ключові законопроекти нового парламентського сезону

Сьогодні в Україні стартує новий політичний сезон. Народні депутати повернулись з новорічних канікул і продовжать працювати. Поки що більшість народних обранців вагаються у відповіді на запитання: "які законопроекти ви вважаєте найголовнішими для розгляду". Депутати пояснюють, мовляв, спочатку потрібно провести засідання фракцій та груп, де вони і вирішать, розгляду яких питань вони будуть вимагати від керівництва Ради. Тим не менш опитавши керівників фракцій та груп, а також керівництво профільних комітетів парламенту РБК-Україна склало список з шести проектів законів які парламент може розглянути у першій половині 2017 року.

1.Створення фінансової поліції

Про плани створити фінансову поліцію та ліквідувати податкову міліцію говорилося ще за уряду Арсенія Яценюка, коли міністр фінансів його уряду Наталія Яресько презентувала податкову реформу, яка так і не була схвалена парламентом. Питання назріло особливо гостро сьогодні, коли за збігом обставин та просто технічною помилкою парламент в рамках голосування змін до Податкового кодексу під час бюджетної ночі не розібрався в нюансах ліквідації податкової міліції. Тож з 1 січня вона формально перебуває поза законом та позбавлена законодавчих підстав для здійснення своїх повноважень. Відповідно, уже цього пленарного тижня Рада намагатиметься виправити цю прогалину в законі – або податковій міліції повернуть її повноваження, або дуже швидко вирішать питання з фінансовою поліцією.

Міністр фінансів Олександр Данилюк анонсував, що вже найближчими днями законопроект про фінансову поліцію буде винесений на розгляд уряду. За основу проекту може бути взятий депутатський законопроект про фінансову поліцію 4228, внесений до Ради депутатом від "Самопомочі" Тетяною Остріковою та групою інших депутатів ще в березні минулого року. Згідно нього фінансова поліція буде незалежним правоохоронним органом, штат якого буде у шість разів меншим за штат податкової міліції (2,5 тисячі працівників замість 15 тисяч). Причому тільки 25 відсотків працівників фомуватимуть силовий блок. Добір штату планується проводити на конкурсній основі.

Депутати вже висловлюють застереження, що провести реформу податкової міліції буде складно через опір значної частини парламенту та правоохоронних органів, повноваження яких щодо розслідування економічних злочинів планується передати фінансовій поліції.

"Чим цей закон не влаштовуватиме колег по парламенту? Там зачіпаються інтереси всіх правоохоронних органів, які займаються розслідуванням економічних злочинів. Пропонується забрати підслідність в поліції, прокуратури, ДБР (яке ще не сформоване – ред.), СБУ всіх тих злочинів, які стосуються публічних фінансів держави. Відповідно ось ці 15 тисяч людей, які на сьогоднішній день займаються економічними злочинами - фактично дублюють підслідність в один одного, втратять свої повноваження. Уявіть собі, що СБУ припинить розслідувати економічні злочини і почне займатися злочинами проти держави - шпигунством, державною зрадою - там же грошей не збереш!",- пояснює Острікова.

2. Створення Антикорупційного суду

Робота над законопроектом про Антикорупційний суд розпочалася ще в жовтні минулого року. Наразі він підготовлений за участі громадськості та консультаційної підтримки антикорупційних органів і міжнародних партнерів. Планується, що громадськість запропонує, аби законопроект до парламенту вніс президент.

Проектом передбачено, що до відання Антикорупційного суду перейдуть усі справи, підслідні Антикорупційному бюро: декларування недостовірної інформації, незаконне збагачення, зловживання владою та службовим становищем, підкуп,нецільове використання бюджетних коштів, відмивання доходів тощо.

Так, передбачається створення Вищого антикорупційного суду, як суду першої інстанції для розгляду справ, підслідних Національного антикорупційного бюро, та створення Антикорупційної палати Верховного суду (виконуватиме функції апеляційної інстанції). Планується, що штат Вищого антикорупційного налічуватиме 40 суддів, а Антикорупційної палати Верховного суду - 40 суддів. Судді обиратимуться на конкурсній основі із залученням до конкурсної комісії представників президента, парламенту та міжнародних експертів.

3. Оновлення ЦВК

Ймовірно, що руки парламентарів у новому політичному сезоні таки дійдуть о оновлення складу ЦВК. Нагадаємо, що строк повноважень 12 з 15 членів ЦВК збіг ще у червні 2014 року. Проте президент вніс подання на заміну 11 представників тільки у червні минулого року. Далі дебатів питання не просунулись. І протягом півроку жодного разу так і не було винесене на розгляд Ради. Невдоволеними, зокрема залишились фракції "Народного фронту" та "Батьківщини".

Відтак, вимагали у президентавідкликати подпння та перевнести його до Ради. Так, у фракції Яценюка пояснювали,що НФ запропонував три кандидатури до ЦВК, натомість в поданні президента з них з'явилася лише одна. Натомість апетити " Батьківщина " взагалі не були враховані. Їхня кандидатура - чинного заступника голови ЦВК Жани Усенко-Чорної не була підтримана президентом

4. Пенсійна реформа

У парламенті говорять, що у 2-3 кварталах Рада може вийти на голосування по пенсійній реформі. Остання має вирішити питання дефіциту Пенсійного фонду, який у 2017 році складає 142 млрд. гривень. Мова йде про можливе підвищення пенсійного віку для чоловіків та жінок до 63 років - на 6 місяців щорічно протягом 6 років. Наразі пенсійний вік і для чоловіків, і жінок, в результаті Пенсійної реформи, проведеної урядом Азарова у 2011 році, становить 60 років (у 2017 році жінки виходять на пенсію по досягненню 58 років, у 2021 - 60 років).

