Кому насправді потрібна податкова амністія в Україні
Ульянова Наталія,
директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ «Ай Сі Еф»,
спеціально для РБК-Україна
Перший крок для запровадження в Україні податкового компромісу було зроблено 19 червня, коли Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Податкового кодексу (ПК), які націлені на особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ. Власне, яка саме амністія чекає платників податків після прийняття документа в другому читанні і в цілому можна визначити за основними нормами, які вже зараз прописані в законопроекті.
Поправки в НК, зокрема передбачають, що підприємець повинен буде сплатити відповідну суму протягом 60 днів. Компроміс буде поширюватися на зобов'язання з податку на прибуток і ПДВ, що виникли до 1 січня 2014 р. Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств або ПДВ сплачується в розмірі 15%. При цьому, 85% такої суми вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються і пеня не нараховується.
Розробники акцентують увагу на тому, що для застосування податкової амністії центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлює форму уточнюючого розрахунку податку на прибуток підприємств та ПДВ. Якщо ж бізнес захоче посперечатися з фіскальним органом і подасть уточнюючий розрахунок, контролюючий орган має право провести зустрічну перевірку у порядку, визначеному чинним ПК.
Ідея подібної податкової амністії для України не в новинку. З ініціативою введення податкової амністії виступав і попередній уряд. Йшлося про пропозицію Міндоходів ввести "нульову декларацію", де була б відображена інформація про все майно і гроші. За цими статтями платника зобов'язали б віддати державі 1% від їх загальної вартості.
Тоді ж була озвучена позиція МВФ, яка полягала в наступному: пріоритет повинен бути відданий стабільній системі оподаткування з більш низькими податковими ставками, що застосовуються, однак, до більш широкої бази і до всіх платників податків в однаковій мірі. Як відреагують представники МВФ на зміни в податковому законодавстві - не ясно. Місія спостерігачів Фонду розпочала роботу в Києві 24 червня. Експерти пробудуть в Україні два тижні для перевірки виконання умов необхідних для надання другого траншу фінансової допомоги. Основною умовою для другого траншу було проведення аудиту НАК "Нафтогазу України" і стрес-тест банківської системи, а також розробка антикорупційної програми.
Повертаючись до податкової амністії, слід зазначити, що в уряді впевнені в доцільності її проведення. Так, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк говорив, що зміни до ПК дозволять бізнесу зітхнути з полегшенням і пообіцяв, що платники, які заплатили 15% боргу за порушення, не будуть переслідуватися податковими органами. При цьому, голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус зазначив, що уряд йде на цей крок тільки на умовах взаємної довіри з бізнесом. Втім, ступінь довіри визначатиметься за результатами документальної перевірки, про яку вже відомо. У той же час критерії, з допомогою яких податкові органи вирішують, чи перевіряти підприємство, в законопроекті не відображено. Підстави для перевірки визначать у відповідному податковому органі.
Перспективність нововведення
В Україні механізм даної ініціативи може не знайти підтримки бізнесу, так і, власне не виправдати покладених на неї надій держави через кілька факторів.
По-перше, після закінчення відведених календарних днів після подачі уточненого розрахунку вже не зможуть провести донарахування.
По-друге, навіть якщо сам бізнес захоче скористатися такою ситуацією і бажаючих погасити борги буде предостатньо, існують певні особливості. Ніби як процедура проста: вже поданому в податкову звіті підприємство вказує на занижену суму боргу. Черга ж до підприємства і перевірки звіту контролюючим органом не доходить, і все - списаний борг. Але, з іншого боку, проводити перевірку цієї суми - вирішують у відповідному органі. Відповідно, чи можемо ми говорити про боротьбу з корупцією, і як це відбуватиметься на практиці?
Є ще кілька недоробок у процесі надання права на податкову амністію. Мова йде про те, що в документі не прописаний механізм не притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Незрозумілим залишається те, в яких випадках, після добровільного уточнення підприємством податкових зобов'язань у порядку податкового компромісу, не буде ініційовано порушення кримінальної справи.
Наступна недосконала норма такого податкового компромісу - повідомлення від Міндоходів про те, яка сума є 15% від боргу перед державою. Їх підприємство може отримати поштою. У всякому разі, законопроект цього не виключає.
Початок деоффшоризації?
Можна говорити про те, що в нинішній ситуації проведення податкової амністії може стати стартом до повернення в Україну капіталів? Думаю, неможна. Хоча уряд посилено над цим працює.
Після змін до ПК у частині трансфертного ціноутворення, Міндоходів продовжило роботу над поверненням капіталів в Україну, приєднавшись до конвенції про взаємну адміністративну допомогу для обміну податковою інформацією з рядом держав. Проблема тільки в тому, що ці держави майже не відповідають на запити українського відомства. Тим часом, саме через впевненість в безпеці знаходження капіталу в більш відповідальній країні, підприємці продовжують відкривати бізнес у країнах з лояльним податковим законодавством.
Незважаючи на те, що досвід розвинених держав свідчить про те, що сама по собі ідея податкової амністії непогана, в Україні така норма, найвірогідніше, передчасна. Всі спроби переконати бізнес у необхідності працювати відкрито досі не закінчувалися успіхом. Рівень податкової культури наших громадян все ще низький, в силу відсутності довіри до держави і судової системи, так що ставку на ажіотаж навколо податкового компромісу у бізнес-середовищі робити не варто.
Парадокс: бізнес, навіть при бажанні платити податки на батьківщині, робить це все там, де до нього ставляться як до платника, а не як до мішка з грошима. Грамотне податкове планування, правильне ведення документообігу та своєчасна сплата податків іноземній державі дає резиденту можливість навіть не дивитися в бік податкових послаблень в Україні.
Є з кого брати приклад
Прогресивні і розвинені країни також у свій час користувалися і продовжують користуватися таким інструментом, як податкова амністія. Втім, перш ніж озиратися на ці приклади, варто задуматися - в деяких країнах проведення податкового компромісу також не увінчалася успіхом.
Так, наприклад, у Грузії цей інструмент не знайшов підтримки у громадян і бізнесу - грузинським урядом зафіксовано всього до десяти випадків подання декларацій. Звісно, Тбілісі розраховував на інший результат. Проблема та ж, що і в Україні - недовіра платників до виконавчих органів, особливо фіскальних і, відповідно, страх втратити "нажите непосильною працею".
У той же час, в країнах Європи податкові амністії були досить успішними. Так, позитивний досвід є у Великобританії, Ірландії та Італії. Експерти називають списання боргів по-італійськи найрезультативнішим. Після оголошення там амністії платники задекларували близько 95 млрд євро. Інші країни також відзначилися непоганими показниками наповнення бюджету за рахунок цього податкового інструменту.
