Коаліційний уряд Греції може розколотися через програму заходів жорсткої економії
Грецька партія "Нова демократія", яка разом з ПАСОК (Всегрецький соціалістичний рух) є ключовою політичною силою в країні, не стане підтримувати ухвалення додаткових заходів жорсткої економії, зокрема скорочення бюджетних витрат, підвищення податків і скорочення держслужбовців. З такою заявою сьогодні виступив голова партії Антоніс Самарас, передає Reuters.
"Ми не будемо голосувати за нові заходи жорсткої економії", - констатував політик. Він також додав, що не буде підписувати будь-які документи, в яких виражена прихильність антикризовим заходам. На останньому наполягав комісар Євросоюзу (ЄС) по економіці та грошово-кредитній політиці Оллі Рен. За словами Самараса, досить і усних гарантій.
Це може внести розкол в і без того не міцну тимчасову коаліцію "Нової демократії" і ПАСОК. Але ухвалення грецьким урядом додаткових заходів жорсткої економії є головною умовою надання країні фінансової допомоги. Новий прем'єр-міністр Греції Лукас Пападемос, вступаючи в посаду, пообіцяв, що Афіни негайно приймуть умови кредиторів, щоб отримати необхідні кошти.
Нагадаємо, 27 жовтня 2011 р. європейські лідери погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції. Згідно з цим планом, власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50% дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг країни до 120% ВВП до 2020 р.
При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Імовірно, мова йде про забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA.
Незабаром після цього в Греції сталася політична криза. Після того як європейські лідери досягли консенсусу з приводу моделі надання фінансової допомоги Греції, її прем'єр-міністр Георгіос Папандреу оголосив, що в країні буде проведений референдум, на якому громадяни країни повинні були погодитися або відкинути зовнішню допомогу республіці.
Ініціатива по грецькому референдумі викликала паніку на світових фінансових ринках, роздратування у європейських політиків, а також розкол усередині правлячої партії Греції ПАСОК. Кілька парламентаріїв навіть покинули її ряди, тим самим похитнувши позиції партії, ледь не привівши до втрати більшості в парламенті. Представники ЄС в інтерв'ю ЗМІ навіть висловлювалися про можливий вихід Греції з єврозони.
Опозиція вимагала відставки прем'єра і проведення дострокових парламентських виборів. Папандреу 9 листопада погодився залишити свій пост, а перед цим передумав проводити референдум. При цьому він також погодився на створення коаліційного уряду, відмовившись його очолити. За його словами, основним завданням такого уряд має стати проведення структурних реформ для дотримання угоди з ЄС про отримання фінансової допомоги.
Після цього в країні почалися коаліційні переговори між партіями ПАСОК і "Новою демократією" з приводу кандидатури нового прем'єра. Сторонам довго не вдавалося дійти консенсусу, і питання кандидатури нового лідера уряду Греції залишався відкритим. 11 листопада уряд очолив Пападемос, колишній віце-президент ЄЦБ.
Пападемос перед тим, як очолив уряд, висував низку умов. Зокрема, колишній заступник голови ЄЦБ зажадав, щоб у разі його обрання уряд Греції отримав самостійність. Причому уряд не повинен бути тимчасовим, а постійним, що володіє повним набором повноважень.
Зазначимо, комісар ЄС з економіки і грошово-кредитної політики Оллі Рен раніше вимагав письмових гарантій від провідних політичних діячів Греції в тому, що вони будуть дотримуватися взятих країною зобов'язань у рамках другої кредитної лінії республіці. За словами Рена, він сподівається, що перехідний уряд в Афінах зробить очікувану від нього заяву вже в найближчі дні та черговий, шостий транш допомоги Греції буде виплачений до кінця листопада.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи дуже непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.
10 листопада Єврокомісія випустила прогноз, у якому говориться, що держборг Греції за підсумками 2012 р. може досягти 198,3% від ВВП країни в порівнянні з очікуваним показником в 162,8% ВВП за підсумками поточного року. Зазначимо, зараз розмір держборгу Греції становить близько 350 млрд євро.
