на поїздку у відділення на підконтрольній території.

Росія обіцяє списати

Експерти висувають версію, що Кабмін пропонує призупинити позовну давність за кримським кредитами для того, щоб нівелювати дії Росії. В цьому році в російських ЗМІ з'являлася інформація, що кримчанам, на яких "висять" кредити до 5 млн рублів (близько 2,3 млн гривень), їх спишуть. Планується, що агентство по страхуванню внесків виділить на ці потреби 1,5 млрд. рублів. Російська влада ухвалила відповідні поправки в законодавство. Але весь фокус у тому, що рішення не будуть приймати на федеральному рівні. Питанням відстрочок і списання боргів буде займатися місцева "влада Криму". Для цього вона ще повинна прийняти відповідний закон".

Якщо російська ініціатива по списанню все-таки запрацює, у чому експерти сумніваються, компенсацію за кримським кредитами отримають лише російські компанії, які скупили борги українських банків. Та й то лише ті, у яких є акредитація при федеральному Фонді захисту вкладників. Як пояснив РБК-Україна фінансовий експерт Олексій Кущ, перенесення строків позовної давності може допомогти українським банкам відстоювати свої права після деокупації. "В іншому випадку виходить, що якщо українські банки не зверталися до позичальників три роки, то вони можуть не повертати борги, адже строки позовної давності минули", - поскаржився Кущ. У той же час він назвав таку ініціативу запізнілою, адже три роки з моменту анексії вже пройшли. А значить, ухвалення законопроекту викличе правову колізію.

У той же час, старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець зазначає, що перепродаж кредитів російським компаніям незаконна. Тому в Україні вже відкриті кримінальні справи проти деяких фінансових установ.

Наприклад, минулого тижня в СБУ повідомили про справу проти ОТП банку. Все почалося з того, що громадська організація "Правова держава" направила в НБУ офіційний лист, в якому вимагала призупинити ліцензію цієї установи. У ньому говорилося, що ОТП банк через компанію "ОТП Факторинг Україна", а потім ще через одну українську фірму переуступив борги за кредитами російському товариству з обмеженою відповідальністю "Диджи фінанс рус".

Як розповів РБК-Україна Кравець, НБУ і так надав значні пільги українським банкам, щоб мінімізувати втрати від анексії Криму. "Банки звільнені від резервування, від дотримання цілого ряду нормативів за іпотечними кредитами, які знаходяться в Криму", - підкреслив юрист. Однак, банкам цього виявилося мало, і вони намагаються через низку підставних структур передати борги російським колекторським компаніям. Незважаючи на те, що це протизаконно. Кравець також уточнив, що подібні схеми використовували й інші українські банківські установи.

Борги Донбасу

Жителям Донбасу держава надала більше поблажок по виплаті кредитів, ніж кримчанам. З 14 квітня 2014 року (офіційна дата початку АТО) банки та інші кредитори не мають права нараховувати пеню або штрафи боржникам з окупованого Донбасу та переселенцям.

Однак, у благодійному фонді "Схід-СОС" відзначають, що в якості штрафних санкцій деякі банки збільшують процентну ставку за кредитом. "Дізнавшись новину про мораторій на пеню, багато людей не врахували, що їх не звільняють від оплати відсотків, які до того ж можуть рости. Наприклад, якщо людина два місяці не погашала заборгованість, то умовно, 1,5% річних перетворюється, у 4%. Так як відсоток нараховується на суму, яка не виплачена, в результаті може вийти дуже значний борг", - повідомила РБК-Україна координатор правового напрямку "Схід-СОС" Олена Луньова. За її словами, в 2014 році банки влаштовували кредитні канікули, на час яких клієнтів із зони АТО звільняли від оплати відсотків. Крім того, банки, розуміючи, що повну заборгованість покрити дуже важко, пропонували повернути хоча б той борг, який був на початок АТО. А іноді навіть просто тіло кредиту. "Наприклад, людина брала дві тисячі гривень, банку винна була десять, а її просили віддати хоча б дві", - пояснює Луньова. Але зараз банки вже не застосовують таку практику.

Як зазначають у громадській організації Донбас-СОС, найчастіше до них звертаються люди, які користувалися кредитними лімітами на банківських картах. Спочатку вони брали невеликі кредити від двох до п'яти тисяч гривень, але за три роки борг міг зрости до 20-ти, а то й 40 тис. гривень. Якщо людина не сплачувала борг кілька місяців, то процентна ставка могла збільшуватися. Крім цього, іноді банки помилково нараховували пеню, незважаючи на мораторій. Це могло бути пов'язано з тим, що суму заборгованості рахує комп'ютерна програма, і вона не враховує пільги для жителів зони АТО і переселенців.

Якщо у позичальника виявляється несподівано великий борг, директор Донбас-СОС Вадим Валько радить просити у банку виписку по кредиту. Щоб отримати таку інформацію, потрібно звертатися з письмовою заявою в центральний офіс установи. У відповідь банк розпише, яким було тіло кредиту, яким - процентна ставка. Якщо виявиться, що випадково нарахували штраф, можна потім буде попросити його списати. "Якщо в кредитному договорі не йшлося про можливість збільшення відсотків, і банк не повідомляв клієнта, що збирається їх підвищувати, позичальник зможе оскаржити таке рішення в суді. Тоді йому не доведеться платити більший відсоток, ніж було вказано спочатку", - пояснив РБК-Україна Вадим Валько. Крім того, через суд з банком можна домовитися про реструктуризацію кредиту.

За словами Олени Луньової, банки нерідко продають борги в зоні АТО фінансово-кредитним групам. "Якщо у банку є пакет з трьохсот осіб, які зареєстровані у зоні АТО, і банк розуміє, що стягнути борги малоймовірно, він може продати борг пакетом фінансовим установам. Я в своїй практиці не зустрічала, щоб на Донбасі працювали російські колектори. В основному, це українські фірми, які не гребують нічим", - повідомила Луньова. За її словами, про те, що борг перепроданий, колектори повідомляють телефоном. "Наприклад, вони кажуть: ви були винні банку дві тисячі гривень, а тепер винні нам вісім. Але якщо ви повернете три тисячі, ми відстанемо від вас", - поділилася представник "Схід-СОС". За її словами, від таких фінансових компаній можуть надходити погрози. Наприклад, вони обіцяють забрати та продати квартиру, навіть якщо вона в зоні АТО. Але такі обіцянки безпідставні. На непідконтрольній території накласти арешт на майно неможливо. "Ці випадки пояснюються тим, що ні у банків, ні у тих компаній, кому вони продають борги, немає ефективних механізмів відшкодування коштів", - резюмує Луньова.