Киргизстан збере з мешканців по 400 дол. для погашення зовнішнього боргу
Прем'єр-міністр Киргизії Алмазбек Атамбаєв підписав розпорядження про відкриття спеціального рахунку Центрального казначейства Міністерства фінансів "Народний рахунок погашення зовнішнього боргу Киргизської Республіки". Рахунок відкритий в Національному банку республіки, повідомляє прес-служба уряду Киргизії. Розмір зовнішнього боргу досяг майже 2 млрд дол., тоді як річний бюджет республіки становить майже 400 млн дол. При цьому наголошується, що щорічне зростання обслуговування боргу, який за прогнозами спеціалістів в 2020-2025 рр. досягне максимального рівня - понад 80 млн дол. Враховуючи громадську стурбованість проблемою зовнішнього боргу республіки, а також з метою консолідації зусиль властей і населення країни з полегшення боргового тягаря, уряд Киргизії прийняв рішення відкрити "Народний рахунок" з метою акумуляції коштів добровільних пожертвувань і внесків для погашення заборгованості країни. Міністерству фінансів доручено в місячний термін розробити проект положення про адміністрування вказаного рахунку. В наявності такого високого зовнішнього боргу влада Киргизії звинувачує колишнє керівництво. У 2005 р. Паризький клуб кредиторів збирався списати Бішкеку приблизно 700 млн дол. і реструктурувати частину боргу, який залишиться. Проте Киргизстан відмовився від участі в програмі, яка діє відносно найбідніших країн світу. Таким чином країна вирішила самостійно обслуговувати свої борги. На ці цілі щорічно повинна відраховуватись приблизно чверть бюджету. Сьогодні більшість країн-донорів і міжнародних фінансових інститутів вважають Киргизстан країною з нестабільною і непередбачуваною економікою. Відкриття "народного" рахунку для погашення держборгу, як зазначають експерти, застосовувалося і раніше. Збирати гроші не раз намагалися різного кшталту громадські фонди. Але на які цілі пішли народні кошти - не відомо. Співробітники деяких держструктур, зокрема, підрозділів митної і прикордонної служби, неодноразово перераховували свої зарплати в рахунок погашення зовнішнього боргу. Тим часом деякі киргизькі політики пропонують взагалі відмовитися його виплачувати, а тих чиновників, котрі свого часу дали згоду на ту чи іншу позику, просто посадити до в'язниці. Серед альтернативних проектів слід назвати пропозицію депутата Азімбека Бекназарова (колишнього генпрокурора республіки) засіяти країну опіумним маком. Тоді, за словами парламентарія, "міжнародні організації перелякаються і самі сплатять наші борги". Для того, щоб розрахуватися з кредиторами, кожному громадянинові республіки, включаючи новонароджених і пенсіонерів, доведеться віддати по 400 дол. Переважна більшість мешканців вважають, що ці борги їх не стосуються, все частіше звучать заяви: хай хто брав ці гроші, їх і повертає.
