"Король лір": хто спровокував фінансову кризу у Туреччині і чим вона загрожує Україні

Середа 15 серпня 2018 07:55
"Король лір": хто спровокував фінансову кризу у Туреччині і чим вона загрожує Україні
Президент Туреччини Ердоган звинувачує США в обвалі ліри (facebook.com.RecepTayyipErdogan)

Курс турецької ліри до долара оновлює антирекорди на тлі розбіжностей Анкари і Вашингтона. Щоб заспокоїти паніку на валютному ринку, турецька влада оголосила про готовність витратити мільярди доларів із золотовалютних резервів для підтримки банків. Фінансові аналітики виключають можливість дефолту Туреччини, але вважають цілком реальним такий результат для ряду турецьких компаній. Це вкрай небажаний сценарій розвитку подій для європейських банків, що кредитують турецький бізнес, а також для українських експортерів.

Туреччина знаходиться на порозі фінансової кризи, яка може зачепити Євросоюз і ряд інших країн, в тому числі і Україну. За останній тиждень курс турецької ліри до долара впав майже на 30%, встановивши 13 серпня історичний антирекорд на позначці 6,9 лір/долар. Центробанк Туреччини в понеділок оголосив про запровадження екстрених заходів для стабілізації ситуації на валютному ринку, пообіцявши виділити банкам для підтримки ліквідності в загальній сумі близько 10 млрд доларів. Вже у вівторок, 14 серпня, ліра трохи зміцнилася – до 6,55 лір/долар.

Різкому падінню курсу ліри передувало загострення відносин Туреччини з США. Вашингтон на початку серпня ввів санкції проти двох членів турецького уряду - міністрів юстиції та внутрішніх справ. У Штатах обурені триманням під вартою в Туреччині американського пастора Ендрю Брансона, якого турецька влада звинувачує у причетності до спроби державного перевороту в 2016 році. Турецька сторона у свою чергу вимагає від США припинити розслідування стосовно держбанку Halkbank і повернути у Туреччину банкіра Хакана Аттілу.

До політичних розбіжностей додалися торгові суперечки. Паніка на валютному ринку в кінці минулого тижня посилилася після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит на алюміній і сталь з Туреччини в розмірі 20% та 50% відповідно. Намагаючись вплинути на ситуацію на валютному ринку, президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що його країні "оголошена економічна війна" і закликав населення скуповувати ліру і здавати євро і долари. Але ефект від його заяви вийшов протилежний: населення і бізнес почали ще активніше купувати іноземну валюту, "скидаючи" ліру.

Ліри і гривні замість доларів і євро

Задовго до конфлікту з США Ердогану дорікали, що він втручається у монетарну політику і в тиску на центральний банк Туреччини. Глава турецької держави був категорично проти запропонованого центробанком підвищення облікової ставки як заходи зі стримування інфляції. Більш того, в передвиборній президентській кампанії на початку року Ердоган говорив, що, вигравши вибори, він має намір більш жорстко контролювати валютну політику в країні, що, власне, і сталося.

"Центробанк вже давно робить лише те, що хоче Ердоган, так само як і інші держустанови. Тут більше нічого не робиться без його згоди, - говорив у коментарі DW турецький економіст Атілла Ешилада. - Якщо б банк дійсно був незалежним, то він би відреагував на події ще два роки тому і суттєво підвищив процентну ставку для боротьби з інфляцією".

Облікову ставку центробанк Туреччині все ж був змушений підняти з 8% до 17,75% протягом всього декількох місяців. Втім, падіння ліри в серпні показало, що економічна політика Ердогана явно дає збій. Незважаючи на це, турецький президент зберігає популістську риторику, приміром, обіцяючи відмовитися від використання долара. У розпал паніки на валютному ринку турецький лідер запропонував не використовувати долар у зовнішньоторговельних операціях, перейшовши на розрахунки в національних валютах з Україною, Росією, Китаєм та Іраном. Але, на думку фінансових аналітиків, опитаних РБК-Україна, реалізувати подібні наміри турецька влада не зможе.

