Кожен літр – на облік: як в Україні будуть шукати нелегальні нафтопродукти

В Україні в липні вступили в силу нові правила контролю і обліку паливно-мастильних матеріалів. Мета змін – скоротити частку фальсифікату на ринку моторного палива. Але через проблеми у розробці баз даних обліку палива багато положень реформи довелося перенести на більш пізній термін. Це дає нелегальним торговцям додатковий час, щоб перегрупуватися і знайти нові варіанти для обходу законодавства. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

У липні в Україні почалася реформа ринку паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Її завдання – мінімізувати виробництво і продаж фальсифікованого пального. Зменшити обсяги "чорного ринку" нафтопродуктів пропонується за рахунок встановлення чітких правил обліку всього пального на території країни. Нові правила передбачені законом, прийнятим Радою ще у листопаді 2018 року.

Вести облік планують шляхом ліцензування виробників, об'єктів зберігання, оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Вся ця інформація буде зберігатися і оновлюватися в єдиній базі даних ліцензіатів. Але отримання ліцензії – це замикаючий і, мабуть, найпростіший у виконанні елемент реформи.

Паралельно передбачається впровадження ряду додаткових інновацій. Перше – запуск оновленої системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). В її завдання входить контроль обсягів всього пального з моменту його виробництва або поставки на територію України до моменту реалізації на кожній АЗС.

Нафтопродукти, в тому числі бензин і дизпальне, є підакцизними товарами, бо ліцензування та додатковий контроль за рухом обсягів цієї продукції збільшить надходження податків, впевнені експерти. "Зростання податкових зборів очікується в розмірі не менше 10 мільярдів гривень на рік", – стверджує директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

Ще одна інновація – запуск системи контролю за оборотом обсягів пального і його якості, яка передбачає використання акцизних складів. "Згідно з нормами Податкового кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку і до 01.07.2019 повинні зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є", — пояснили виданню в Державній фіскальній службі (ГФС) України.

Ці два елементи реформи – нова система СЕАРП і акцизні склади, дозволять відстежувати шлях прямування ПММ по всьому виробничому ланцюжку аж до кінцевого споживача. В ідеалі кожен літр повинен враховуватися вимірювальним обладнанням. Будь обсяг ПММ, потрапляючи на облік кожної нафтобази, НПЗ або в результаті експортно-імпортних операцій, списується на кінцевій точці реалізації споживачеві.

до того Ж посилюється і відповідальність за нелегальні операції з пальним. Виробництво пального без ліцензії загрожує штрафом в 1 млн гривень, оптова торгівля пальним або його зберігання – 500 тисяч гривень, а роздрібна торгівля — 250 тисяч гривень. Відсутність реєстрації акцизних складів в системі СЕАРП тягне штраф 1 млн гривень, повторне порушення протягом року обійдеться вже в 2 млн гривень. Використання сховищ та АЗС без витратомірів-лічильників передбачає штраф 20 тис. гривень за кожний резервуар.

Удар по нелегалам

Реформа спрямована на ліквідацію підпільних виробництв нафтопродуктів та їх реалізацію. З фальсифікаторами пального, особливо газу для автомобільних установок, боролися різними методами, але всі зусилля виявилися марними. "Достовірно оцінити частку нелегального пального неможливо, але це не менше 50% всього ринку. У разі успіху реформи скоротиться до 30%", — вважає засновник групи компанії Prime Дмитро Леушкин.

Сама по собі процедура ліцензування з реєстром об'єктів паливної інфраструктури стала потужним струсом для всієї галузі. "Незабаром відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю окремою графою з'явиться на карті нелегальних АЗС сервісу perevirAZS, тому виявити недобросовісних торговців стане легше", — говорить президент Нафтогазової асоціації України Неля Привалова.

Вимога реєстрації акцизних складів в СЕАРП також є серйозним викликом для нелегалів. "Сама процедура реєстрації складів не складна, однак легальне списання пального з акцизного складу не представляється можливим, адже продаж за готівку не передбачає нормальний акцизний облік", — пояснює Дмитро Леушкин.

модернізованої СЕАРП направлено на облік оборотів і залишків легального пального окремо на кожному заводі, нафтобазі або АЗС. Залишки будуть автоматично звірятися з даними витратомірів-лічильників і рівнемірів, і щодня показувати реальний обсяг обороту та залишків пального. Ця звірка дозволить виявляти невраховані обсяги нафтопродуктів у місцях їх зберігання та реалізації.

