Крайній захід: чи запровадить Зеленський в Україні надзвичайний стан через коронавірус

Київська область стала третьою за ліком, після Чернівецької та Житомирської, у якій уряд запровадив режим надзвичайної ситуації через пандемію коронавірусу.

На слуху і ймовірне оголошення надзвичайного стану, можливо, на всій території Україні. Але поки підстав для цього влада не бачить.

У чому відмінність між карантином, надзвичайною ситуацією і надзвичайним станом, і до чого варто готуватися українцям – в матеріалі РБК-Україна. 

Президент Володимир Зеленський в ефірі одного з телеканалів 16 березня заявив, що у разі потреби влада буде готова ввести надзвичайний стан (НС) у всій країні. На наступний день у своєму виступі в парламенті це підтвердив і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Але, за інформацією РБК-Україна, на даний момент достатніх підстав для цього у владі не бачать. "Поки вжитих нами заходів достатньо. І, в принципі, зрозуміло, що робити: просто дивись на досвід інших країн, у яких вже є успіхи у боротьбі з вірусом, і застосовуй це у нас", – сказав один з поінформованих депутатів "Слуги народу".

Інший його колега зазначив, що введення НС малоймовірне через ті обмеження, які воно передбачає, на кшталт комендантської години, можливого інфраструктурного паралічу тощо.

Втім, категорично відкидати такий варіант у Зеленського теж не хочуть. За інформацією видання, минулої п'ятниці, 13 березня, на засіданні РНБО питання про введення НС вже обговорювалося.

На даний момент лише в трьох регіонах країни введений режим надзвичайної ситуації. Але надзвичайну ситуацію та надзвичайний стан нерідко плутають, зокрема і самі чиновники, що викликає плутанину, чутки і зайві побоювання у громадян.

Отже, за законодавством, є кілька режимів функціонування системи цивільного захисту країни: повсякденний, підвищеної готовності (якщо виникає загроза будь-якої надзвичайної ситуації), надзвичайної ситуації (якщо щось вже сталося) і надзвичайного стану (якщо сталося щось дуже серйозне і масштабне). Окремо від цієї градації стоїть введення карантину як особливий захід, на всій території України або її частині.

Рішення про введення режиму надзвичайної ситуації може прийматися як Кабінетом міністрів, так і місцевими адміністраціями. По суті, це стосується не стільки населення, скільки органів державної влади, і, по ідеї, повинно поліпшити координацію між ними.

Режим надзвичайної ситуації передбачає регулярне сповіщення громадян про події, локалізацію проблеми, допомогу потерпілим, при необхідності – евакуацію жителів і т. д. Надзвичайні ситуації локального рівня трапляються досить часто, наприклад, у разі ураганів або підтоплень.

Але обговорювані зараз заходи щодо стримування пандемії, на зразок закриття розважальних та інших закладів, обмеження перевезень у містах та між ними, були введено не в рамках режиму надзвичайної ситуації, а в рамках оголошеного в Україні карантину.

Карантин був введений на всій території країни ще 11 березня рішенням Кабінету міністрів, а 16 березня список заходів істотно розширили. В цілому законодавство дає владі, зокрема і місцевій, дуже широкі повноваження при оголошенні карантину.

У законі зазначено, що права громадян можуть обмежуватись, а держава може покладати на них додаткові зобов'язання. Зокрема, можна залучати підприємства та організації будь-яких форм власності до "заходів щодо ліквідації або локалізації епідемії".

Також можна "тимчасово використовувати" будь-яке майно громадян або організацій, зокрема належні їм будівлі або транспорт для аналогічних цілей. При цьому вартість експлуатації потім треба буде відшкодувати власникові цього майна.

Крім того, в режимі карантину можна влаштовувати особливий режим в'їзду-виїзду з території карантину (що, власне, зараз і спостерігається у форматі закриття кордонів країни), проводити санітарний огляд речей і навіть встановлювати блокпости, для чого знову-таки можна залучати майно і співробітників будь-яких організацій.

Втім, останнє мало б практичний сенс у випадку, якщо б карантин був оголошений в якомусь окремому регіоні України, а не по всій країні, і цей регіон треба було б терміново захистити від інших.

"Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, які можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб", – йдеться в профільному законі "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Власне, цим і було обґрунтоване закриття всіх закладів по Україні, крім аптек, продуктових магазинів, заправок тощо., а також міських і міжміських перевезень.

В цілому, можливі при карантині обмеження досить схожі на ті, які вводяться при надзвичайному стані, хоча в разі НС вони носять все-таки більш жорсткий характер.

Для того, щоб оголосити НС, потрібен указ президента, який протягом двох днів повинна підтримати Верховна рада. НС запроваджується на всій території України або її частині, в першому випадку він може тривати 30 днів, у другому – 60, з можливістю продовження ще на місяць.

У разі НС може обмежуватися вільне пересування громадян по території країни (якщо НС запровадять по всій Україні), посилюватися охорона громадського порядку, з'являється можливість вилучати майно у громадян і організацій.

Також може проводитися евакуація населення і вводитися "квартирна повинність" для юридичних осіб – обов'язок розміщувати у себе евакуйоване населення, військових або рятувальників. В разі "невідкладних аварійно-рятувальних робіт" до них можна залучати і населення, але на добровільній основі.

У той же час до введення комендантської години, обмеження телефонного зв'язку, інтернету і телебачення та інших заходів, згаданих в законі "Про правовий режим надзвичайного стану", справа не дійде. Їх можна вводити в разі, якщо НС спровокований масовими терактами або заворушеннями, спробою захоплення державної влади чи міжнаціональними конфліктами, але не епідемією.

Але й інші згадані вище заходи та можливі обмеження прав людини, а також їх необхідність, в будь-якому випадку повинні бути окремо прописані в указі президента про введення НС.

Варто згадати, що не так давно Україна вже переживала військовий стан, який по своїй правовій суті та можливих обмеженнях дуже схожий на НС. Він тривав місяць, з 26 листопада по 26 грудня 2018 року і був введений в 10 областях країни президентом Петром Порошенком після агресії проти українських кораблів у Керченській протоці. Але на повсякденному житті цих регіонів він фактично ніяк не позначився.

Про підготовку до введення НС говорилося і на останньому засіданні Кабінету міністрів. Мін'юст має розробити закон, за яким президент зможе вводити НС без згоди парламенту, на випадок якщо Рада не зможе зібратися.

За словами представників президентської команди, вони цілком віддають собі звіт, що реальною ситуацією з поширенням коронавіруса в країні не володіють, оскільки не проведено достатню кількість тестів. А тому реально заражених може бути набагато більше.

Дізнатися про це можна буде тільки після масштабного тестування. І в разі, якщо буде показане експонентне зростання кількості заражених, справа може дійти до введення НС. А поки що, як розповідає співрозмовник видання в СН, депутатів монобільшості попросили бути готовими зібратися в Раді протягом доби, якщо раптом виникне така необхідність.