Китайців у Росії працює більше, ніж українців
Китай вийшов на перше місце за числом офіційно зареєстрованих трудових мігрантів у Росії, обігнавши за цим показником Україну. Про це заявив голова Федеральної міграційної служби (ФМС) Росії В'ячеслав Поставнін. За даними В.Поставніна, з усіх трудових мігрантів у Росії більше, ніж 20% - китайці. На 1 млн офіційно зареєстрованих гастарбайтерів з КНР приїхали 210 тис. осіб. Для порівняння, за даними ФМС на середину 2006 р., в Росії працювало лише 120 тис. українців. 40% гастарбайтерів з Китаю працює у Москві, 23% - на Далекому Сході. У цьому регіоні, а також у Сибірському федеральному окрузі кожен другий трудовий мігрант - китаєць. Керівник ФМС зазначив, що через зростання числа мігрантів з КНР необхідно доопрацювати нормативно-правову базу, яка дозволить створити основу для відносин в галузі міграційної політики. У деяких секторах економіки Росія останнім часом намагається обмежити приток мігрантів. Так з 1 січня 2007 р. іноземці втратили право торгувати алкоголем і ліками. Нагадаємо, 29 травня міністр охорони здоров'я РФ Михайло Зурабов повідомив, що з 2008 р. уряд запроваджує нову систему квотування трудових мігрантів, покликану збалансувати національний ринок трудових ресурсів. Наразі встановлені граничні квоти залучення робочої сили - як за тими, що мають візи (країни, з якими у Росії існують візові відносини), так і за тими, що не мають віз. На 2007 р. квота безвізової зони в Росії становить 6 млн громадян, на візову - трохи більше, ніж 300 тис. Упродовж усього 2007 р. працедавці, котрі використовують працю іноземних громадян, формуватимуть відповідні заявки, які потім розглянуть уповноважені органи суб'єкта федерації і міністерство. У цих заявках обов'язково мають вказуватися професія і рівень освіти працівників, які залучаються, а також причини, які заважають працедавцеві брати на ці місця російських громадян. Заявки аналізуватимуться з урахуванням тих обсягів національних трудових ресурсів, які існують в кожному конкретному регіоні. Також ведеться робота з формування національного банку даних громадян, готових переїхати до інших регіонів. Суб'єкти федерації до 15 липня мусять надати інформацію про наявні вакансії і готовність до переїзду фахівців. Проте більшість кадрових служб, як зазначають експерти, нововведенням не радіють. На їхню думку, створити банк даних громадян, готових трудитися далеко від дому, буде складно, оскільки людина схильна до переміни настроїв, до того ж робота державних служб, як правило, носить повідомчий характер і ні у працедавців, ні у центрів зайнятості у ній нема фінансової зацікавленості.