Реєстрація акцизних складів в СЕАРП, щоденна звітність з акцизних складів про обороти та залишки пального вже дозволяють проводити перевірки, виявляти нелегалів і припиняти їх незаконну діяльність без довгих процедур, запевняє Привалова з Нафтогазової асоціації.

"Ми бачимо з публічних заяв, що ГФС почала цю роботу. І тут головне, щоб увагу контролюючих органів було направлено в першу чергу саме на нелегальних гравців, які не отримали ліцензії, не зареєстрували акцизні склади, але продовжують торгувати пальним без РРО (реєстратори розрахункових операцій, "касові апарати" — ред.) або через РРО", — говорить Неля Привалова.

Після запуску публічного реєстру бензовозів, з'явиться ще одна можливість припиняти транспортування неврахованого пального. "Повноцінний запуск всіх передбачених змін здатний докорінно змінити рельєф паливного ринку, страждає від засилля фальсифікату і нелегальних торговців нафтопродуктами, розмістилися буквально під кожним парканом", — вважає Неля Привалова.

Якість і безпеку зросте

Торгівля неякісним товаром – шлях до втрати ліцензії. Реформа повинна активувати власників АЗС до посилення контролю якості та підвищення безпеки на об'єктах. Безпека в даному випадку дійсно відіграє важливу роль. Чого тільки варто згадати техногенну екологічну катастрофу на нафтобазі мережі АЗК "БРСМ-Нафта" біля смт. Глеваха у червні 2015 року, де в результаті аварії шість чоловік загинули і 15 постраждали.

Нові форми контролю обороту пального значно знизять і можливості виробників фальсифікованих пальних сумішей. "Очікуємо, що ситуація з якістю пального для споживачів значно покращитися за рахунок того, що виробники і продавці фальсифікату, підуть з ринку або вийдуть в легальну площину, будуть дотримуватися законодавства в тому числі і за якістю пального", — зазначила Неля Привалова.

Що ж стосується ціни і побоювань за поводувозможного дефіциту пального, експерти запевняють, що причин для занепокоєння немає. Адже ідея реформи не до додаткового фінансового навантаження на бізнес і споживача, а очищення ринку від нелегалів. "Вартість ліцензій незначна, тому на собівартість нафтопродуктів паливні реформи не несуть ніякої суттєвої навантаження. Дефіциту пального не буде, оскільки паливні реформи ніяк не впливають ні на обсяги поставок пального в Україну, ні на обсяги пального, виробленого в Україні", — підкреслює Привалова.

І хоча зміни в роботі пального ринку мають явні переваги, старт реформи повністю не задався. "Не заробила СЕАРП і акцизні склади (система контролю обсягів та якості пального). Електронний реєстр ліцензіатів заробив лише в частині виробництва, оптової та роздрібної реалізації пального", — говорить Сергій Куюн.

Нафтогазова асоціація України всю відповідальність поклала на виконавчі органи. На думку її представників, модернізацію СЕАРТ та системи контролю за оборотом пального саботував Кабінет міністрів, своєчасно не затвердивши необхідні підзаконні акти. Зокрема, Міністерство юстиції не зареєструвало низку наказів Мінфіну в необхідні терміни. З цим погоджується директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. "Відповідальність лежить на Кабінеті міністрів. Постанова КМУ №545 від 19 червня, де чітко прописані правила контролю за оборотом пального, опубліковано лише 28 червня. Тобто, за два дні до початку реформи", — говорить він.

У зв'язку з цим виникає багато нюансів. За словами Рябцева, перед тим як отримати ліцензію на зберігання пального, потрібно зібрати 16 підписів від органів влади. І тільки потім можна звернутися до ГФС за ліцензією. Але отримати реакцію від представників держорганів бізнесу виявилося не просто, так як ніхто не знав, які документи видавати. "І це мова йде про звичайну фермерської цистерні для посівної чи жнив. Якщо мова йде про АЗС, нафтобазі або цілому НПЗ, то справи йдуть ще гірше", — нарікає Рябцев.

Експерти вважають, що зволікання з боку Мін'юсту може бути пов'язано з впливом на чиновників нелегальних учасників і промислових споживачів, багато з яких не бажають забезпечувати прозорість своїх операцій з пальним. "Паливна реформа – це ревізія всієї інфраструктури виробництва, зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів. І тут основна проблема впирається в відторгнення реформ широким колом учасників процесу", – вважає Сергій Куюн.

