ua en ru

Кіпр ратифікував Лісабонську угоду

Автор: RBC.UA
Парламент Кіпру ратифікував Лісабонську угоду, яка покликана стати новим базовим договором Євросоюзу. За таке рішення проголосував 31 депутат, 17 - проти. Решта депутатів 56-місцевого парламенту або утрималася, або були відсутні на засіданні, передає Associated Press.

Парламент Кіпру ратифікував Лісабонську угоду, яка покликана стати новим базовим договором Євросоюзу. За таке рішення проголосував 31 депутат, 17 - проти. Решта депутатів 56-місцевого парламенту або утрималася, або були відсутні на засіданні, передає Associated Press. Головними супротивниками ратифікації договору були депутати від правлячої комуністичної партії Кіпру AKEL. За словами прес-секретаря партії Андроса Кипріану, Лісабонська угода перетворює ЄС в "інструмент НАТО". Партія AKEL є найбільшою в правлячій коаліції, проте її партнери, праві центристи з партії DIKO і соціалісти з EDEK проголосували за ухвалення договору. Нагадаємо, 13 червня 2008 р. більшість мешканців Ірландії проголосували проти нового базового договору ЄС. Підсумки ірландського референдуму поставили під сумнів майбутнє Лісабонської угоди, оскільки для набуття чинності необхідно дістати схвалення у всіх країнах Євросоюзу. Ірландія - єдина країна, яка винесла питання про ратифікацію Лісабонської угоди на всенародне голосування, підкоряючись вимогам конституції країни. У решті держав ЄС ратифікація угоди здійснюється за рішенням парламентів. При цьому 1 липня ц.р. президент Польщі Лех Качиньський також заявив, що не має наміру ратифікувати Лісабонську угоду. На його думку, після підсумків нещодавнього референдуму в Ірландії, коли мешканці острова сказали договору рішуче "ні", ратифікувати Лісабонську угоду безглуздо. Ще однією перешкодою на шляху до затвердження нового базового договору Євросоюзу може стати позиція Німеччини, оскільки президент країни Хорст Келер заявив про те, що не підписуватиме протокол про ратифікацію Лісабонської угоди до того часу, поки вона не буде схвалена німецьким конституційним судом. Лісабонська угода припускає введення посади президента Євросоюзу, який обиратиметься на 2,5 роки. Крім того, документ передбачає реформу виконавського органу ЄС - Єврокомісії, до якої буде введений наділений широкими повноваженнями єврокомісар із зовнішньої політики. Він звітуватиме перед лідерами ЄС. Склад самої Єврокомісії до 2014 р. буде скорочений з нинішніх 27 єврокомісарів до 17. Єврокомісія обиратиметься строком на 5 років.