"Зробити це не вдавалося ні КНР, ні Росії, і не вдасться Туреччини. Технічно це неможливо навіть в економіці з високою часткою держсектора, як РФ та КНР, у Туреччині тут нічого не вийде крім гучних заяв", - вважає член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Перевести розрахунки в національні валюти – ліру і гривню, - непросте завдання, погоджується керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. На його думку, поодинокі приклади переходу на розрахунки гривня/ліра можуть бути, але для того, щоб вони стали масовими, потрібні домовленості на більш високому рівні.

"Повинна бути кредитна підтримка з боку центральних банків. Турецькі банки, приміром, повинні давати кредит в своїй валюті українському бізнесу, який захоче придбати продукцію у турецьких виробників. Але, діючи в таких рамках, ми підтримуємо їх економіку, а не свою. Тому потрібні дзеркальні дії, щоб турки брали гривню в кредит і купували українську продукцію. Але і від такого співробітництва вигода для нас теж неочевидна", - упевнений Вальчишен.

У зв'язку з тим, що турецька ліра останнім часом нестабільна, для України розрахунки в турецькій валюті не вигідні, додає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

"Наш експорт до Туреччини в доларовому вираженні в два рази більше імпорту з цієї країни. Якщо у нас всі розрахунки з турецькими контрагентами будуть в лірі, то у нас буде надлишок турецької валюти. Виникне питання, куди її подіти і за яким курсом міняти. Для більшості українських компаній це буде неприйнятно", - вважає Паращій.

Третій торговий партнер

Турецькі проблеми все ж можуть позначитися на Україні. Як мінімум падіння ліри може спровокувати зниження обсягів нашого експорту в Туреччину і скорочення загальних доходів українських експортерів, говорить аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

Нагадаємо, Туреччина - третій за величиною експортний ринок для України після країн Євросоюзу та Росії. За даними Держстату, за перші п'ять місяців 2018 року Україна поставила в Туреччину товарів майже на 1,2 млрд доларів, що на 12,4% більше, ніж за цей же час в минулому році. Це більше 6% усього експорту з України.

За оцінками Олександра Паращія, падіння експорту може статися в сегменті споживчих товарів. Тоді як експорт сировини, в тому числі для турецької металургії, навряд чи скоротиться, вважає аналітик.

"На даний момент Україна продає в Туреччину товари з невисоким рівнем обробки. Це товари чорної металургії та агропродукція. Попит на них з боку турецької промисловості буде завжди", - погоджується Максим Пархоменко.

З іншого боку, на думку Віталія Шапрана, через санкції США до турецьких металургів можуть постраждати і українські металургійні підприємства, оскільки ціни на сталевий прокат в регіоні знизяться.

Удар по Єврозоні

Турецька економіка в найближчі місяці не зможе уникнути наслідків як від паніки на валютному ринку, так і від торгових санкцій США. Причому, за словами експертів, перш за все, в зоні ризику знаходиться приватний бізнес.

"У самій Туреччині немає великих боргових зобов'язань. Є питання дефолту корпоративних позичальників. Корпоративний сектор Туреччини сильно закредитований в іноземній валюті. З урахуванням такої сильної девальвації певний набір дефолтів неминучий. Але у Туреччині як у країни таких ризиків немає", - упевнений фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Прямий ефект від турецької кризи на собі може відчути і Єврозона, припускає Олександр Вальчишен. "Туреччина була кандидатом на вступ до ЄС, країна орієнтувалася на поставки товарів у Євросоюз, європейські банки підтримували позичальників в Туреччині, кредитували їх", - говорить співрозмовник з ICU.

"У європейських банків більша частка присутності на турецькому ринку. Саме тому євро і страждає. Наскільки сильним буде вплив на єврозону, поки сказати складно", - додає Сергій Фурса.

Але для Єврозони ця ситуація вирішиться простіше, ніж для Туреччини, вважає Олександр Вальчишен. "У Європейського центрального банку є прямі стосунки з Федеральною резервною системою США. І у разі необхідності ФРС надасть кредит для ЄЦБ, а ЄЦБ, відповідно, почне підтримувати свої банки. Якщо припустити, що криза в Туреччині зачепить єврозону, у єврозони є запобіжник останньої інстанції у доларах – ФРС. Вони повинні їм допомогти, незважаючи на те, що у президента США Дональда Трампа є торгові питання до ЄС", - пояснив економіст.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся