Костянтин Стеценко: "Фондовому ринку України потрібна єдина інфраструктура - під егідою НКЦПФР та НБУ"
Керівний директор групи ICU Костянтин Стеценко в інтерв'ю РБК-Україна розповів про оптимальну інфраструктуру фондового ринку для України, про марність Держфінпослуг, а також дав короткий прогноз корпоративних і державних бондів на 2015 рік.
РБК-Україна: Давайте поговоримо про похідні фондового ринку, наприклад, про Податковий кодекс. Як ви ставитеся до новацій у кодексі, які, на думку фахівців з НКЦПФР, доб'ють залишки фондового ринку?
Костянтин Стеценко: Мінфін робить кілька системних спроб вбити ринок інститутів спільного інвестування (ІСІ) шляхом скасування спеціального режиму оподаткування. Так, з цим ринком є проблеми. Але якщо є, скажімо, на руці рана, це не означає, що слід ампутувати всю руку, слід лікувати.
Ми всі за те, щоб платити податки. Але податки, вважаю, треба платити з одного доходу один раз, а не два рази. І, якщо ми рухаємося в Європу, то треба реалізовувати працюючі моделі залучення колективних інвестицій. Це означає, що податки повинні платити не ІСІ, а також їх кінцевий інвестор на етапі отримання прибутку.
Тому ринкові компанії з управління активами (КУА) намагаються до цього апелювати. Але у нас, як завжди, під ялинку приймається бюджет, змінюється база оподаткування. А коли проходить новорічний похмільний синдром, то всі починають розбиратися: а що ж там депутати наприймали?
Я не бачу проблем в тому, щоб в конструктиві з Мінфіном і податковою обговорити, досягти компромісу і отримати підтримку ринку.
РБК-Україна: Конкретизуйте месиджі, які ви хочете донести до Мінфіну і фіскалів.
Костянтин Стеценко: Були листи від УАІБ (Українська асоціація інвестиційного бізнесу) у всі держоргани, голові профільного комітету парламенту.
Це не перша спроба нападів на ринок. Перша була влітку, коли прийняли норму про оподаткування процентного доходу ІСІ, яка зараз успішно оспорюється КУА в судах. І дискусія перейшла вже в площину суто юридично-лінгвістичних ігор.
Наша держава, прикриваючись боротьбою з кризою і необхідністю наповнення бюджету, часто проводить безсистемні, хаотичні дії, які нагадують стару приказку "Виплеснути дитину разом з брудною водою".
РБК-Україна: Яку позицію в цьому питанні займає НКЦПФР? Яку позицію займає глава НБУ Гонтарєва, яка, звичайно, не має зараз відношення до ринку, але з якою у вас напевно хороша комунікація?
Костянтин Стеценко: Це суто компетенція НКЦПФР та профільних асоціацій. У глави НБУ маса інших завдань. Тому уряд зараз має максимально швидко визначитися зі новим складом НКЦПФР, Держфінпослуг. І з новими людьми ми почнемо діалог.
Хоча з чинним складом НКЦПФР ми перебуваємо в дуже конструктивному діалозі. Але коли два місяці тому опублікована норма про люстрацію, а чиновників ще не замінили, то виходить ситуація зависла.
РБК-Україна: Самі маєте намір когось відрядити в НКЦПФР?
Костянтин Стеценко: Якщо запитають нашу думку, то ми, звичайно, порекомендуємо тих, хто гідний зайняти відповідальну посаду. Про персоналії поки не говоримо.
РБК-Україна: Якщо торкнутися ринку акцій. Через події на сході "блакитні фішки" пішли...
Костянтин Стеценко: Так їх давно вже не було. Торгувалися, умовно кажучи, півтори акції. Залишився ринок акцій на одній біржі, а також "форексні казино".
РБК-Україна: В той же час, "Перспектива", наприклад, стверджує, що проблема нашого ринку в тому, що багато бірж.
Костянтин Стеценко: Питання, думаю, не в обсягах, а в ідеології фондового ринку. Моє переконання, що нам потрібні не три, п'ять, десять бірж. Нам потрібна одна біржа в контексті існуючої інфраструктури Національного депозитарію та Розрахункового центру.
