Кіпру потрібно виділити кошти, щоб уникнути розпаду єврозони, - Шойбле
Кіпру необхідно виділити кошти на рекапіталізацію банківського сектора, щоб уникнути виходу інших країн з валютного блоку, вважає німецький міністр фінансів Вольфганг Шойбле (на фото). За його словами, невизначеність, пов'язана з борговою кризою в зоні євро, чинить тиск на ринки, але протягом останніх місяців ситуація помітно покращилася, передає Reuters.
Після цього нижня палата парламенту Німеччини (Бундестаг) схвалила участь країни в програмі фінансової допомоги Кіпру. За ініціативу проголосувала переважна більшість депутатів: з 602 депутатів на підтримку законопроекту виступили 487 депутатів, 102 проголосували "проти" і 13 "утрималися".
Читайте також: ЄС не збирається збільшувати розміри фіндопомоги Кіпру
Тим часом напередодні повідомлялося, що в найближчі кілька місяців Кіпр може продати частину золотого резерву. Обсяг можливої транзакції невідомий, останнє слово в цьому питанні залишається за Центробанком країни.
Раніше Кіпр домовився з кредиторами про програму фінансової допомоги. За відсутності цієї домовленості фінансова система зазнала б краху, після чого Кіпр став би першою державою, що покинули валютный блок. У банках Кіпру знаходиться понад 68 млрд євро: фінансова система країни "роздута" до неймовірних розмірів порівняно з економікою острівної держави, яка до цього моменту була офшорним центром.
Депозити понад 100 тис. євро в два найбільші банки країни, що не мають державного страхування, відповідно до законодавства ЄС, будуть заморожені, кошти підуть на виплату боргів Laiki і рекапіталізацію Bank of Cyprus.
Потреби Кіпру у фінансуванні оцінюються в 23 млрд євро, з яких 9 млрд євро надасть Європейський стабілізаційний механізм, 1 млрд євро - Міжнародний валютний фонд. Кіпру належить самостійно залучити 13 млрд євро.
Читайте також: Кіпру для порятунку економіки вже необхідно 23 млрд євро
Боргова криза єврозони охопила південні країни валютного блоку в 2010 р. Першою жертвою стала Греція, яка потерпіла крах на ринку держоблігацій. За нею епідемія перекинулася на всю зону євро, підкосивши найменш стійкі економіки, включаючи Ірландію, Португалію та Іспанію. В останній фінансова система потрапила під удар через необхідність рятувати банки. В цей же час прокотилася хвиля скорочень суверенних кредитних рейтингів: довіру світових агентств, крім Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії, підірвали Італія, Франція і навіть США. Зараз держборг Греції вище 130% від ВВП, до 2013 р. він, за деякими даними, може перевищити 180% від ВВП.
Влада єдиної Європи довго ламала голову над можливими шляхами порятунку головних європейських боржників і всієї єврозони. В результаті було вирішено надати ряд стабілізаційних кредитів: спочатку - Греції, а потім - Ірландії і Португалії. Незабаром у кишеню до сусідів планує залізти ще й Іспанія, а ось горда Італія від зарубіжних кредитів поки відмовляється, запевняючи, що зможе впоратися з кризою сама - шляхом складних програм бюджетної економії.
Читайте також: Наступною жертвою боргової кризи може стати Словенія
Дійшла черга і до Кіпру. Після довгих і складних переговорів ЄС все ж таки погодився виділити республіці 10 млрд євро на умовах реструктуризації банківського сектора.
Деякі країни обмірковують варіанти виходу з валютного блоку, щоб дати поштовх економіці до зростання.
