Казус Зеленського: як Конституційний суд вирішує долю дострокових виборів

Конституційний суд (КС) може істотно скорегувати плани новообраного президента на найближче політичне майбутнє. В ході своєї інавгурації Володимир Зеленський заявив, що відправляє Верховну раду на дострокові вибори. Мовляв, цього хоче народ. Депутати вирішили не здаватися і оскаржили президентський указ. КС повинен визначитися зі своїм рішенням до 29 червня. Якщо він стане на бік Ради, то планові вибори відбудуться вже восени, що може істотно вплинути на розстановку сил у новому парламенті.

Як Конституційний суд може зруйнувати плани Зеленського на бліцкриг у Верховній раді – в матеріалі РБК-Україна.

Радикальна конфронтація

Конституційний суд 11 червня почав розглядати указ президента Володимира Зеленського про розпуск парламенту і призначення дострокових виборів. Раніше 62 народних депутата від "Народного фронту" і "Радикальної партії" звернулися до суду з проханням визнати його неконституційним. Рішення у цій справі повинні прийняти 17 суддів КС до 29 червня, оскільки клопотання визнано невідкладним і розглядається в усній формі. Засідання будуть закритими до винесення вердикту, тільки на першому з них дозволили бути присутнім пресі.

Цим не забув скористатися як сам президент, так і його прихильники. З самого ранку під будівлею суду зібралося близько сотні людей. Більшість з них вимагало від Володимира Зеленського не втручатися в процес і не тиснути на суддів. Їм протистояла група мітингувальників на чолі з народним депутатом Надією Савченко. Втім, все обійшлося словесною перепалкою – за порядком слідкувала поліція, а всередині будівлі чергували озброєні співробітники управління держохорони.

До початку засідання в Конституційний суд прибув президент. Свою промову він почав з жарту. Мовляв, чи не вперше в історії глава держави приїхав на запрошення суддів, а не викликав їх до себе. Але колегія на ці слова не відреагувала. Зеленський запевнив суддів у своїй повазі і пообіцяв покинути засідання після промови, щоб його присутність не сприймалося як спроба тиску на процес.

"Не мені розказувати вам, що таке дух і буква закону. Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної ради відповідає обом цим критеріям. Громадяни не просто не вірять Раді, рейтинг довіри – чотири відсотки. Народ України аплодує рішення про розпуск Верховної ради. Люди впевнені, що оскарження цього рішення, - просто спроба народних депутатів на кілька місяців утриматися в своїх кріслах, недоторканність і можливість збагачуватися. Зараз суспільство дуже уважно стежить за цією справою, ви всі про це знаєте і, думаю, приймете справедливе рішення, за яке нам всім не буде соромно", – зазначив він.

Позицію депутатського корпусу представляли "фронтовики" Андрій Тетерук і Ігор Алексєєв, від "радикалів" в засіданні брав участь Олег Купрієнко. Вони наполягали, що у президента не було підстав розпускати парламент, оскільки коаліція розпалася тільки 17 травня поточного року після виходу з неї "Народного фронту". Згідно Конституції, з цього моменту у депутатів є місяць на консультації і формування нової коаліції. По закінченню цього рядок розпустити Раду вже неможливо, адже залишається менше шести місяців до закінчення її повноважень.

"Глава держави повинен захищати Основний закон і ставити інтереси держави вище будь-яких політичних рейтингів. Цей указ не відповідає Конституції. Правильний крок, гідний найвищого рівня державного діяча, яким є президент України – це скасування цього указу. Зміна Верховній раді при будь-яких обставин відбудеться 27 жовтня 2019 року, як і передбачено Конституцією України", – заявив нардеп Ігор Алексєєв.

