Кредитори підпишуть з Україною угоду про конфіденційність
Міністру фінансів України Наталії Яресько за три тижні треба переконати західних кредиторів у необхідності реструктуризації боргу
Тримісячні спроби уряду Арсенія Яценюка почати переговори зі Спеціальним комітетом кредиторів увінчалися успіхом. На технічній зустрічі у Вашингтоні досягнута домовленість підписання угоди про конфіденційність, що фактично означає старт прямих переговорів. В України є трохи більше трьох тижнів, щоб переконати кредиторів прийняти пропозиції Мінфіну і погодитися на реструктуризацію боргів.
Вчора у Вашингтоні нарешті відбулася тристороння зустріч Мінфіну України, МВФ та Спеціального комітету кредиторів, на якій кілька місяців наполягала українська сторона.
Ще наприкінці червня міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що на цій технічній зустрічі кредиторам України будуть запропоновані нові умови реструктуризації державного та гарантованого боргу в розмірі 23 млрд дол.
19 червня оновлена версія пропозицій була направлена основним утримувачам українських паперів - T. RowePrice, TCW Group, BTG PactualEurope і Franklin Templeton Investments. Їх суть полягала у зменшенні основної суми боргу, терміні погашення та зміні купону, що дасть можливість знизити тиск на платіжний баланс і потребу у фінансуванні.
Також з'явилася і нова умова. Кредиторам запропонували розглянути можливість застосування інструменту відновлення вартості облігацій, якщо економічна ситуація в Україні буде покращуватися швидше, ніж прогнозує МВФ. На 2015 року Фонд прогнозує падіння української економіки до 9%.
Останні кілька тижнів уряд дотримувався тактики нападу. Це пояснюється тим, що з березня кредитори стояли на позиції затягування переговорів.
Наталія Яресько готувала українців до можливого застосування законодавчої норми про мораторій на виплату боргів, що, по суті, означало технічний дефолт. У своєму останньому зверненні від 26 червня міністр фінансів закликала Комітет кредиторів "як можна швидше знайти з урядом України спільне рішення щодо реструктуризації" і підписати угоду про конфіденційність, що дасть можливість розпочати прямі переговори.
До підписання цього договору інвестори можуть торгувати паперами, що власне вони і робили. Після - торгівля припиняється, так як кредитори вже отримують конфіденційну "інформацію, яку не знає ринок, в тому числі і щодо ситуації в українській економіці", - пояснив співрозмовник РБК-Украина, знайомий з ходом переговорів.
Підсумком зустрічі у Вашингтоні стало підписання договору про конфіденційність. Тепер усі сторони можуть приступити до розгляду справи по суті.
Інформації про те, коли стартують прямі переговори поки немає. Але в України є трохи часу, щоб домовитися - до 24 липня. Тоді ми будемо повинні погасити черговий купон в розмірі 120 млн дол.
Раніше уряд налаштовувався на те, що чергове затягування переговорів дало б привід оголосити про технічний дефолт по окремим зовнішнім зобов'язанням. Від погашення своїх боргів перед МВФ, ЄС, США і Канадою Україна не відмовлялася.
В цьому питанні була і підтримка МВФ. Швидше за все, Фонд і сказав своє вагоме слово на технічній зустрічі у Вашингтоні, оскільки кредитори погодилися на переговори.
"Все буде залежати від прогресу у переговорах. Якщо будуть кроки назустріч, то немає сенсу відмовлятися від виплат по липневому купону, - сказала головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан. - Якщо ні, і кожен залишиться на своїй позиції, то не виключене застосування мораторію".
Дефолт нікому не потрібен - ні Україні, ні кредиторам, ні МВФ, упевнений директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць.
"Вести переговори до останньої хвилини, але при цьому мати козир в рукаві, в тому числі і у вигляді дефолту. У нас є ще час і перед нами стоїть важливе завдання не тільки реструктуризувати борги, але і частково списати їх, щоб зменшити боргове навантаження", - заявив РБК-Україна учений.
Втім, зовсім не факт, що Україна оголосить технічний дефолт, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Основна мета всіх сторін - домовитися на максимально прийнятних для всіх умовах.
МВФ, як основний кредитор України, готовий продовжувати фінансування і за умови дефолту. Але тоді Кабмін повинен буде переконати Фонд, що мораторій на виплату боргів стався не з вини України, а через небажання другої сторони домовитися або затягування переговорів, зазначив Олександр Паращій.
По суті, сказав він, Україна знаходиться в стадії дефолту вже два роки. Останнє розміщення паперів було в 2013 році. "А зараз умови гірші, ніж були два роки тому. Ми пройшли і падіння економіки, і відсутність доступу до зовнішнього кредитування, девальвацію, кризу в банківському секторі", - пояснив Паращій.
Доступ до зовнішнього фінансування мають хіба що великі холдинги - "Миронівський хлібопродукт" або "Кернел", додала Олена Бєлан.
Українські банки не кредитують не тому, що грошей немає, а тому що залишилося занадто мало потенційних платоспроможних позичальників.
"Так, і зараз все погано, але це не означає, що в країні немає ресурсу. Треба думати, що робити, щоб залучити гроші населення в банківську систему і як повернути кошти, вивезені з країни", - підкреслив Геєць.
Найбільший ризик від офіційного оголошення дефолту - внутрішній. Українці вже переживали дефолт в 2000 році. Тоді доступ до зовнішніх ринків Україна отримала тільки через 2 роки. Тому навіть саме слово досить негативно сприймається в країні, що не виключає панічних настроїв.
"Хоча насправді для населення технічний дефолт не несе наслідків. Але у нас нервово ставляться до такої ситуації і є ризики масової скупки валюти. Міжбанківський валютний ринок зарегульований. Нацбанк регулює попит і пропозицію, є механізми утримання ситуації, щоб не допустити подальшої девальвації. Але на готівковому ринку торговці будуть підігрівати ситуацію, намагаючись заробити на цьому. А люди, як правило, в таких ситуаціях втрачають", - зазначила Олена Бєлан.
Девальвація, в свою чергу, загрожує інфляцією. Хоча традиційно в літні місяці спостерігається сезонний спад цін. Тому в цій ситуації уряду важливо не допустити паніки.