Також обговорюється можливість підвищення мінімального страхового стажу (наразі мінімальний страховий стаж для чоловіків становить 35 років, жінок -30 років, був підвищений на 10 років у 2011 році) та подальше скорочення пільгових умов виходу на пенсію. В уряді підтверджують, що розмови про про підвищення пенсійного віку дійсно ведуться, але на експертному рівні. "Це експертні думки. Хтось пропонує 63, хтось - 65 (років, - ред.), але остаточна домовленість у нас зафіксована у Меморандумі (з МВФ, -ред.). Там цього не має. І не буде", - пояснює віце-прем'єр Павло Розенко. Сам же урядовець виступає проти таких кардинальних заходів.

"Безумовно солідарна пенсійна система потребує корекції, але я переконаний, що нинішній уряд та влада жодних кроків по збільшенню пенсійного віку не робитиме. Я категорично проти цього рішення тому, що воно не дає жодного суттєвого ефекту для Пенсійного фонду України. Безумовно, цей крок дуже серйозно вдарить по українським співгромадянам. Можна пенсійний вік підвищувати хоч до ста чи тисячі років, але, коли 50 відсотків працюючих у нас не платять податків, або платять їх не в повному обсязі, то цей крок не дасть нічого",- пояснює Розенко та додає, що уряд має сконцентрувати зусилля над легалізацією заробітку населення, а підвищення мінімальної зарплати до 3,2 тисяч гривень має цьому сприяти. Так само урядовець виступає проти і підвищення страхового стажу.

В Кабміні пояснюють, що насправді урядова пенсійна реформа полягає у запровадженні накопичувальної пенсійної системи. Необхідний для цього законопроект уряд подав до парламенту щев травні минулого року (проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій, 4608).

5. Проведення деофшоризації

Ще влітку 2016 року за дорученням президента та на вимогу МВФ голова комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна спільно з Нацбанком розпочали роботу над законопроектом про контрольовані іноземні компанії(КІК). В парламенті пояснюють, що законопроект спрямований на деофшоризацію - створення механізму, аби українські бізнесмени не були зацікавлені створювати компанії в "низькоподаткових"юрисдикціях.

Сутність режиму КІК полягає у зарахуванні доходів іноземних компаній, які контролюються фізичними або юридичними особами-резидентами, у дохід цих резидентів для цілей оподаткування. Це призводить до втрати економічного сенсу у використанні компаній, які зареєстровані у «податкових гаванях», для мінімізації оподаткування та акумуляції доходів та дозволяє зменшити прихований відплив капіталу.

Тобто планується, що український громадянин, який має бізнес за кордоном, буде зобов'язаний задекларувати свою іноземну компанію та сплатити в Україні різницю по ставках податків (різницю між ставкою податку наприбуток в Україні та ставкою податку на прибуток за кордоном).

"Якщо у вас бізнес в Польщі або Німеччині, наприклад, ви виробляєте автомобілі, то в цих юрисдикціях - за кордоном - у вас не буде нижчого податкового навантаження, ніж в Україні.

З цими країнами ми будемо мати обмін інформацією. Отже, податкова буде отримувати інформацію про ваші контрольовані компанії, а в Панамі у вас не буде сенсу створювати підприємства і виводити з них гроші тому, що вам прийдеться все задекларувати в Україні і доплатити податок: або ПДФО, або податок на прибуток",- розповідає нардеп від " Самопомочі", член комітету з питань оподаткування та митної політики Тетяна Острікова.

Коли законопроект надійде до парламенту і тим більш, чи має він шанси на підтримку, депутати поки що не готові прогнозувати.

6. Земельна реформа

Дебати про необхідність запуску ринку землі точаться вже не одне скликання Ради,та щороку вони завершуються лише тим, що мораторій на продаж землі продовжується ще на рік. Відтак, наразі продаж земель сільськогосподарського призначення значення заборонений до 1 січня 2018 року.

У грудні минулого року в парламенті з'явилися законопроекти про обіг землі сільськогосподарського призначення (5535), зареєстрований нардепом від БПП Олексієм Мушаком та групою депутатів та альтернативний йому 5535-1, внесений нардепом від тої ж президентської фракції Аркадієм Корнацьким.

Перший проект пропонуємо поетапне запровадження ринку землі. Так, з 1 липня уже цього року запустити продаж землі державного призначення. Протягом року на базі аукціонів визначити ринкову вартість землі та уже з ,1 липня 2018 року дозволити продаж землі громадян. Пропонується, що до 2020 року землю сільгоспризначенняможутькупувати тільки громадяни України (мається на увазі фізичні особи), з 2020 року - юридичні особи,з 2030 року - іноземці. Що стосується запобіжників, то пропонується, що землю можна купувати\продавати лише через торги, вартість гектару землі становитиме не менше 30 тисяч гривень. Закладені і певні обмеження для покупців земель. Зокрема, фізична особа не може придбати більше ніж 500 га землі. Закладені запобіжники і для юридичних осіб. Юрособи не мають права купівлі більше третини земель однієї територіальної громади чи району.

Наразі автори законопоекту кажуть, що питання земельної реформи є вкрай непопулярним та все ж вони будуть лобіювати, аби питання ринку землі було схвалено парламентом в першому читанні в квітні цього року.

"Наразі ситуація так, що цей закон не підтримується.Не підтримують тільки дві фракціі - " Батьківщина" і Радикальна партія. Всі інші кажуть "Не на часі. Давайте почекаємо, розробимо концепцію". У нас 400 тисяч громадян померло і так і не передало нікому свою землю. Наприклад, померла старенька бабця, а її земля наразі обробляється, а тіньовий дохід іде голові села чи ще комусь",- пояснює один із авторів законопроекту Олексій Мушак.