Раніше представники різних фракцій і депутатських груп у розмові з РБК-Україна допускали, що КС може визнати президентський указ неконституційним і відтермінувати вибори. Причому особливий інтерес у такому рішенні суду, поряд з "Народним фронтом", має олігарх Рінат Ахметов, кажуть співрозмовники. За їх словами, у "Опозиційного блоку" і РПЛ, якої в політичних колах приписують тісний зв'язок з Ахметовим, невисокі шанси на потрапляння в наступний парламент в разі позачергових виборів. Відстрочка до осені може дати цим партіям більше часу на те, щоб підтягнути свої рейтинги.

Депутат від "Радикальної партії" Олег Купрієнко в Конституційному суді говорив метафорами і наводив приклади з особистого життя, хоча закликав присутніх керуватися законом, а не емоціями. Іноді його аргументи були дещо суперечливими, що викликало усмішки у слухачів. Після того, як "радикал" назвав Уляну Супрун виконуючого обов'язки міністра оборони, в залі почулися смішки.

"Коаліція була сформована 27 листопада 2014 року. 302 народних депутата, конституційна більшість. Здавалося, ми б гори звернули, але немає. Спочатку вийшла фракція "Радикальної партії Олега Ляшка", потім "Батьківщина" і "Самопоміч". У коаліції залишилося 234 депутата, але ніяк не 225. На кожному ефірі я теж казав: подивіться сайт Верховної ради, немає коаліції, де ваша коаліція? Але Рада працювала. Де-юре і де-факто вона була", – сказав Купрієнко.

Час парадоксів

Захищати президентський указ у суді Зеленський призначив фахівця з конституційного права з Харкова Федора Вениславского. До речі, у нього є і особистий інтерес у дострокових виборах. Зараз за юристом закріплено прохідне 93 місце в списку "Слуги народу". До осені електоральні симпатії українців можуть змінитися, так і у штабістів партії з'явиться більше часу для перестановок у списку.

На засіданні Великої палати Конституційного суду Веніславський, по суті, наполягав на двох основних меседжів. За його твердженням коаліція в Раді не існує з 29 березня 2016 року, після того як спікер Андрій Парубій оголосив під стенограму про вихід з неї фракції "Радикальної партії". Веніславський вважає, що відсутніх коаліціантів не можна було набирати з числа позафракційних депутатів, а персональний склад коаліції апарат Ради так і не надав. Також юрист наполягав на тому, що рішення про розпуск парламенту підтримує український народ.

"На численні запити до депутатів оприлюднити склад коаліції, ні разу позитивної відповіді не було. На сьогодні вони і самі не знають, який складу коаліції, тому що ця інформація відсутня. Вони додумують різні інсинуації про персональне членство. Володимир Гройсман жодного разу не сказав у сесійній залі, що міністрів йому запропонувала коаліція. Якщо коаліція не подавала кандидатур на посади міністрів прем'єр-міністру, то вона не виконувала своє конституційне призначення, значить, вона не існувала", – пояснив юрист.

Але судді влаштували Вениславскому справжній допит, який часом більше скидався на іспит з конституційного права і політології. Чи не єдиною захисницею юриста виявилася новопризначена голова Конституційного суду Наталія Шаптала. Вона раз у раз намагалася "осадити" колег, але вони продовжували в тому ж дусі.

Так у ході розпитувань з'ясувалося, що статті Основного закону, на який посилається Зеленський у своєму указі, не повною мірою відповідають формальним причин розпуску парламенту. Один із суддів також зазначив, що згідно традиції західного права спочатку суди почали пояснювати мотивацію своїх рішень, а потім ця обов'язок з'явилася і у чиновників. У той час як в команді Зеленського не раз стверджували, що він не повинен вказувати причини призначення дострокових виборів у своєму указі.

"У президента є право припинити повноваження парламенту на певних підставах. Але це не "хочу чи не хочу". Справа в тому, що у рішень глави держави є конституційні межі. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності і дотримання Конституції. Отже, у своїх рішеннях він пов'язаний Конституцією, а також інтересів держави і суспільства", – зазначив суддя Микола Мельник.

Після цього у нього зав'язалася дискусія з Вениславским, на останній репліці якої суддя похитав головою, розвів руками і передав слово колегам.