Всі біржі мають право на життя. Але зараз час об'єднуватися, а не торгувати трьома акціями на чотирьох біржах. Тим більше, що у кожній з бірж дуже високі операційні витрати і замість того, щоб приносити прибуток, вони самі є дотаційними об'єктами.
Наскільки знаю, і ПФТС і "Українська біржа", і "Перспектива" через операційні витрати умовно прибуткові. Не знаю фінпоказників від УМВБ, але, думаю, що вони все більше заробляють на сировинних ринках.
РБК-Україна: Тобто, все ж злиття бірж?
Костянтин Стеценко: Не треба нікого зливати. Держава вже інвестувала кошти в Національний депозитарій та Розрахунковий центр. Нове керівництво НКЦПФР має взяти на себе роль провідника і разом з НБУ формувати ідеологію цієї площадки, яка стане основою біржового холдингу. І вже на базі цього холдингу розвивати всю інфраструктуру, розрахунки, IT та ін.
Державі не потрібно витрачати на це додаткові кошти. Вже є капітал Нацдепозитарію та Розрахункового центру. Тоді ми отримуємо польську або російську модель.
На базі цієї інфраструктури можна торгувати цінними паперами, валютою, вугіллям, нафтою, електроенергією, проводити операції РЕПО, аукціони Фонду держмайна. Тобто, це буде холдинг, через який держава, в тому числі, зможе проводити свою політику, як проводить її на фінансовому ринку через НБУ і держбанки.
А наше болото з купою бірж і міноритаріїв нікуди не приведе. Фонд держмайна розміщується на біржах, які належать російському капіталу. Навіщо платити російському бізнесу комісійні за рахунок держбюджету?
РБК-Україна: І які частки у кого повинні бути в цьому холдингу?
Костянтин Стеценко: На першому етапі 75% має бути у держави. Решта 25% - це приватні інвестори, як внутрішні і зовнішні. Об'єднання учасників ринку навколо єдиної інфраструктури дасть позитивний ефект. І економію операційних витрат учасників ринку.
РБК-Україна: Яка державна структура повинна курирувати від імені держави цей холдинг?
Костянтин Стеценко: І Нацбанк, і НКЦПФР.
РБК-Україна: До речі, що це був за скандал щодо виведення грошей через банк "Авангард"?
Костянтин Стеценко: Відповім широко. Ми раніше стояли на позиціях, що нас знають професіонали ринку - і цього достатньо. А після подій у червні (призначення Валерії Гонтарєвої главою НБУ, - ред.) ми стали широко відомі і несподівано популярні.
І після цього діяльність банку "Авангард" стала багатьом дуже цікава. Переконаний, цікава тільки в силу присутності наших колишніх партнерів у владі.
Сама ж суть звинувачень сміховинна. Як ви уявляєте собі виведення грошей через ОВДП? Це технічно нереально, навіть якщо б хтось раптом захотів це зробити. Це навіть не казначейські зобов'язання, це гроші проти паперів, операції, які проводяться в Розрахунковому центрі і депозитарії НБУ.
Останні півроку ми знаходимося під софітами, нам надходять запити від правоохоронних органів. Але претензій до банку "Авангард" немає ні у кого. Тим більше, що вся інформація про наші угоди та операції є у звітах НКЦПФР і вона доступна компетентним органам.
А коментувати просто так... Є банківська таємниця.
РБК-Україна: Якщо ми рухаємося в Європу, то ми рухаємося, отже, і до норм Базеля-IV.
Костянтин Стеценко: Подивимося, чи доживемо ми до Базеля-IV.
РБК-Україна: Тоді повернемося до вашої програми розвитку фондового ринку. Теза про холдингу зрозуміла, але він же не єдиний?
Костянтин Стеценко: зокрема, ми вважаємо, що Держфінпослуг не потрібна. Частину функцій цієї комісії можна передати Нацбанку, частину - НКЦПФР. А сам орган ліквідувати за непотрібністю. Нам потрібна сильна НКЦПФР, яка зможе відстоювати інтереси ринку, оскільки ринок у нас вічно "не на часі".
Щодо інфраструктури - важлива довіра. Наскільки ми довіряємо державі, настільки ж ми довіряємо інфраструктурі.
