ua en ru

Коаліція може провалити новий закон про місцеві вибори

Коаліція може провалити новий закон про місцеві вибори Спікер Ради Володимир Гройсман видає бажане за дійсне, кажучи, що за законом про місцеві вибори досягнутий консенсус
Сьогодні рада коаліції має розглянути питання про термінове прийняття закону про місцеві вибори в новій редакції. Втім, за даними РБК-Україна, шансів на консенсус дуже мало.

Сьогодні рада коаліції має розглянути питання про термінове прийняття закону про місцеві вибори в новій редакції. Втім, за даними РБК-Україна, шансів на консенсус дуже мало.

Сьогодні спікер Верховної Ради Володимир Гройсман ("Блок Петра Порошенка") сказав, що його колеги по коаліції майже досягли консенсусу по з приводу прийняття нового закону про місцеві вибори. "Закон про вибори повинен відповідати на кілька речей. Перше - це відкриті списки повинні бути, щоб голосували за особу, з іншого боку, система не повинна бути складною, тому що дуже мало часу для її адаптації", - сказав зокрема спікер.

Віце-спікер Андрій Парубій ("Народний фронт") також сподівається, що в найближчий четвер за законопроект вдасться проголосувати у першому читанні.

Проте, по даним РБК-Україна, в коаліції немає більш-менш єдиної думки з приводу того, яким саме має бути новий закон про місцеві вибори. В парламентських кулуарах кажуть, що ймовірність проведення жовтневих виборів до місцевих рад за нині діючим законами сягає 50%.

Може повторитися ситуація, яка сталася на останніх виборах до Ради наприкінці минулого року, сказав РБК-Україна заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. Тоді всі фракції казали, що вибори мають відбутися за пропорційною системою. Але для прийняття відповідного рішення не вистачило 20 голосів.

Сьогодні в парламенті зареєстровані чотири законопроекти: № 2831, № 2831-2, № 2831-2, № 2831-3, під якими підписалися депутати від кількох коаліційних фракцій. Проте жоден із цих документів не має підтримки більшості.

Гіпотетично, найбільшу підтримку може отримати законопроект № 2831-2, який запропонувала робоча група на чолі з нардепом від БПП Олександром Черненком. Цей законопроект підписали 19 нардепів із БПП, "Народного фронту" і "Самопомочі". Законопроект був напрацьований великою групою експертів із виборчого права, серед яких - координатор парламентських і виборчих програм "Опори" Ольга Айвазовська.

"Не треба бути великим спеціалістом, що б сказати, що з усіх законопроектів цей законопроект найбільше відповідає коаліційній угоді", - сказав голова робочої групи Олександр Черненко.

Проте, за його словами, навіть в БПП ще не прийнято рішення на підтримку саме цього законопроекту. Також під ним досі не підписалися представники фракції Радикальної партії та "Батьківщини".

Юлія Тимошенко каже, що повністю підтримує коаліційну угоду. І водночас пропонує створити виборчий законопроект на базі чотирьох вже існуючих.

Але термін подання альтернативних законопроектів вже закінчився. І внести новий законопроект можна буде тільки коли парламент відхилить всі чотири зареєстровані.

Сергій Соболєв сказав РБК-Україна, що в законопроекті № 2831-2 є ряд недоліків і "Батьківщина" не вірить в те, що його вдасться суттєво змінити між першим і другим читанням.

У "Батьківщини" є свій законопроект №2831, який був зареєстрований першим. Принциповою різницею між двома законопроектами є те, що за мажоритарною системою "Батьківщина" пропонує вибирати тільки депутатів сільських і селищних рад, а всіх інших депутатів органів місцевого самоврядування - за пропорційною системою з відкритими списками.

Законопроект групи Черненка пропонує за пропорційною системою з відкритими списками обирати депутатів тільки там, де населення перевищує 90 тис. осіб. "Вибори депутатів Верховної Ради АРК, обласної ради, міської ради Києва, Севастополя, міста - обласного центру, іншого міста, в якому кількість виборців становить не менше 90 000 осіб, проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатних виборчих округах", - сказано в законопроекті № 2831-2.

Депутати кажуть, що разом з обласними центрами таких міст буде не більше 60. Отже в даному випадку йдеться про вибори, в переважній більшості, за мажоритарною системою.

Також в "Батьківщині" побоюються, що через відсутність прохідного бар'єру, який не передбачений у законопроекті №2831-2, до місцевих рад пройдуть маленькі керовані партії.

Тож законопроект № 2831-2 має великі шанси не бути підтриманим всіма коаліційними фракціями. І таке голосування може поставити під загрозу єдність коаліції.

Володимир Гройсман сказав, що в цьому питанні має бути політичний консенсус. "Головне, щоб списки були відкриті, щоб не було зловживань, щоб система була зрозуміла для людей. Там є багато варіантів різних будемо шукати порозуміння", - заявив РБК-Україна Володимир Гройсман.

Брифінг з цього приводу Гройсман планує провести завтра.

Якщо парламент відхилить усі чотири законопроекти, то нардепи будуть вимушені відмовитись від нового закону або напрацювати законопроект на базі чотирьох існуючих. Але часу для зміни виборчого законодавства майже не залишилося.

"Дедлайн - це кінець червня, тому що залишається вкрай мало для формування територіальних комісій, а це приблизно 25 липня. А до цього часу цей закон ще має набрати чинності. До цього часу треба виготовити всі необхідні матеріали для навчання членів ТВК, це не робиться за два дні. Для цього потрібно 3-4 тижні", - сказав РБК-Україна заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера.

Водночас прийняття законопроекту про місцеві вибори пов'язане із змінами до Конституції в частині децентралізації. Має бути зрозумілим, під які повноваження обираються місцеві депутати.

А процес оприлюднення напрацьованих змін до Конституції в частині децентралізації затягується. В інтерв'ю РБК-Україна голова фракції БПП Юрій Луценко заявляв, що ці зміни вже готові. В Конституційній комісії прогнозували, що голосування за зміни у парламенті може відбутися на початку червня.

Проте, якщо Рада не встигне внести зміни до Конституції, це не відміняє необхідності проведення місцевих виборів в останню неділю жовтня поточного року. "Як тільки буде утворена нова адміністративно-територіальна одиниця, відразу ж після цього мають бути призначені перші місцеві вибори до цієї одиниці... Не виключено, що такі вибори можуть бути на нових адміністративно-територіальних одиницях", - резюмував Андрій Магера.