Блокування реформи не пов'язане із самим процесом ліцензування. Адже отримання ліцензій на виробництво і реалізацію пального не вимагає надання нових документів, крім тих, які й так потрібні бізнесу. Але проблема в тому, що багато фірм спочатку працюють без необхідних для продажу пального документів. "Безліч об'єктів, особливо торгівлі, розташоване в заборонених нормами місцях і ніколи не інспектувалися відповідними службами. Тому отримати ліцензію в такому випадку просто неможливо", — продовжує Сергій Куюн.

У ГФС запевняють, що штрафувати поки не будуть, оскільки це питання врегульовано законом, прийнятим на початку червня (№2744-VIII). "Мова йде про відстрочення застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу, передбачених у ст. 17 цього Закону (Закон № 481 — ред.), за зберігання пального до 31 грудня 2019 без наявності відповідної ліцензії", — пояснили РБК-Україна в ГФС.

Відстрочити введення санкцій депутатів переконав бізнес, працюючий сфері АПК, перевезень та гірничодобувної промисловості. Закон передбачає, що застосування санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500 тисяч гривень відкладається до 31 грудня, якщо у суб'єкта господарювання немає в наявності відповідної ліцензії. До цього терміну легальний бізнес зобов'язується залагодити питання з наявністю всіх необхідних документів.

Багато торговців нафтопродуктами, за словами експертів, також опираються встановлення вимірювальних приладів пального на акцизних складах. "Саме небажання легалізувати об'єкти, оснащувати їх системами обліку і втрачати бізнес з торгівлі неврахованим пальним і є основна причина невдоволення реформою", – говорить Куюн.

Прорахунки реформаторів

Після ведення нових правил на ринку ПММ очікується скорочення частки фальсифікату приблизно на третину. Однак повністю вивести нелегальних виробників з гри не вийде. В результаті боротьби на "чорному ринку" дрібні представники зійдуть з дистанції. А ось великі, використовуючи недосконалість системи обліку, не лише залишаться на плаву, але і будуть процвітати. Тому по ходу реалізації програми слід очікувати нових ініціатив, щоб закрити законодавчі діри.

Акцизні сховища, що дозволяють контролювати переміщення пального, стануть серйозною перешкодою для нелегалів. Але через недосконалість запропонованого законодавства цю вимогу можна буде обійти. "Бензовоз можна оформити на яку завгодно нафтобазу, а в дійсності відправляти на склад, що працює як легальним, так і нелегальним схемами", — говорить Дмитро Леушкин.

Крім того, реальну витрату пального по багатьом споживачам відстежити практично неможливо. Як правило, це компанії з аграрного сектору або перевізники. Саме на них списують, і будуть списувати невраховане пальне, запевняють експерти. І якщо раніше це було безкоштовно, то зараз нелегали пропонують невелику винагороду. "Ціна послуги "акцизної очищення" для нелегалів зараз становить півгривні за літр. Вартість такої послуги буде тільки зростати", — впевнений Дмитро Леушкин.

На його думку, у них для цього є всі можливості. "Виробники фальсифікату не платять податки, тому їх продукт на 2-3 гривні на літрі дешевше легального. У торговців фальсифікатом маржа ще вищий і становить близько 4 гривень на літр", — пояснює Леушкин.

Третя можливість для обходу податкового обліку — оформлення "баз-примар", на яких можна реєструвати обсяги фальсифікату. Можливість обійти закон полягає в перехідному періоді установки вимірювальних приладів. Справа в тому, що до 1 липня зобов'язання встановити вимірювальні прилади покладаються тільки на акцизні склади з резервуарами, загальна місткість яких перевищує 20 тис. куб. метрів. Акцизні склади з резервуарів місткістю від 1 тис. куб. метрів до 20 тис. куб. метрів повинні бути обладнані вимірювальними приладами не пізніше 1 жовтня. Сховища до 1 тис. куб. метрів — не пізніше 1 січня 2020 року.

Це дозволяє брати в оренду нафтобазу і оформляти на неї будь-обсяг пального, який може зберігатися на її потужностях. У будь-який час у нафтобази може з'явитися новий орендар, який буде реєструвати нові обсяги пального. Перевірити власника пального, його наявність або відсутність практично немає можливості, тому за базу можна проганяти будь-які обсяги. Але цю схему зможуть застосувати тільки великі гравці "тіньового ринку".

За четвертою схемою акциз можна реєструвати на "фірмах-одноденках". На підставна особа реєструється підприємство, бухгалтерського обліку якого проходять великі обсяги пального. Згодом підприємство закрити неможливо. Виконавши завдання, його просто залишають, реєструючи чергове.