РБК-Україна: Але довіра до держави сьогодні, м'яко кажучи, нижче плінтуса.
Костянтин Стеценко: Не згоден. Працюють у нас західні банки. І ще влітку сюди заходили досить великі західні фонди, інвестували в наш державний борг. Навіть коли їздять танки і стріляють "Гради" - інвестори приходять. Це питання ціни, ми платимо за наш борг більше, працюючи на обслуговування старих боргів. Котирування на вторинному ринку зашкалюють.
Проблема в тому, що ми мало інтегровані у світовий ринок. Треба давати право українським інвесторам торгувати вітчизняними євробондами. Держава, маючи заборонну валютного регулювання, змушує інвесторів торгувати не дуже чесним схемами, а тим, хто хоче працювати чесно - робити цього не дає.
Якщо люди хочуть робити ставки на пари "гривня - долар", то вони і будуть це робити - в Лондоні, Москві, тільки не в Україні. І я не бачу нічого поганого в тому, щоб давати населенню і бізнесу хеджувати свої ризики і намагатися на цьому заробляти.
РБК-Україна: Але з боку внутрішнього інвестора довіри немає, ситуація з убивством ІСІ свідчить про це. Які кроки та інструменти допоможуть подолати недовіру?
Костянтин Стеценко: Перше і найголовніше, що необхідно зробити для повернення довіри, - це захистити права інвесторів. Ще на ранній стадії необхідно виявляти і карати за шахрайство як емітентів, так і власників-акціонерів. Слід прийняти європейський закон про облігації, де будуть прописані основні норми захисту прав облігаціонерів, врегульовані процедури реструктуризації і дефолту.
Інвестори і кредитори повинні бути впевнені, що вони можуть захистити свої права і відстояти їх у суді, а правоохоронні органи допоможуть їм повернути гроші. Прикладів недобросовісних позичальників дуже багато, їх уже називали неодноразово. Зокрема, компанії "Караван", АІС, "Мрія" та ін.
Ми завжди очікуємо зовнішнього інвестора, але не треба забувати про внутрішнього. Звідки він з'явиться? Необхідно провести реформу недержавного пенсійного забезпечення, про яку говорять багато років. Поки вона не пройде, внутрішній інвестор не з'явиться.
На першому етапі необхідно дозволити інвестувати виключно в ОВДП і депозити в державні і самі надійні українські комерційні банки.
Після цього поступово дозволяти інвестувати в акції та корпоративні облігації.
Необхідно більш уважно ставиться до якості активів страхових компаній і вичищати сміття з їх балансів і, таким чином, стимулювати їх інвестувати в ринкові самі якісні активи. Таким чином, з'явиться наш внутрішній інвестор. Але необхідно захистити його права.
РБК-Україна: Дайте попередню оцінку ринку КУА та ІСІ за підсумками 2014 р. і прогноз на 2015 р.
Костянтин Стеценко: Ринкових КУА та фондів залишилося дуже мало. У 2014 р. основний результат показали фонди, орієнтовані на борговий ринок, зокрема, на ОВДП. Оскільки ринку акцій практично немає, як ми вже говорили, то відповідно і фонди акцій працюють слабо, обсяги їх не значні.
Ми очікуємо, що в 2015 р. (якщо механізм оподаткування буде прийнятний для існування ІСІ) будуть розвиватися фонди, орієнтовані на операції з гривневими і валютними ОВДП, на розміщення депозитів у надійних українських банках.
РБК-Україна: І ваша прогнозна оцінка державного і корпоративних бондів України в першому півріччі 2015 р.
Костянтин Стеценко: Корпоративних бондів практично не залишилося. В 2015 р. будуть погашатися залишки банківських випусків. Нових випусків корпоративних бондів ми не очікуємо у зв'язку із закриттям ринків, а також незахищеністю прав інвесторів. Без захисту прав інвесторів ринкових випусків облігацій не буде.
Ринок державного боргу буде розвиватися. Оскільки існує дефіцит держфінансів, уряд буде випускати великий обсяг державних облігацій. І тут є над чим працювати і чим торгувати.
Спілкувався Антон Подлуцький