– Який сенс для держави і суспільства припиняти повноваження реально діє відповідно до Конституції парламенту? – запитав Мельник.

– Є зафіксований факт відсутності коаліції. Рівень довіри громадян до парламенту дуже низький. Фактично президент запропонував партіям, які апелюють до волі народу, піти на вибори і щоб народ вирішив, обрати цих депутатів знову, – парирував представник Зеленського.

– На підставі чого президент визначив рівень довіри до парламенту? – уточнив суддя.

– На підставі багатьох соціологічних досліджень. Але легітимна мета була припинити повноваження парламенту на тих підставах, які прямо передбачені Конституцією, – резюмував Веніславський.

Йому також згадали недавні інтерв'ю, в яких юрист заявляв, що відсутність коаліції це загальновідомий факт: "Загальновідомим фактом є те, що сталася Чорнобильська катастрофа. Його не потрібно доводити ні в суді, ні в Конституційному суді, ні де-небудь. Але те, є або ні коаліція в парламенті, згідно з нормами Конституції, може сказати тільки, швидше за все, Конституційний суд шляхом цільового та системного тлумачення низки норм Конституції", – пояснив суддя Ігор Сліденко.

Виборча дилема

Конституційний суд повинен оголосити своє рішення протягом місяця — до 29 червня. Якщо воно буде на користь депутатів, то вибори 21 липня не відбудуться, і нинішній склад парламенту допрацює до осені. Однак на даний момент ситуація знаходиться в підвішеному стані. Наступні засідання КС будуть проходити в закритому режимі. Експерти відзначають, що судді можуть визначитися зі своєю позицією куди раніше дозволеного законом строку.

"Я думаю, що воно точно буде швидше, — вважає професор права, співавтор Конституції України Віктор Мусіяка. — Вони собі визначають місяць. Це і зазначено у законі про Конституційний суд. Але це не означає, що вони будуть тягнути. Якщо їм буде все зрозуміло, якщо вони повністю аргументують своє рішення, винесуть його — то навіщо чекати? Вони оголосять його раніше. Тим більше, вони усвідомлюють, що вже йде виборчий процес і його потрібно або зупиняти, або сказати, що він може продовжуватися".

Але є і компромісне рішення, обговорюване серед суддів КС, яке може відкласти дострокові вибори до кінця серпня, розповідає РБК-Україна один з "важковаговиків" у колишньої правлячої коаліції.

"Один з варіантів — це судді визнають, що указ про розпуск був передчасним, оскільки потрібно було дотриматися строк у тридцять днів для формування нової коаліції після виходу "Народного фронту" 17 травня і рекомендувати президенту зрушити дату виборів з урахуванням цього терміну, плюс шістдесят днів на кампанію. Виходить, що в такому разі дострокові вибори пройдуть приблизно в кінці серпні", — пояснює джерело.

У той же час Він стверджує, що рішення суду може містити лише висновок про те, чи відповідає указ Основного закону без будь – яких рекомендаційній частині.

"Якщо Конституційний суд визнає, що указ неконституційний, то запропонувати внести зміни в указ або доповнити його — таке рішення не передбачено. Але навіть якщо хтось вважає, що президент може як-то відкоригувати цей указ — то це вже буде в рамках останніх шести місяців повноважень Ради, відлік яких починається з 27 травня. З цієї дати він все одно вже не може розпустити парламент", — зазначає конституціоналіст.

В такому випадку вибори відбудуться 27 жовтня 2019 року. Питання лише в тому, чи захочуть судді йти всупереч чинному президенту, який має високий рівень підтримки, і вплутуватися в політику.

"Тут є як плюси, так і мінуси. Якщо дострокових виборів не буде, можливо, ми не проведемо стільки депутатів, скільки, якби вибори відбулися в липні. Але, з іншого боку, можна буде перевести стрілки" на парламент і дорікати депутатів у тому, як вони до останнього тримаються за свої мандати", – пояснило джерело в оточенні Зеленського.